РОЗМІРИ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: стійкий до заданих розмірів

Правильніше: Всеосяжні розміри

Правильніше: однакові за розміром

Правильніше: розмір

Правильніше: завбільшки з…

Правильніше: одного розміру

Правильніше: завбільшки

Правильніше: з (як) наперсток

Правильніше: собака не перескочить

Розмір уживаємо тоді, коли йдеться про величину чогось в якомусь одному або в усіх вимірах. «В оці [мачухи] було стільки лихої втіхи, зневаги та видимої зненависті, що Параскіца терпла вся, холола і в живім почутті власної вини маліла до розмірів сірої пилинки». (М. Коцюбинський.) «Переливами різних фарб коштовних самоцвітів виграють глибокі за змістом, блискучі за формою, зовсім маленькі розміром перлини мудрості народної — прислів'я та приказки, дотепи, примовки і т. п.» (М. Рильський.) «Це було просто сенсаційно, щоб військове судно таких розмірів зайшло в тихі, неглибокі води їхньої затоки і кинуло якір на видноті в усього степу». (О. Гончар.) «Розміри наносяться на рисунки, щоб вказати натуральну величину зображуваних форм». « …І ось, нарешті, вершина. Це була площа значних розмірів, безладно завалена голим камінням, хоча знизу здавалася майже гострим шпилем». (О. Гончар.)
Розмір — це стандартизований показник одягу людини за даними якогось вимірювання. Наприклад: «чоловічий костюм 52-го розміру», «пальто 48-го розміру». «Шапку йому видали не по розміру, і вона весь час налазила на очі». (Григорій Тютюнник.)
Розмір — це літературознавчий термін, що означає певну кількість і чергування складів у вірші, від чого залежить мелодійний лад вірша. «Значна частина поетичної спадщини Шевченка написана силабічними, в усякому разі не силабо-тонічними в уживаному розумінні слова розмірами. Правда, ці розміри беруть свій початок не так у шкільній поетиці, як у народних піснях». «Ці переклади писані в різних манерах, — наприклад, Мирний пробував передати «Слово» розміром і стилем старовинних дум». (З творів М. Рильського.)
Розмір — це також музичний термін, який означає кількість і розташування ритмічних одиниць у музичному такті, що створює ритмічний лад музичного твору. «Музичний розмір — 2/4. Темп помірно швидкий». «Під час виступу права рука диригента тримає основний темп, вказуючи виконавцям розмір і момент вступу; ліва координує звучання… вимагаючи експресії як від окремих груп, так і від окремих виконавців». (З журналу.)
Об'єм означає величину завдовжки, завширшки і заввишки якогось тіла із замкнутими поверхнями, що вимірюється в кубічних одиницях. «Треба було визначити поверхню і об'єм конуса». (О. Довженко.) «Під час руху поршня внутрішній об'єм циліндра над поршнем буде змінюватись». «Величина частини простору, що його займає геометричне тіло, називається об'ємом цього тіла». «Об'єм мозку дорослого австралопітека становив близько 600 см3, що набагато більше порівняно з сучасними людиноподібними мавпами». (З журналу.)
Із словами книжка, стаття, знання, капіталовкладення, робота і рядом інших треба вживати слово обсяг: обсяг статті, обсяг робіт, обсяг знань. «Там, де добиваються високої якості робіт, збільшують обсяг виробництва без додаткових затрат». (З газети.) «Життя настійно вимагає, щоб проблеми наукової організації праці розв'язувалися на кожному підприємстві в повному обсязі». «Збільшення обсягу капітальних робіт вимагає прискореного розвитку промисловості будівельних матеріалів». (З журналу.)

Я був студентом,
Бажав науки і знання.
І кождим дорожив моментом,
Щоб здобувати їх, щодня
Їх обсяг тільки розширяти
І духом поле проміряти.
(І. Франко.)

«Франка, як і Шевченка, за обсягом і силою його творчості називають океаном глибоким, безкраїм». (З журналу.) «Математику знав Марко в значно більшому обсязі, ніж вимагає того середня школа». (О. Копиленко.) «Більш як піввіку творчого горіння віддав музиці Борис Лятошинський — художник бурхливої пристрасті і глибокої думки, незвичайних творчих уподобань і на диво широкого емоційного обсягу». «Великої ваги в композиції пісні з огляду на її незначний, порівняно з іншими жанрами художньої творчості, обсяг набуває питання про співрозмірність окремих частин в єдиному цілому». «Величезна обсягом і значенням праця академіка Возняка в галузі франкознавства заслуговує на дуже високу оцінку і варта спеціальної наукової розвідки». (З журналу.) «Харьковский еженедельник» (1812 р.) виходив щосуботи обсягом в 1—1,5 друкованих аркуша, тиражем до 600 примірників». (П. Федченко.)
Вживання таких словосполучень, як «розмір статті», «об'єм робіт», «розмір книжки» або «об'єм книжки», є порушенням стилістичної норми. Порівн.: «Збільшення масштабів і темпів розвитку народного господарства супроводжується лавиноподібним ростом об'єму (треба: обсягу) інформації, необхідної для планування і управління виробництвом». (З журналу.)

Чи є різниця між цими словами, чи вони абсолютні синоніми, котрі можна довільно вживати на свою вподобу?
Іменник розмір ставлять тоді, коли йдеться про величину чогось в одному або в усіх вимірах. «І ось, нарешті, вершина. Це була площа значних розмірів, безладно завалена голим камінням» (Олесь Гончар). Розмір – це і стандартизований показник одягу людини за даними якогось вимірювання (костюм 50-го розміру, пальто 54-го розміру), і літературознавчий термін, який виражає кількість та чергування складів у вірші, від чого залежить мелодійний лад поетичного твору. А також термін музичний.
Об'єм означає величину завдовжки, завширшки і заввишки якогось тіла із замкнутими поверхнями, що вимірюється в кубічних одиницях. «Треба було визначити поверхню і об'єм конуса» (Олександр Довженко).
Зі словами книжка, стаття, капіталовкладення, знання, робота і низкою інших слід уживати обсяг. «Математику знав Марко в більшому обсязі, ніж вимагає того середня школа» (Олександр Копиленко).
Використання таких словосполучень, як розмір статті, об'єм роботи, розмір книжки або об'єм книжки, є порушенням стилістичної норми. «Збільшення масштабів і темпів розвитку народного господарства супроводжується лавиноподібним ростом об'єму (треба зростанням обсягу) інформації, необхідної для планування й управління виробництвом» (з журналу).

Правильніше: Обсяг статті