РОДОВОГО — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
фамільний
Підконтрольний кому, чому
Перевірте відмінок слова, залежного від діприкметника підконтрольний, який керує іменником у давальному (комусь, чомусь), а не родовому (когось, чогось) відмінку.
НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
---|---|
підконтрольна директора | підконтрольна директору |
підконтрольний України | підконтрольний Україні |
Подякувати, подякувати кому, чому і дякувати, подякувати кого, чого
Перевірте відмінок слова, залежного від дієслів дякувати, подякувати, які керують іменником у давальному (комусь, чомусь), а не родовому (когось, чогось) відмінку.
НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
---|---|
дякувати, подякувати директора | дякувати, подякувати директору |
дякую тебе | дякую тобі |
я подякував тебе | я подякував тобі |
Потребувати кого, чого і потребувати в кому, чому
Перевірте відмінок слова, залежного від дієслова потребувати, яке керує іменником у родовому (кого, чого), а не місцевому (в комусь, в чомусь) відмінку.
НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
---|---|
потребувати в безпеці | потребувати безпеки |
потребувати в батьках | потребувати батьків |
Родовий, спадковий, з діда-прадіда і потомственний
Замініть скалькований прикметник потомственний на стилістично кращий варіант: родовий, спадковий, з діда-прадіда.
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
потомственний маєток | родовий маєток |
потомственні хвороби | спадкові хвороби |
потомственний коваль | коваль з діда-прадіда |
Більш ніж, понад і більше
Конструкція більше з числівником у родовому відмінку, що вказує на перевищення якоїсь кількості (більше ста), не характерна для української мови, використайте один з нормативних варіантів: більш ніж, більш як, понад; більше за.
НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
---|---|
У світі більше двохсот країн. | У світі понад (більш ніж) двісті країн. |
Дітей у школі більше ста. | Дітей у школі понад (більш ніж) сто. |
Обробляємо більше 30 гектарів поля. | Обробляємо понад (більш ніж) 30 гектарів поля. |
Десять більше восьми на два. | Десять більше за вісім на два. |
люксембургу, тунісу, люксембурга, туніса, кабула, кабулу, родовий відмінок від власної назви, гамбурга, гамбургу
Однак цим словом називають ще й одну з областей (земель) Німеччини. Якщо вживати Гамбург у такому значенні, в родовому відмінку він матиме закінчення -у: економіка Гамбургу.
Подібно до цього слід розрізняти й інші назви: Люксембург, Туніс тощо. Вони означають водночас і найменування країни, і найменування її столиці. Коли йдеться про державу, пишемо закінчення -у (Люксембургу, Тунісу), коли говоримо про місто, ставимо -а (Люксембурга, Туніса). Назва столиці Афганістану в родовому відмінку закінчується на -а (Кабула), а назва місцевої річки – на -у (Кабулу).
Родовий відмінок множини
Тим часом іменник солдат у родовому відмінку множини дехто лишає в формі, що збігається з називним відмінком однини: «У клубі було багато солдат місцевої частини», — хоч правильно сказати «багато солдатів», як у фразі: «Картини героїчних битв Вітчизняної війни оживають у кипучій праці солдатів трудового фронту» («Літературна газета»).
Іменник слов'янин відмінюється так само, як і селянин, тому в родовому відмінку множини буде слов'ян, а не слов'янів, як написано в одному сучасному вірші: «Київська Русь гуртувала слов'янів».
Родовий відмінок часу
З цього можна зробити висновок, що, йдучи за традицією класики й живої народної мови, ліпше сказати по-українському: «Того дня з ним не сталось ніяких пригод», а не «У той день...». Проте слід пам'ятати, що родовий відмінок часу не може стояти в формі множини (наприклад, «Тих днів...»), а також без означення («цієї», «темної», «того»). Тут на визначення часу, днів тижня, явищ, процесів, стану вдаємось до знахідного відмінка з прийменником: «у роки (під час) громадянської війни», «у вівторок», «у давнину», «у (під) хуртовину».
Родовий відмінок належності
Родовий чи знахідний відмінок додатка?
У розділі «Дієслова» ми побачимо далі, що є дієслова, які керують іменниками тільки в якомусь певному відмінку, а тим часом обмежимося лиш зауваженням, що, на відміну від російської мови, в українській мові іменник-додаток часто стоїть у родовому, а не в знахідному відмінку: «Бабуся пильнує малої» (Марко Вовчок); «Де шукати благостині» (П. Куліш); «Гляди, дядьку, порядку» (М. Номис); «Заспівай мені, доню, тієї Вкраїни» (Г. Косинка).
Отож, у першій фразі ліпше сказати: писати (читати) листа; та й у другій теж ближче буде до народнорозмовної української традиції: пришити ґудзика, купити хліба тощо.