СЛІД — СЛОВОВЖИВАННЯ

ЗМІСТ

подражати кому (чому)

Правильніше: наслідувати кого (що); іти за ким (за чим); іти чиїм слідом (слідом за ким); у слід кому вступати; робити чиїм робом
Мова – не калька: словник української мови

безслідно зник

Правильніше: і сліду не стало чийого; у нікуди пропав хто; загув і слід за ким; як за водою пішов хто; як вода вмила (змила) кого; наче (мов) корова язиком злизала кого; як віл лизнув кого; [щез] як здимів; як димом здимів хто; як лизень злизав кого; наче голка в соломі (в снігу) пропав
Мова – не калька: словник української мови

Домішка, слід, струмінь і вкраплення

Для урізноманітнення мовлення замініть іменник вкраплення на один із варіантів: домішка, слід, струмінь, зернята.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Неметалеві вкраплення та гази у ливарних сплавах. Неметалеві домішки та гази у ливарних сплавах.
Я гуляв по вулицях міст з фотоапаратом і знаходив вкраплення іншої реальності, які цікавим чином розбавляли повсякденне життя. Я гуляв по вулицях міст з фотоапаратом і знаходив сліди іншої реальності, які цікавим чином розбавляли повсякденне життя.
Під час ангіни на поверхні збільшених та почервонілих мигдаликів можна побачити округлої форми жовтувато-білі вкраплення. Під час ангіни на поверхні збільшених та почервонілих мигдаликів можна побачити округлої форми жовтувато-білі зернята.

як належить; як слід

Правильніше: як годиться
Мова – не калька: словник української мови

я рахую, що слід…

Правильніше: я вважаю, що належить (варто, необхідно, потрібно, треба)…
Мова – не калька: словник української мови

чин чином

Правильніше: як годиться; як слід
Мова – не калька: словник української мови

усе в порядку

Правильніше: усе як слід; усе гаразд; усе добре
Мова – не калька: словник української мови

узяти слід

Правильніше: ухопити тропи
Мова – не калька: словник української мови

так, як слід (як годиться, як повинно бути)

Правильніше: чин чином (по чину)
Мова – не калька: словник української мови

слід

Правильніше: варто
Мова – не калька: словник української мови

слід відмінити міроприємство

Правильніше: треба (варто, потрібно, необхідно) скасувати захід
Мова – не калька: словник української мови

робити що-небудь не так, як слід, необдумано

Правильніше: тонко прясти
Мова – не калька: словник української мови

провалитися мені на цьому місці

Правильніше: щоб я пропав; щоб я з цього місця не встав; бодай мій слід запав
Мова – не калька: словник української мови

нічого гріха таїти

Правильніше: ніде (нема де) правди діти; ніде (нема де) гріха потаїти; треба (слід) щиро визнати
Мова – не калька: словник української мови

невідступно

Правильніше: як нитка за голкою; слід у слід
Мова – не калька: словник української мови

не так, як слід (як повинно бути)

Правильніше: не до шмиги
Мова – не калька: словник української мови

не слід поспішати

Правильніше: встигнеш (поспієш) з козами на торг
Мова – не калька: словник української мови

не попав в слід

Правильніше: не вхопив тропи
Мова – не калька: словник української мови

не застати кого-небудь на місці, запізнившись

Правильніше: у порожній слід прийти (прибігти)
Мова – не калька: словник української мови

напасти на слід

Правильніше: натрапити на слід; знайти слід
Мова – не калька: словник української мови

належить зробити

Правильніше: треба (слід) зробити
Мова – не калька: словник української мови

накласти печать

Правильніше: залишити слід
Мова – не калька: словник української мови

набагато гірший

Правильніше: не годен у слід ступити
Мова – не калька: словник української мови

на заключення треба сказати

Правильніше: на закінчення треба (слід) сказати
Мова – не калька: словник української мови

і слуху нема

Правильніше: і чутка пропала; і слід запав
Мова – не калька: словник української мови

і слід простив

Правильніше: і слід загув
Мова – не калька: словник української мови

залишитися в пам'яті нащадків

Правильніше: залишити по собі слід
Мова – не калька: словник української мови

завойовувати чию-небудь любов (довіру)

Правильніше: топтати стежку (доріжку) до серця чийогось; топтати слід
Мова – не калька: словник української мови

доробити як слід

Правильніше: довести до пуття
Мова – не калька: словник української мови

добре; як слід; достеменно

Правильніше: до пуття
Мова – не калька: словник української мови

даремно; марно; не так як слід

Правильніше: без пуття
Мова – не калька: словник української мови

гуськом

Правильніше: шнурком; нога за ногою; слід у слід
Мова – не калька: словник української мови

втручатися куди не слід (в чужі справи)

Правильніше: тикати носа в чужий город
Мова – не калька: словник української мови

все в порядку

Правильніше: усе гаразд (як слід, добре)
Мова – не калька: словник української мови

вести себе добре (достойно)

Правильніше: поводитися добре (чемно, пристойно, ґречно, доладно, як слід)
Мова – не калька: словник української мови

в підметки не годиться

Правильніше: і нігтя не вартий; і в слід не ступить
Мова – не калька: словник української мови

Кома між частинами складного речення

Перевірте, чи не пропущено кому перед підрядним реченням, приєднаним сполучником (Український правопис. §118 Б п.11).

КОМА СТАВИТЬСЯ
Для відокремлення в складнопідрядному реченні підрядних речень, уведених сполучниками або сполучними словами, від головних і від інших підрядних Є багато на світі учених людей, а поетів мало (Михайло Коцюбинський).

Тепер ми знову над морем і знову наші очі бродять по синій пустелі, але в мене є певність, що вони й там стрітися можуть (Михайло Коцюбинський).

Швидше будемо писати, бо хочеться спати і вам, і мені (Тарас Шевченко).

Погасне світло; та палають очі, Аж поки досвітки в вікно тихенько Заглянуть сивими очима (Леся Українка).

Вони, щоб тільки погубити, То будуть все тебе манити (Іван Котляревський).

Він був такий, що мило дивитися.

Один раз у складених сполучниках і сполучних словах тому що, через те що, для того щоб, незважаючи на те що, після того як, внаслідок того що, замість того щоб: або перед усім складеним словосполученням, або перед сполучниками що, щоб, як — залежно від змісту та інтонації Надворі стало темно через те, що небо заволокло чорною хмарою.

Надворі стало темно, через те що небо заволокло чорною хмарою.

Перед як у зворотах не хто інший, як; не що інше, як Те, що її зацікавило, було не що інше, як троє осідланих коней під ґанком вілли (Михайло Коцюбинський).

АЛЕ:

КОМА НЕ СТАВИТЬСЯ
Перед як у виразах як слід, як треба, як годиться й под., коли нема ясно визначеного підрядного речення Роби як слід, то й добре буде.
Перед одиничними займенниками та прислівниками, що є, власне, частиною непрямого питання Бачив хлопця й не сказав якого.

Мати повернеться, та не знати коли.

Коли перед підрядним реченням стоять частки не, і Мене цікавить не як це сталося, а які можливі наслідки цього факту (Пор.: Мене цікавить не те, як це сталося…).

Треба бути уважним і коли обставини цьому не сприяють. (Пор.: Треба бути уважним і тоді, коли обставини...).

У разі збігу сполучників перед другим із них тоді, коли в наступному реченні наявні співвідносні слова то, так І якщо пісня вийде в люди, То пломінь серця не згашу (Малишко).

Пор.: Але коли Ви такі добрі, що не одмовились би перекласти щось із рукопису, то я позволю собі скористуватися з сього і, якщо зможу, пришлю Вам рукопис (Коцюбинський).

У разі збігу сполучників перед другим із них тоді, якщо перший сполучник протиставний (а, але, однак і т. ін.) Він прокинувся увечері, …довго пив чай, а коли зовсім стемніло, став збиратися у свою п’яту вилазку (Леонід Первомайський).

Треба і слід, слідує

Для урізноманітнення мовлення замініть слід, слідує, якщо мовиться про необхідність, на стилістично кращий варіант: треба.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Нам слід уважно ставитися до свого здоров'я.  Нам треба уважно ставитися до свого здоров'я.
Цим не слідує пишатися. Цим не треба пишатися.

АЛЕ:

Він залишив на піску свій слід.

Все гаразд, все як слід і все в порядку

Замініть нехарактерну для української мови конструкцію все в порядку на стилістично кращий варіант: все гаразд, все як слід.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
У вас все в порядку? У вас все гаразд?

 

чин чином

Правильніше: як слід
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

варто і слід

Присудкове слово варто (варт) уживається в значенні "доцільно зробити; є рація, сенс". Наприклад, "Розкажи, все нам знати варто" (Андрій Малишко), "Варт іще попрацювати над дисертацією" (з газети).
Інколи, вважає мовознавець Олександр Пономарів, без достатніх доказів відмовляють у праві користування цим словом на позначення умови швидкого здійснення чогось. А ось у наших класиків: "Варто було тільки поглянуть на мене в той вечір, як панна Анеля запрохала мене кататься" (Михайло Коцюбинський), "Каховка поставала перед ним, як біле, веселе місто-ярмарок у пишній зелені, у каруселях, у весняних барвистих райдугах... під які лише варто вступити, як у кишенях тобі вже задзвенять легендарні таврійські червінці" (Олесь Гончар). У таких конструкціях варто синонімічне словам досить, як тільки, тільки-но.
Слід. Часто означає лише рекомендацію, а не рішучу дію. Тому вислів слід обов'язково є неприродним, правильніше треба обов'язково. Помилково вживають слід тоді, коли вказують на умови, що їх потрібно конче виконувати: "Для вступу до університету слід подати заяву і всі згадані далі документи". Тут має бути треба. Характерно відзначити. Зворот хибний. Краще сказати: характерно, що... або слід відзначити. Відігравати значення. Відігравати можна роль, а не значення. Нормативно: мати значення. Також мати характер. "Ці виступи мали (а не носили) стихійний характер".
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Порядок, лад, у порядку, до ладу, як слід, гаразд

Порядок і лад — слова-синоніми, надто коли йдеться про хатні, господарські справи чи взагалі справи невеликого гурту людей: «Великий порядок і чистота в хаті й надворі показували, що Сухобрусівни були добрі хазяйки» (І. Нечуй-Левицький); «Дячиха господарювала і всьому лад давала» (Марко Вовчок). Уживається порядок і тоді, коли мовиться про громаду чи суспільство, але в такому разі його звичайно ставлять у множині: «Після татарщини нові порядки на Україні постали» (П. Куліш). Та коли мають на увазі державну або суспільну систему, користуються тільки словом лад.
У щоденному мовленні часто надуживають словом порядок, зводячи до мінімуму широкі виражальні можливості нашої мови. «Приведи в порядок усі папери», замість упорядкуй усі папери, дай лад усім паперам; «Чи у вас усе в порядку?», коли можна краще сказати: «Чи у вас усе як слід?» або «Чи у вас усе гаразд?». Замість «У нашій сім'ї був такий звичний порядок», — краще сказати: «У нашій сім'ї був такий звичай» або «У нашій сім'ї так повелося». Краще сказати: «Йому наказано це адміністративним порядком», — ніж в адміністративному порядку; «Я сказав це порядком пропозиції», а не в порядку пропозиції. Краще сказати не «У його хаті погані порядки», а безладдя (безлад), не підтримувати порядок, а пильнувати ладу.

Мусити, бути повинним, мати щось зробити, належить, годиться, слід, варто, треба

У повсякденному усному мовленні, ба навіть у художніх творах дієслово мусити витискує останнім часом інші, більш підхожі для того чи іншого випадку дієслова. Кажуть, наприклад: «Я мушу сьогодні прийти до вас поговорити про всяку всячину», — коли тут краще було б сказати: «Я маю сьогодні прийти до вас...» Чому саме так? А тому, що дієслово мусити вказує на крайній ступінь потреби («Татари мусили відступити назад, щоб не замочити капців». — М. Коцюбинський), а яка тут крайня потреба, коли хочуть говорити про всяку всячину! Інша річ, коли йдеться про щось серйозне, поважне, — тоді треба сказати: «Я мушу до вас прийти в одній невідкладній справі».
Так само не на своєму місці стоїть форма дієслова мусити в реченні: «Усі робітники мусять знати правила техніки безпеки», — бо тут теж ідеться не про крайній ступінь потреби, а лише про обов'язок чи бажаність чогось. У таких випадках більше підходять слова належить, годиться, треба та інші або сполука бути повинним, яких і треба вживати: «Усім робітникам належить (годиться, слід, варто, треба) знати правила...»
Якщо такої категоричності потреби чи обов'язку нема, тоді треба користуватись висловом із дієсловом мати: «Підвода мала приїхати до Кам'яного вночі» (І. Нечуй-Левицький); «Ось слухайте, щось маю вам сказать» (Є. Гребінка).

Давноминулий час і описова форма з словами було, бувало

В українській мові є два минулі часи — минулий і давноминулий. Минулий час, не маючи особових закінчень, означає, що дія відбувалася в минулому, колись: я читав цю книжку; давноминулий час, який твориться з форм минулого часу відмінюваного дієслова й допоміжного дієслова бути, означає, що одна минула дія відбулась раніше від другої: я читав був цю книжку, та забув її зміст: «Дознався був владика, що сліпий старець чинить у божому домі одправу, і заборонив» (Марко Вовчок). Цією складеною формою давноминулого часу користуються й тоді, коли треба показати минулу перервану дію: «Лукаш... знаходить вербову сопілку, що був кинув, бере її до рук і йде по білій галяві до берези» (Леся Українка).
На минулий час вказують також частки було, бувало: «А ще, було, як намалює що-небудь та підпише... що це — не кавун, а слива, так тобі точнісінько слива» (Г. Квітка-Основ'яненко); «Дарка часто, було, дивилась понуро, спускала очі в землю» (Леся Українка).
Варто нагадати, що слів було, було б часто вживають у розумінні слід було, слід би було: «Було тобі, моя мати, цих брів не давати, та було тобі, моя мати, щастя й долю дати» (народна пісня); «Та було б не рубати зеленого дуба, та було б не сватати, коли я — нелюба» (народна пісня).

усе в порядку

Правильніше: усе гаразд, усе як слід
Словник-антисуржик.

слід признати, що ...

Правильніше: слід визнати, що ..
Словник-антисуржик.

Як полагається

Правильніше: Як годиться; як треба; як слід; як має бути

Чин чином

Правильніше: Як годиться; як слід

ходити по слідах кого

Правильніше: іти чиїм слідом (слідом за ким); уступати в чиї сліди
Мова – не калька: словник української мови

по гарячих слідах

Правильніше: по теплому сліду; за гарячим слідом; на гарячому вчинку
Мова – не калька: словник української мови

слідувати

Правильніше: іти слідом
Мова – не калька: словник української мови

слідом

Правильніше: вслід; назирці
Мова – не калька: словник української мови

слідом ходити за ким

Правильніше: услід за ким ходити
Мова – не калька: словник української мови

путати сліди

Правильніше: заплутувати сліди
Мова – не калька: словник української мови

пропасти без сліду

Правильніше: як водою змило; канути в лету
Мова – не калька: словник української мови

по наїждженій колії

Правильніше: старим слідом; битим шляхом
Мова – не калька: словник української мови

нема й у помині

Правильніше: і сліду немає
Мова – не калька: словник української мови

не залишати ніяких слідів від якогось вчинку

Правильніше: ховати кінці у воду
Мова – не калька: словник української мови

не видно й сліду

Правильніше: нема й знаку
Мова – не калька: словник української мови

іти слідом

Правильніше: іти назирці (назирком); іти, як хвіст за лисицею
Мова – не калька: словник української мови

іти по п'ятах (по слідах)

Правильніше: крок у крок ступати
Мова – не калька: словник української мови

і в помині нема (не було)

Правильніше: і сліду не було; і в заводі немає (не було); і натяку немає (не було); ані знати; і не заснітилося; і спомину (згадки) немає
Мова – не калька: словник української мови

зник без сліду; зник, як у воду канув

Правильніше: як вода змила; за водою пішов; запропастився
Мова – не калька: словник української мови

замітати сліди

Правильніше: загортати (затирати) сліди; ховати кінці
Мова – не калька: словник української мови

висіти на хвості

Правильніше: гнатися слідком (слідом); на п'яти наступати
Мова – не калька: словник української мови

без найменшого сліду чого-небудь

Правильніше: без тіні
Мова – не калька: словник української мови

абсолютно нічого не залишилося

Правильніше: і сліду не зосталося; і попелу не зосталося
Мова – не калька: словник української мови

Піти слідом, настати, статися, наслідувати і послідувати

Замініть кальку послідувати на правильний варіант:

наслідувати — повторяти, відтворювати чиї-небудь дії, рухи;

настати, статися, виникнути — наблизитися, розпочатися, трапитися;

піти, поїхати слідом — одержати покарання, постраждати від чого-небудь.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
смерть послідувала від холери смерть настала від холери
послідувати його прикладу наслідувати його приклад, піти за його прикладом
давайте послідуємо за ними ходімо за ними, підемо за ними слідом

У яких випадках ставлять плутати, а в яких – путати?

Дієслово плутати використовують у прямому та переносному значенні. У прямому – це «безладно переплітати нитки, волосся», ще кажуть «плутати ногами», тобто ходити повільно, мляво, ледве переступаючи. «Плутає Федір ногами, мов не своїми, а тут ззаду Марина ще хлипа» (Панас Мирний). У переносному – «вносити безладдя, неясність у щось, помилятися, робити не те, що треба; збивати з пантелику, свідомо вводити в оману». Можна плутати поняття, плани, думки, зізнання, слова, деталі, кольори, Петра з Павлом. Бачимо цю лексему й у сталих зворотах: плутати карти – «розладнувати чиїсь плани, наміри, сподівання», плутати сліди – «змінюючи напрям руху, збивати когось з правильного шляху».
Слово путати означає «стягувати ременями, мотузками ноги якоїсь тварини, щоб обмежити її рух». Отже, путати коней, лошат.
Розрізняються семантично й похідні від цих дієслів: поплутати й попутати, поплутаний і попутаний.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

вслід за нею

Правильніше: слідом за нею
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Слідом їхати

Правильніше: Услід їхати

Вслід за Львовом

Правильніше: Слідом за Львовом