СПОДВИЖНИК — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: сподвижник; натхненник

Слово подвижник спочатку означало аскета, людину, яка з релігійних переконань позбавляла себе радощів життя. У сучасному значенні — людина, яка самовіддано бореться за досягнення високої мети у якійсь важкій справі. Наприклад: подвижник мистецтва, подвижник науки. «…Я шукав колоритну постать для портрета, — щоб не сором було й виставити його наступної осені. Хотілося написати вченого, такого, знаєте, лобатого мислителя, популярного в народі першовідкривача, подвижника науки». (І. Волошин.)
Сподвижник — «чийсь соратник у якійсь надзвичайно важливій діяльності». Наприклад: «С. П. Крашенинников був сподвижником і другом М. В. Ломоносова». (УРЕ.) «Шість років гриміли битви з перемінним успіхом. Загинуло багато сподвижників Хмельницького — Данило Нечай, Кривоніс, Небаба». (О. Довженко.) «У другій половині 80-х років XVII ст. боротьбу народних мас проти польсько-шляхетського панування на Правобережній Україні очолив Семен Палій і його видатні сподвижники — С. Самусь, А. Абазин та З. Іскра». (З журналу.)
У розмовному стилі мовлення слово сподвижник інколи плутають з подвижник.

Треба розрізняти схожі за звучанням слова подвижник та сподвижник.
Подвижник – людина, яка здатна на подвиг, самопожертву для досягнення високої мети; самовідданий трудівник. Подвижник науки.
Сподвижник – товариш по боротьбі, діяльності; чийсь соратник у якійсь надзвичайно важливій справі. Сподвижник по визвольній боротьбі. Ім'ям сподвижника Богдана Хмельницького Івана Богуна названо військовий ліцей на Печерську.