СПОСТЕРЕЖНОЮ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Спостережливий означає «уважний; такий, що вміє добре спостерігати, підмічати». «Всюди поет уміє підмічати характерне, суттєве, часом не уловлене іншими, навіть спостережливими людьми». (М. Рильський.) «Ні слова Зінька не сказала Ользі про свою недавню зустріч і розмову з Вірою, але спостережлива Ольга, глянувши в обличчя подрузі, зрозуміла, що та чимсь схвильована і навмисно уникає стрічатися з нею поглядом». (А. Шиян.) «Вона завзятий, спостережливий дослідник природи». (О. Копиленко.)
Часом, щоб передати цю рису характеру людини, вживають словосполучення «спостережливий + око»: «Спостережливим оком Чепіга зразу помітив, що Вітряні гори були вулицею відвертих, чесних трудолюбів». (С. Журахович.)
Спостережливий завжди виступає як означення до іменника, що називає людину за певними ознаками: за статтю (спостережлива жінка), віком (спостережлива дитина), родом занять (спостережливий учений), фахом (спостережливий лінгвіст), нахилами (спостережливий художник) і т. ін. Це слово виражає рису характеру, здебільшого постійну, сталу.
Зовсім інше значення має слово спостережний; воно означає «такий, що служить для спостереження за кимсь або чимсь». «Настала ніч. Я виставив караули і спостережні пости». (П. Вершигора.) «Поки встановили гармати, телефоністи провели лінію до спостережного пункту на передовій». (А. Головко.)
Спостережний завжди виступає як означення до іменника, що називає предмет, конкретне поняття, і ніколи не сполучається з іменником, що називає людину. Спостережливий в літературній мові може субстантивуватися — виступати в ролі іменника, спостережний без пояснюваного іменника не вживається.
Отже, людина — спостережлива; пункт — спостережний.

Спостережливий – уважний; той, що вміє добре спостерігати, помічати. Цей прикметник застосовується як означення до іменника, що називає людину за певними особливостями: за статтю (спостережлива жінка), віком (спостережливий юнак), фахом (спостережливий учитель), нахилами (спостережливий художник) тощо. Ця лексема виражає рису характеру, здебільшого постійну, сталу.
Зовсім інше значення має спостережний – такий, що слугує для спостереження за кимось або чимось. «Настала ніч. Я виставив караули і спостережні пости» (Петро Вершигора).
Спостережний завжди виступає як означення до іменника, що виражає предмет, конкретне поняття, і ніколи не сполучається з іменником, який називає людину.
Отже, людина – спостережлива, пункт – спостережний.

Правильніше: Спостережлива дитина