РІЗНОКОЛІРНИЙ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Замініть скалькований прикметник різноколірний на стилістично правильний варіант: барвистий, строкатий, різнобарвний.

Кольоровий означає «не білий і не чорний, забарвлений в якийсь колір». «Блискучі переваги кольорового кіно перед чорно-білим очевидні, як очевидні і безмежні перспективи його розвитку». (О. Довженко.) «Гасять світло в кімнаті й виходять на веранду. Там спалахує лампа під великим кольоровим абажуром». (І. Микитенко.) «На стіні висіли кольорові портрети». (Петро Панч.)
Часом слово кольоровий має значення «барвистий». «Поле наче зацвіло кольоровими наметами, ніби лука квітками». (І. Нечуй-Левицький.) «Кремезні козаки, в … кольорових сорочках, чистили коней». (М. Коцюбинський.)
Проте коли треба підкреслити саме різноманітність кольорів, багатобарвність, слово кольоровий не завжди підходить до контексту. Наприклад: «Заревли десь труби, і увесь цей кольоровий натовп якимось чудом перетворився в живий вінок, що стиха під музику пішов кружитись по залі». Тут краще було сказати не «кольоровий натовп», а різноколірний, барвистий, різнобарвний.
З багатьма словами можуть сполучатися обидва слова — і кольоровий, і різноколірний, але значення вони виражатимуть різні. Наприклад, словосполучення кольоровий папір означає, що папір н е б і л и й і н е ч о р н и й, а якогось іншого кольору; різноколірний вживають, коли треба підкреслити, що папір багатьох кольорів. Порівн. у О. Донченка: «Через усю кімнату, від дверей до вікон, простягся легенький ланцюжок, зроблений з різноколірного паперу». «Вчителька була в новому платті, вона принесла красиві квіти, зроблені з кольорового паперу, і прикрасила ними стіл».
Отже, різноколірний означає «багатобарвний». «Отак і плило життя малого Івана, немов малопомітний потічок між дрібними різноколірними камінцями дитячих радощів і втіх». (П. Колесник.) «Срібнів від електрики майдан, репетували простудженими голосами сирени, блискали на перехресті різноколірні сигнальні ліхтарики».
Слід зазначити, що і в усному мовленні, і в художній літературі іноді чомусь вживають слово різнокольоровий. «У вікна крізь різнокольорові шибки ллється м'яке райдужне світло, сповнюючи зали, фойє і коридори барвистим присмерком». (О. Гончар.) «Великий двоповерховий білий будинок під червоною черепицею відрізнявся від інших будинків того типу хіба що хрестом на найвищій вежі та різнокольоровими, з химерними лініями рисунка, вітражами у вікнах довгого коридора». (Ірина Вільде.) «Вітер роздував ці різнокольорові паруси, коли канонерка круто повернулася і пішла назад до гавані, як чорна стріла». (Ю. Яновський.)
Безперспективність форми різнокольоровий очевидна. По-перше, семантика слова кольоровий не дає змоги сполучати його із словом різно. По-друге, у всіх словах, до складу яких входить другий компонент із коренем -колір-, фіксується форма -колірний, а не -кольоровий (порівн.: багатоколірний, одноколірний, двоколірний, триколірний, безколірний). Безперечно, немає рації виключати слово різноколірний із цього ряду.

З однаковими іменниками можуть поєднуватися обидва прикметники, але при цьому передавати різний зміст. Наприклад, словосполучення кольоровий папір означає, що він не білий і не чорний, а якогось іншого забарвлення. Різноколірний уживають, коли треба наголосити на його багатобарвності. «Через усю кімнату, від дверей до вікон, простягся легенький ланцюжок, зроблений з різноколірного паперу» (Олесь Донченко).
Однак у нас часом і в усному мовленні, й на письмі вдаються до слова різнокольоровий. «У вікна крізь різнокольорові шибки ллється м'яке райдужне світло, сповнюючи зали, фойє і коридори барвистим присмерком». Безперспективність цієї форми очевидна. По-перше, семантика прикметника не дає можливості сполучати його з прислівником різно. По-друге, у всіх словах, до складу яких входить компонент з коренем -колір, фіксується форма -колірний, а не кольоровий. Приміром, багатоколірний, одноколірний, двоколірний, триколірний, безколірний. Тож немає рації забирати різноколірний з цього ряду.