СЕ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: се тільки цвіт, а ягідок пождіть; це тільки цвіт, а ягідки будуть

Правильніше: то се, то те

Правильніше: ні те ні се; так собі; щось середнє

Правильніше: ні до чобота на закаблук ні до черевика на рант; ні те ні се; ні рябе ні перісте

Правильніше: ні се ні те; ні риба ні м'ясо; ні рак ні риба; ні пес ні баран; ні пава ні ґава; ні два ні півтора; ні богові свічка ні чортові кочерга; ні швець ні жнець; ні грач ні помагач

Правильніше: ні риба ні м'ясо; ні се ні те

Правильніше: невиразний; безформний; ні риба ні м'ясо; ні рак ні риба; ні се ні те

Правильніше: як ваші (твої) справи?; як ся маєте (маєш)?; як ведеться?

Правильніше: ще ся той не вродив, хто всім догодив

Правильніше: хоч мак (маком) сій

Правильніше: немов у вусі; хоч мак сій

Правильніше: йому ніхто не догодить; йому нічим не догодиш; його ніхто не вдовольнить; його нічим не вдовольниш; ще ся той не вродив, щоб йому догодив

Перевірте вживання дієслова закривати(ся) і в разі потреби замініть:

зачиняти(ся) — про вікна, двері;

затуляти(ся) — про отвір;

згортати(ся) — про книжку, зошит;

замикати(ся) — про замок;

заплющувати(ся) — про очі;

закорковувати — про пляшку.

АЛЕ:

Я закрив банку помідорів. Він закрив воду. Йому закрили кредит. Голова закрив засідання.

Замініть скальковане дієслово відложити(ся) на стилістично кращий варіант: відкласти(ся).

Замініть у дієслові постфікс -сь, якщо далі слово починається на приголосний, на кращий з погляду милозвучності варіант: -ся.

Перевірте вживання дієслова відкривати(ся) і в разі потреби замініть:

відчиняти(ся) — про вікна, двері;

відтуляти(ся) — про отвір;

розгортати(ся) — про книжку, зошит;

відмикати(ся) — про замок;

розплющувати(ся) — про очі;

розкривати(ся) — про дужки в математичному прикладі;

відкорковувати — про пляшку.

АЛЕ:

Я відкрив банку шпротів. Він відкрив воду. Йому відкрили кредит. Колумб відкрив Америку. Голова відкрив засідання.

Замініть для урізноманітнення мовлення конструкцію до сих пір на стилістично кращий варіант: досі, дотепер, до цього часу.

В українській мові  для позначення дії рекомендовано уникати скалькованих віддієслівних іменників жіночого роду.

Замініть іменник підписка на один із варіантів: підписування, підписання (дія, що передбачає поставлення підпису), передплата (газет, журналів); або перебудуйте речення, використавши дієслово: підписувати(ся), передплачувати.

Перевірте вживання дієслова закаляти(ся), і якщо мовиться про надання металевим виробам твердості чи зміцнення здоров'я тренуванням, замініть: гартувати(ся), загартовувати(ся).

АЛЕ:

закаляти — забруднити.

Поруч з нею йшла молода панна, підіймаючи трохи спідничку, щоб не закалятись (Леся Українка).

Перевірте вживання дієслова накаляти(ся), і якщо мовиться про сильне нагрівання або напруження, замініть: розпалювати(ся), розгорати(ся), розжарювати(ся).

АЛЕ:

накаляти — забруднити.

Накаляла білі ручки, кватирочку одсуваючи (П. Чубинський).

Замініть конструкції (більш ніж) у два (три, чотири) рази, (більш ніж) у п'ять (шість, сім, вісім, дев'ять) разів, стилістично кращим варіантом є: (більш ніж) удвічі, утричі, учетверо, уп'ятеро, ушестеро, усемеро, увосьмеро, удев'ятеро, удесятеро.

Замініть скальковане дієслово висказати(ся) на стилістично кращий варіант: висловити(ся).

В українській мові  для позначення дії рекомендовано уникати скалькованих віддієслівних іменників жіночого роду. Замініть іменник здача на один із варіантів:

здавання — загальна дія;

складання — проходження вступних або випускних випробувань;

решта — лишок грошей, що повертається при розрахункові;

або перебудуйте речення, використавши дієслово: здавати(ся).

Замініть нехарактерний для української мови вислів вести підготовку на стилістично кращий варіант: готувати(ся).

Правильніше: місто за сім кілометрів

Визначати час треба точно, тут не може бути двозначності, бо інакше не тільки спізнятимуться, а то й зовсім не зустрінуться на побаченні закохані, ба й поїзди не зможуть рухатись однією залізничною колією нормально й безпечно. Це відомо на всій планеті, і кожна мова має своє усталене з діда-прадіда визначення часу. Кожна, крім... української. Справді-бо, як ми визначаємо години доби? Наведемо кілька прикладів:
Лисиче за Дінцем... де висне дим заводу,
музика у садку та поїзд в сім годин...
— писав ранній В. Сосюра; «Завтра об одинадцятій... на мене чекатиме інженер», — пише Ю. Смолич. То як передати російське в семь часов, в одиннадцать часов — у сім годин, в одинадцять годин чи о сьомій годині, об одинадцятій годині?
Щоб знайти правильну відповідь, у таких випадках удаються звичайно до словників. Розгортаємо найавторитетніший — Українсько-російський словник, том І, видання Академії наук УРСР і на сторінці 340 під словом година читаємо ілюстративні приклади: «не пізніше трьох годин (третьої години) — не позже трех часов»; «о першій годині дня — в час дня»; а вже вислів «о другій годині дня» перекладено «во втором часу дня» і «в два часа дня». Чому тоді вислів «о першій годині» не має другого відповідника — в первом часу, як то має друга година? Де тут логіка, де правильний варіант і як бути диспетчерові, коли йому подають відомості, що поїзд номер такий-ось прибуває на станцію о другій годині? Адже диспетчерові неоднаково, означає це російське «в два часа» чи «во втором часу», бо він тут може так наплутати, що доведеться відповідати перед законом!
Цю невиразність у позначенні часу Українсько-російський словник успадкував від академічного Російсько-українського словника за редакцією А. Кримського, де в 1-му томі на 51 сторінці стоїть: «в пятом часу — о п'ятій годині» навіть без другого значення «в пять часов». Отже, виникає практична потреба розмежувати в нашій мові ці далеко не тотожні поняття «в пять часов» і «в пятом часу».
З української класичної літератури ми звикли сприймати числівники порядкові з прийменником о як позначення точного часу доби: «Рівно о пів до сьомої панна Анеля пройде через столову у кухню» (М. Коцюбинський); «О п'ятій годині ми виїхали з монастиря» (М. Коцюбинський); «О шостій годині сідали гості за довгий стіл обідати» (Панас Мирний). Так на цій формі й треба стати, взявши її за норму й рішуче уникаючи хибних висловів у п'ять годин, у шість годин тощо.
А як передати українською мовою неточні визначення: в пятом часу, в шестом? Академічний Українсько-російський словник до вислову «бути на п'яту годину» має переклад — «быть к пяти часам». Мені здається, що тут слід поширити значення порядкового числівника з прийменником на, додавши й такий варіант перекладу: «быть в пятом часу». Кажем-бо: «П'ять хвилин на п'яту». У словнику Б. Грінченка читаємо: «Ой сплю годину, сплю і другую, й а вже повертає та на третюю».
Не треба допускати паралелізму форм типу не пізніш трьох годин і не пізніш третьої години, бо це не збагачує мову, а засмічує. Визначати години доби треба тільки порядковими числівниками, а не кількісними, отже, слід визнати за єдину правильну норму вислів «не пізніш як о третій годині». Кількісними числівниками треба користуватись тільки тоді, коли мовиться про час, витрачений на щось, наприклад: «Ми працюємо тепер тільки сім годин», «Поїзд долає цю відстань за дві години».
Так само слід унормувати й визначення часу за частинами години, відкинувши хибні вислови, що інколи трапляються в поточній літературі, як пів третьої, без десяти третя, а взявши за єдине правильне: пів на третю (Українсько-російський словник АН УРСР), за десять третя або десять до третьої (скорочені вислови від «за десять хвилин буде третя година» або «десять хвилин залишилось до третьої години»). Половина години передається однаково прийменниками на й до з відповідними порядковими числівниками: пів на третю й пів до третьої.
Звісно, важко відразу перейти до правильного й точного визначення часу після тієї розбіжності й хаосу в письмовій та усній практиці, з чим уже ми навіть звиклись, але треба колись покласти цьому край і, нарешті, створити певні норми визначення часу, що за самою своєю природою потребує точності. Тут неабияк можуть допомогти своїми творами письменники й журналісти, систематичне видання словників і сумлінне редагування всіх видань.

Правильніше: (сім днів)
тиждень
два тижні
протягом тижня

Правильніше: За чверть сьома

Правильніше: Сім грн (гривень)