РОЗБЕЩУЮТЬ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
Розбещувати, ґвалтувати і розтлівати
Замініть скальковані слова розтлівати, розтлівання на один із варіантів:
розбещувати, розбещування — коли мовиться про моральний занепад;
ґвалтувати, ґвалтування — коли мовиться про позбавлення незайманості.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Журналістика має потужно формувати особистість, а не розтлівати її бульварними публікаціями. | Журналістика має потужно формувати особистість, а не розбещувати її бульварними публікаціями. |
| Після розмови жінка з'ясувала, що дитину міг розтлівати їхній родич. | Після розмови жінка з'ясувала, що дитину міг ґвалтувати їхній родич. |
АЛЕ:
розтлівати — починати жевріти, розгорятися.
Говорив з усіма Вісвамітра розумно, людяно, та розтлівала у серці в нього гордість безконечна (Іван Франко).
Розтлівущий, розбещувальний і розтліваючий
Вживання дієприкметників активного стану з -уч-, -юч- не рекомендовано нормами сучасної української мови.
Замініть розтліваючий на один з варіантів: розбещувальний, розтлівущий; або перебудуйте речення, використавши дієслово: розбещувати.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Наша, українська культура, хоч і розвивалася якийсь час під гнітом російської, та не без її розтліваючого впливу, — спромоглася повторити, загалом, нормальний шлях розвитку нормальної європейської культури. | Наша, українська культура, хоч і розвивалася якийсь час під гнітом російської, та не без її розбещувального впливу, — спромоглася повторити, загалом, нормальний шлях розвитку нормальної європейської культури. |
Чи взаємозамінні дієслова розбещувати і розпещувати?
Ні, бо передають неоднаковий зміст.
Розбещувати – привчати когось до поганих, аморальних звичок; розпускати. « – До речі, про твоїх дітей. Розбестив їх так, що вони тільки шкоду людям роблять» (Анатолій Шиян).
Розпещувати – псувати когось надмірною увагою, ніжністю, пестощами. «Він (батько) розпещував одинака по широкій своїй вдачі» (Ольга Кобилянська).
Розбещувати – привчати когось до поганих, аморальних звичок; розпускати. « – До речі, про твоїх дітей. Розбестив їх так, що вони тільки шкоду людям роблять» (Анатолій Шиян).
Розпещувати – псувати когось надмірною увагою, ніжністю, пестощами. «Він (батько) розпещував одинака по широкій своїй вдачі» (Ольга Кобилянська).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)