СКЛАДЕ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: не буде клопоту

Правильніше: і ціни не складе

Правильніше: увести до складу

Правильніше: належати до складу команди

Правильніше: ввести до складу

Перевірте закінчення місцевого відмінка іменника або прикметника після прийменника по: має бути місцевий, а не давальний відмінок.

Замініть конструкцію (ввести, увійти, входити) у склад на стилістично кращий варіант: (ввести, увійти, входити) до складу.

Під впливом російської мови в місцевому відмінку множини українських іменників часом ставлять закінчення -ам, -ям замість -ах, -ях: рахує по пальцям, читає по складам, ходить по кімнатам, по нашим підрахункам. Такі вислови помилкові. Закінчення -ам буває тільки в давальному відмінку множини: «Дам лиха закаблукам...» (народна пісня). Потрібно зважати ще й на закони словотворення. Якщо конструкції «читати по складах», «їздити по селах», «мандрувати по горах і долинах» побудовані відповідно до норм української граматики (прийменник по виражає просторові відношення), то в інших випадках слід шукати варіанти: «рахувати на пальцях» («рахувати по пальцях» має інший семантичний відтінок), «за нашими підрахунками» тощо.

В одному нарисі написано: «Ніщо так не вразило нас на цьому сатанинському складі: ні копи одягу, ні гори протезів та милиць...» Подибуємо слово склад у значенні «приміщення, де зберігаються якісь матеріали» також у сучасній художній літературі: «Вантажники почали виносити з складу ящики з маслом і лантухи з цукром та борошном» (Л. Смілянський). Проте наші класики воліли послугуватися в такому значенні іншим словом: «Сомко має в Переяславі свої крамні комори в ринку» (П. Куліш).
Слово склад має в сучасній українській літературній мові чимало значень: «сукупність речей і речовин» («Людська кров — не однакова, її склад буває різний». — Ю. Смолич), «сукупність людей, що становить ціле» («До Кахівки загін підходив уже в своєму повному складі». — О. Гончар), «будова людського тіла» («Зовнішність у нього — імпозантна, людина середнього віку, міцного складу, кулаком вола вб'є». — Ю. Яновський); трапляється воно й у таких висловах, як «склад життя», «склад думок», «склад мови (пісні, вірша)», а також у граматичному значенні («Читала по складах і спочатку багато дечого не розуміла». — О. Донченко).
Зважаючи на цю значеннєву переобтяженість слова склад, чи не краще замість нього в значенні «приміщення, де щось зберігається» користуватися словом комора, наприклад: «книжкова комора», «комора запасних частин» тощо?
Ну а коли читаємо в газетній хронікальній замітці: «Великі запаси містять також Новосілківська, Старовірівська й Лобачівська кладові», то тут уже ні в кого, крім автора замітки, мабуть, не виникне сумніву, що треба було написати не кладові, бо такого слова нема в нашій мові, а — комори:

Правильніше: Ввести до складу

Правильніше: Читали по складах

Правильніше: До її складу увійшли

Правильніше: скласти товариство; пристати до гурту

Правильніше: комора

Правильніше: подяку скласти; подякувати; дяку віддати

Правильніше: без ладу і складу

Правильніше: витримати (скласти) іспит

Правильніше: оцінити по заслузі (належно, гідно); скласти належну ціну; віддати належне

Правильніше: і гич не до речі

Правильніше: без ладу і складу

Правильніше: пекуча справа

Правильніше: не скласти ради

Правильніше: складові частини

Правильніше: книжкова комора

Правильніше: і в лад і в склад

Правильніше: заявити

Правильніше: скласти (зняти) повноваження

Правильніше: викинути білий прапор; опустити руки; скласти зброю

Правильніше: прикинути вину (провину, причину) кому; скинути (накинути, скласти, покласти) вину (провину) на кого

Правильніше: склад зброї

Правильніше: скласти шану

Правильніше: укласти (скласти) договір (умову); підписати договір; уложити умову; умовитися; домовитися

Правильніше: неспівзвучний; без складу й ладу

Правильніше: ушанувати кого; віддати (скласти) шану (пошану) кому; окрити шаною кого

Правильніше: головою накласти (наложити) за кого (за що); трупом лягти за кого (за що); скласти голову за кого (за що)

Правильніше: скласти до ніг щось

Правильніше: скласти подяку

Правильніше: оголосити (скласти) подяку

Замініть скальковану конструкцію здавати іспит на правильний варіант: складати іспит.

Перевірте доречність вживання прийменника по і доберіть за контекстом один із варіантів: за, з, у(в), на, через, для, щодо або безприйменникову конструкцію.

АЛЕ: ударити по голові, іти по воду, їздити по містах, відпочити по обіді, читати по складах, поратися по господарству, та й по всьому.

Коли прийменник по вказує на часові межі (Сезон дощів триває по серпень), його можна замінити конструкцією до … включно (Сезон дощів триває до серпня включно).

Перевірте також закінчення місцевого відмінка іменника або прикметника після прийменника по: має бути місцевий, а не давальний відмінок.

 

Це слово передає зміст «узявши когось, щось, переміщати, доставляти кудись», «надягати на себе, мати на собі або при собі». Наприклад: «З найближчих сіл лісовими стежками бійці несли на плечах важкі човни» (Олесь Гончар), «Катерина по садочку ходить, на рученьках носить сина» (Тарас Шевченко), «Прийшов старий Кулик, що один на все село носив ще оселедець» (Панас Мирний). Виступає і в переносному значенні, в образних висловах, де мовиться про рух, дію: «Таки явивсь! Де тебе носило так довго?» (Леся Українка); високо нести голову, важкий хрест нести, лиха година несе, носити камінь за пазухою, ноги не носять.
Але його в українській мові не пов'язують з речами нерухомими, які не можуть щось нести. Коли йдеться про найменування вулиць, бульварів, парків, закладів, організацій, товариств тощо, тоді краще вдаватися до дієслів зватися або мати назву. «Наша вулиця зветься (а не носить назву) Жилянська», «Житловий масив має назву Відрадний».
Лексему приносити треба замінити іншими дієсловами, скажімо, в таких фразах:
принесло збитків на суму... – завдало збитків на суму...
приносити шкоду – завдавати шкоди
принести подяку – скласти подяку
принести переворот у техніці – зробити переворот у техніці
приносити неприємності – завдавати прикростей
приносити присягу – присягати.

Правильніше: скласти повноваження

Правильніше: скласти (оголосити) подяку

Правильніше: (повноваження)
скласти (повноваження)
Уряд несподівано склав свої повноваження.

Правильніше: Бути предметом гордості

Правильніше: Скласти подяку

Правильніше: Скласти повноваження

Правильніше: Не склали іспиту на владу

Правильніше: Оголосити, висловити, скласти подяку

Правильніше: Кількісний склад ОУН

Правильніше: Книжкова комора