РІДНЯ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Вряди-годи в засобах масової інформації натрапляєш на слово зрідні. А чи українське воно?

Це невдала калька з російського сродни, яку не ввів до свого реєстру жоден словник. Українська літературна мова в такому разі вдається до дієслова з іменником або з прикметником та іменником: бути (доводитися) родичем, бути ріднею, рідний брат (рідна сестра) комусь чи чомусь. «Вони йому родичі: дідового сусіда молотники» (жартівлива приповідка), «Його жінка – то рідна сестра (а не зрідні) відьми!» (з живих уст).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Зрідні — бути (доводитися) родичем, бути ріднею, рідний брат (рідна сестра) комусь або чомусь, родичі

Читаємо в одному науковому творі: «Така хибна провідна думка автора книжки — зрідні тій плутанині, яка властива людям, що не звільнилися ще від впливів ідеалістичних концепцій». У цій фразі трапився прислівник зрідні, якого нема в українській мові й який є невдалою калькою з російського сродни. Українська мова, щоб передати це поняття, вдається до дієслова з іменником або з прикметником та іменником: бути (доводитися) родичем, бути ріднею, рідний брат (рідна сестра) комусь або чомусь, — чи самим іменником: «Вони йому — родичі: дідового сусіда молотники» (жартівлива приповідка); «Його жінка — то рідна сестра відьми!» (з живих уст).
Тим-то й у фразі науковця треба було написати: «рідна сестра (родичка, рідня) тій плутанині...».

Відмовляються покидати рідні сторони

Правильніше: Відмовляються покидати рідний край