СЛОВІ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
стримати своє слово
виразити словами що
не зрадити свого слова
не в образу сказано
з цими словами
Прохопитися (словом), помилитися (на слові), ляпнути, ляпати, не думавши і обмовитися
Замініть скальковане дієслово обмовитися, обмовлятися на стилістично кращий варіант: прохопитися (словом), помилитися (на слові); ляпнути, ляпати, не думавши.
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
Він закусив нижню губу, щоб не обмовитися зайвим словом. | Він закусив нижню губу, щоб не прохопитися зайвим словом. |
Президент вкотре обмовився, виступаючи перед глядачами. | Президент вкотре помилився на слові, виступаючи перед глядачами. |
упіймати на слові
триматися на чесному слові
на цьому слові
дуже повільно говорити
вибачте за вислів (за висловлювання)
вибачайте на слові
Не в обіду сказано
ледве розтуляючи рот
говорити повільно, неквапливо
поступово (мало-помалу) говорячи
коротше кажучи
він за словом в кишеню не лізе
усно
у декількох словах
у двох словах
тримати слово
слово за слово
сказати в двох словах
розказати в декількох словах
про це навіть не заікайся
при перших словах
позбавити слова
по його словах
одним словом
не проронив ні слова
не по словах судять, а по ділах
не обмовився ні єдиним словом
на два слова
кидати слова на вітер
каламбур
зрікатися своїх слів
здатний влучно, дотепно висловитися
за словом в кишеню не лізе
вірний слову
брати свої слова назад
Двома словами і у двох словах
Замініть скальковану конструкцію у двох словах, якщо мовиться про лаконічний виклад, опис чогось, на стилістично кращий варіант: двома словами.
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
Про Україну в двох словах розповіли лауреати «Коронації слова». | Про Україну двома словами розповіли лауреати «Коронації слова». |
дотримувати чи дотримуватися слова?
Дотримувати (синонім додержувати) – точно, без відхилень виконувати, здійснювати що-небудь обіцяне, згадане, потрібне і т. ін. Керує воно іменником у родовому відмінку. Дотримувати (додержувати) чистоти, тиші, порядку. «На перевозі Максим гостро наказав козакам дотримувати цілковитої тиші» (Іван Ле), «Ви певні, що вони будуть додержувати присяги?» (Іван Франко).
Дотримуватися (додержуватися) – бути прихильником якихось думок, поглядів, планів тощо, керуватися ними в своїх діях. Дотримуватися передових ідей, курсу, класифікації. «Говорила вона їдко, не дотримуючись правил звичайної пристойності» (Юрій Збанацький), «Карташ дотримувався плану Максимова» (Вадим Собко).
А як відповісти на запитання, що поставлене в заголовку? Тільки так: дотримувати (додержувати) слова. «Хто не додержує свого слова, той сам себе зневажає» (прислів'я).
одним словом, словом, одно слово, одне слово
Словом, одним словом, одно слово
Отже, маємо аж три варіанти вставного слова, де кожний із них означає те саме, що й інші, тому хоч-не-хоч виникає питання: якому з них дати перевагу або, обравши один, відмовитись від інших?
Чи не найхарактернішим із них, із погляду популярності в народному мовленні, є вислів одно слово? Мабуть, що так, бо саме його звичайно чуємо з живих уст, приміром: «Одно слово, як то кажуть, коли не коваль, то й рук не погань!» Саме словом механічно перенесено з російської на український ґрунт, і навряд чи є потреба послугуватись ним, коли є змога брати потрібне з українських народних джерел.
словом
в двох словах
В двох словах
Виступив з вступним словом
Не можу висловити словами
Одним словом, електрика міцно увійшла у побут селян
Говорити колкості
який не порушує (дотримується) своїх обіцянок
язвити
щоб справити враження
чесне слово; слово честі; справді
чесне слово дати
часто вставляти в мову багато влучних слів
це виїденого яйця не вартує
хто-небудь завжди виконує обіцяне
хто багато говорить – мало робить
усне мовлення
умішуватися в розмову
узяти свої слова назад
узяти на віру; повірити на слово
уважно слухати
у строгому смислі слова
у повному смислі слова
той, що кидає слова на вітер
той, хто завжди здійснює те, що обіцяє
твоїми вустами та мед пити
слово розходиться з ділом
слово не горобець, назад не вернеться
слово дорожче грошей
слова не розходяться з ділом
слів нема
скажу ще пару слів
сильно дошкуляти кому-небудь словами
розсипатися в компліментах
розмовляти
розкидатися словами
пустословити
пустослів'я
пустити в хід нове слово
пускати шпильки
просторіччя
просторічні слова
придиратися до слів
порушувати обіцянку
пообіцяти
повторення одного й того ж іншими словами
плюнь і розітри
підсолоджувати слова
підлещуватися до когось
підколювати
переказати точ-в-точ
передове (прогресивне) в чому-небудь
одні слова!
образливі слова
ображати; кривдити
обіцяти
обіцяного три роки чекають
обірвати слово
нічого й говорити (казати)
ні слова з уст
нещирий (фальшивий) у вчинках (словах)
немає слів
нема слів для вираження
небалакучий
небагатослівний
не сказав ні слова; і рота не розкрив
не поминати лихом
не кажучи ні слова
не знаю, що сказати
не знайшов, що сказати (відповісти)
не здержати слова
не закінчити якусь думку
не добирати слів
не відступати від своїх слів
не вимовив ні [одного] слова
не варто нарікати (скаржитися)
не вартий ламаного гроша
нарушити клятву (слово)
нарушати закон (присягу, віру, слово)
наговорити різних слів
на язиці мід, а на серці лід
на пару слів
на основі тільки чийогось запевнення
морфема
мовчок
мовчати
між іншим
мене лишили слова
медові речі
марити
лишати слова
кліщами тягнути слова з когось
каламбурити
казав пан кожух дам, та слово його тепле.
іншими словами
і словом не обмовився
і не заїкайся
зупинився на півслові
зробити яке-небудь відкриття
зразу; без довгих пояснень
зобов'язатися
замовити слово за кого
заключне слово
закинути словечко
дуже зайнятий (заклопотаний)
другими словами
дослівно
домогтися значних досягнень у певній галузі
додати щось у розмові
договір словесний (письмовий)
договір дорожчий грошей
довіряти не перевіряючи
до слова
діями підтверджувати сказане
діло за вами
двох слів зв'язати не може
даремно (марно) говорити що-небудь
давати на слово що
давати волю язику
гроша ламаного не вартує
говорити, не зупиняючись
говорити приємні речі; улещувати
говорити повільно, спроквола
говорити облесливо, нещиро
говорити з акцентом
говорити безпредметно (без потреби)
говіркий; дотепний
вчасно; доречно сказано
влучний вислів
відступатися від обіцяного (задуманого)
відмовлятися від сказаного раніше
відмовлятися від раніше сказаного
відмовитися від свого слова
вимовляти швидко слова (фрази)
вимовити слово
виконати обіцянку
вийшло, як я казав
вийшло по-моєму
варваризм
бути дотепним і метким у розмові
аякже
Кома між частинами складного речення
Перевірте, чи не пропущено кому перед підрядним реченням, приєднаним сполучником (Український правопис. §118 Б п.11).
КОМА СТАВИТЬСЯ | |
---|---|
Для відокремлення в складнопідрядному реченні підрядних речень, уведених сполучниками або сполучними словами, від головних і від інших підрядних | Є багато на світі учених людей, а поетів мало (Михайло Коцюбинський).
Тепер ми знову над морем і знову наші очі бродять по синій пустелі, але в мене є певність, що вони й там стрітися можуть (Михайло Коцюбинський). Швидше будемо писати, бо хочеться спати і вам, і мені (Тарас Шевченко). Погасне світло; та палають очі, Аж поки досвітки в вікно тихенько Заглянуть сивими очима (Леся Українка). Вони, щоб тільки погубити, То будуть все тебе манити (Іван Котляревський). Він був такий, що мило дивитися. |
Один раз у складених сполучниках і сполучних словах тому що, через те що, для того щоб, незважаючи на те що, після того як, внаслідок того що, замість того щоб: або перед усім складеним словосполученням, або перед сполучниками що, щоб, як — залежно від змісту та інтонації | Надворі стало темно через те, що небо заволокло чорною хмарою.
Надворі стало темно, через те що небо заволокло чорною хмарою. |
Перед як у зворотах не хто інший, як…; не що інше, як… | Те, що її зацікавило, було не що інше, як троє осідланих коней під ґанком вілли (Михайло Коцюбинський). |
АЛЕ:
КОМА НЕ СТАВИТЬСЯ | |
---|---|
Перед як у виразах як слід, як треба, як годиться й под., коли нема ясно визначеного підрядного речення | Роби як слід, то й добре буде. |
Перед одиничними займенниками та прислівниками, що є, власне, частиною непрямого питання | Бачив хлопця й не сказав якого.
Мати повернеться, та не знати коли. |
Коли перед підрядним реченням стоять частки не, і | Мене цікавить не як це сталося, а які можливі наслідки цього факту (Пор.: Мене цікавить не те, як це сталося…).
Треба бути уважним і коли обставини цьому не сприяють. (Пор.: Треба бути уважним і тоді, коли обставини...). |
У разі збігу сполучників перед другим із них тоді, коли в наступному реченні наявні співвідносні слова то, так | І якщо пісня вийде в люди, То пломінь серця не згашу (Малишко).
Пор.: Але коли Ви такі добрі, що не одмовились би перекласти щось із рукопису, то я позволю собі скористуватися з сього і, якщо зможу, пришлю Вам рукопис (Коцюбинський). |
У разі збігу сполучників перед другим із них тоді, якщо перший сполучник протиставний (а, але, однак і т. ін.) | Він прокинувся увечері, …довго пив чай, а коли зовсім стемніло, став збиратися у свою п’яту вилазку (Леонід Первомайський). |
Кома після і перед зокрема
Перевірте, чи не потрібно виділити комою слово зокрема залежно від того, чим воно виступає у реченні.
ТИП | ПРИКЛАД |
---|---|
Зокрема – вставне слово: виділяється комами з двох боків | Не раз ходив вiн i на турецькi заслони по берегах Чорного моря, зруйнував, зокрема, мiсто Очакiв (Іван Шаповал). |
Зокрема стоїть на початку звороту, що обмежує або уточнює зміст усього речення: перед ним ставиться кома | Він полюбляв, щоб до Волі приходили гості, зокрема Рада й Аліна (Юрій Яновський). |
Зокрема – прислівник, який виступає обставиною: комами не виділяється | — Покличте Жана… — звернувся до всіх і ні до кого зокрема Аркадій Петрович (Михайло Коцюбинський). |
За словами і за совами
Перевірте за контекстом, чи не вжито тут за совами замість: за словами.
НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
---|---|
За совами міністра, попереду складні реформи. | За словами міністра, попереду складні реформи. |
АЛЕ:
Ми спостерігаємо за совами: як вони живуть і харчуються.
До речі і до слова
Замініть нехарактерну для української мови вставну конструкцію до слова на стилістично кращий варіант: до речі.
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
До слова, іспит з математики у нас завтра. | До речі, іспит з математики у нас завтра. |
АЛЕ:
До слова запрошуємо самого автора!
чесне слово
Чи ставлять знак м'якшення наприкінці слова після р?
правило, розв'язний, розсильний, торочити, транспорт, зміна значень слів в залежності від наголосу
Безперечно.
Правило (наголос на першому складі) – положення або зібрання положень; принцип, що ним керуються у співжитті, поведінці тощо. Правила поведінки, граматичне правило.
Правило (наголос на другому складі) – пристрій, на якому щось розрівнюють. Металеве правило.
Розв'язний (наголос на другому складі) – який поводиться безцеремонно, зухвало. Розв'язний хлопчисько.
Розв'язний (наголос на останньому складі) – який можна розв'язати, вирішити. Розв'язна задача (в арифметиці).
Розсильний (наголос на другому складі) – той, хто розносить за призначенням листи, пакети, виконує інші доручення; кур'єр. Прийшов розсильний.
Розсильний (наголос на останньому складі) – 1. Який слугує для запису кореспонденції, що її розносить кур'єр. Розсильна книга, розсильний зошит. 2. Призначений для розсилання. Розсильні пакети.
Торочити (наголос на другому складі), розмовне – говорити одне й те саме, повторювати щось по кілька разів. Безугавно торочить. А також вести несерйозну розмову, верзти нісенітницю, базікати. Що ти торочиш?
Торочити (наголос на передостанньому складі) – 1. Висмикувати нитки з країв тканини, роблячи торочки. Торочити рушники. 2. Обшивати облямівкою краї одягу і т. ін. для оздоби.
Транспорт (наголос на першому складі) – засоби перевезення. Сучасний транспорт, міський транспорт, залізничний транспорт.
Транспорт (наголос на останньому складі), бухг. – перенесення суми на другу сторінку. Здійснено транспорт.
пісня, вірші, слова, пісня на вірш
Шановні пані й панове ведучі у концертних залах, на радіо й телебаченні! Уклінно прошу вас: називайте авторів музики і слів (а не віршів) оголошуваних пісень!
невиправдані пропуски слів
Читаємо в газеті: «Цей метод одразу позначився на роботі колективу». Оскільки суть справи викладено не повністю, важко збагнути: позначився він позитивно чи негативно? Випадає потрібне слово і в часто вживаному (надто в усному мовленні) сполученні забезпечити план. Треба: забезпечити виконання (чи здійснення) плану.
А ось приклад того, як пропуск, здавалося б, незначного слова серйозно викривив зміст речення: «Маємо зробити все для зменшення ваги конструкції та економії металу». Це можна зрозуміти як вимогу зменшити не тільки вагу конструкції, а й економію металу. Треба: «Маємо зробити все для зменшення ваги конструкції і для (або а також для) економії металу».
Через «провали» слів іноді опиняються в одному ряду зовсім різні за своєю природою явища чи речі, як-от: «Таких показників лісівники досягли завдяки добрій деревині і кваліфікації». Цілком зрозуміло, що ставити поряд дерево та кваліфікацію не варто – їх потрібно відокремити одне від одного і сказати:... досягли завдяки добрій деревині, а також своїй високій кваліфікації.
«Конфлікт» з граматикою виникає тоді, коли, перелічуючи людей або предмети, назви яких вимагають різних прийменників, ставлять прийменник тільки перед першим з іменників: «Гості Києва побували на виставках і картинних галереях». Треба: на виставках і в картинних галереях. «Стемніло, і засвітилося світло не тільки в будинках, а й вулицях та майданах». Треба: не тільки в будинках, а й на вулицях та майданах.
Якщо вживання зайвих слів можна назвати марнотратством у мові, то пропуски потрібних елементів лексики – шкідливою скупістю.
Вставні слова
Не є вставними і не відокремлюються такі слова й сполучення: майже, при тому, тим часом, до того ж, приблизно, якраз, як-не-як, адже, все-таки, все ж таки, наче, навіть, начебто, немов, немовби, ніби, нібито, от, принаймні, мовби, неначе, між тим, за традицією, буквально, якби, у кінцевому підсумку.
виставка-продаж, музей-садиба, планета-гігант, поема-спогад, музей-квартира, школа-інтернат, школа-комплекс, театр-студія, конкурс-вікторина, кімната-музей, рід складних слів, утворюваних двома іменниками, місто-герой
іншими словами...
Заключний, кінцевий, прикінцевий, остаточний
Яка потреба в такому калькуванні? Чи нема відомих українських відповідників, що доводиться на певні поняття позичати слова з інших мов? Ні, такі відповідники є, ними широко користуються ті, що дбають за культуру своєї мови. Ось прикметник кінцевий («Кінцеві форми тієї еволюції». — А. Кримський; «Розмір додаткової оплати визначається залежно від кінцевих результатів роботи тваринників». — «Радянська Україна»); є ще прикметник прикінцевий («У прикінцевій строфі висловлено основну думку твору». — «Історія української літератури»); в деяких випадках відповідником до російського прикметника заключительный є слово остаточний, наприклад: остаточний баланс, остаточна цифра («Почисливши все звільна, він прочитав остаточну цифру без голосу». — І. Франко).
З цих прикладів бачимо, що в наведених на початку фразах можна й треба було написати: «Колгосп уклав договір»; «Можна зробити висновок»; «На закінчення (наприкінці, наостанку) зльоту»; «У кінцевому (прикінцевому) слові».
Давноминулий час і описова форма з словами було, бувало
На минулий час вказують також частки було, бувало: «А ще, було, як намалює що-небудь та підпише... що це — не кавун, а слива, так тобі точнісінько слива» (Г. Квітка-Основ'яненко); «Дарка часто, було, дивилась понуро, спускала очі в землю» (Леся Українка).
Варто нагадати, що слів було, було б часто вживають у розумінні слід було, слід би було: «Було тобі, моя мати, цих брів не давати, та було тобі, моя мати, щастя й долю дати» (народна пісня); «Та було б не рубати зеленого дуба, та було б не сватати, коли я — нелюба» (народна пісня).
Дієвідміна слів дати, їсти, відповісти, розповісти, бути
Дієслово бути має в усіх особах однини й множини форму є: «Зазнаю чужої сторони, яка вона є» (Марко Вовчок); «Ви є у нас від самого царя настановлені» (Г. Квітка-Основ'яненко). Іноді для першої й третьої особи однини вживають форми єсть: «Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була» (П. Тичина); «Коли в чоловіка хліба єсть достаток, то в нього в дому всякий буває статок» (М. Номис). У сучасній українській літературній мові звичайно випускають форми є, єсть у складеному присудку: я — учень V класу, ти мені — родич, він тобі — товариш, — залишаючи їх тільки тоді, коли треба надати фразі врочистого тону: «Я єсть народ».
Форми для другої особи однини єси й третьої особи множини суть — архаїчні. Форма суть трапляється в південно-західних діалектах. В українській класичній літературі цих форм уживали тоді, коли було треба надати фразі врочистості або іронії: «Як справді кохаєш, як вірний єси, мені серце неньки живе принеси» (М. Вороний).
лишати
позбавляти (слова, права, можливості)
Багато українців ще досі позбавлені можливості навчатися рідною мовою.
лишати слова
заключне слово
ізвращати
Мої слова було перекручено, а думку спотворено.