РАДУ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
спільно обговоривши які-небудь питання
Правильніше:
рада в раду
Мова – не калька: словник української мови
є управа на кого
Правильніше:
є рада на кого; можна дати раду кому (з ким)
Мова – не калька: словник української мови
Становище, вихід зі становища, рада, дати раду, зарадити
Часто чуємо з уст і читаємо: «Він опинився в безвихідному становищі»; «Вона не бачила виходу з цього становища»; «Він вийшов зі скрутного становища».
Жодного з цих висловів ми не знайдемо ні в українській класичній літературі, ані почуємо з уст народу, їх штучно створили нашвидкуруч люди, далекі від народної мови й не обізнані з класичними зразками. Натомість бачимо: «Розмова вкрай схвилювала його, хлопець був безпорадний» (К. Гордієнко); «Побачу ще, як там буде; коли не дам ради, то тоді вже, певне, треба іти в найми знову» (Т. Шевченко); «Мною не турбуйтеся: я собі дам раду» (М. Коцюбинський); «Рідний брат так не зарадив би мені в тій скруті, як Іван» (із живих уст). Із цього випливає, що в наведених на початку фразах треба було висловитись так: «опинився в безпорадному становищі (стані)», «не бачила ради в цьому становищі», «дав собі раду в скрутному становищі» чи «зарадив собі в скруті».
Жодного з цих висловів ми не знайдемо ні в українській класичній літературі, ані почуємо з уст народу, їх штучно створили нашвидкуруч люди, далекі від народної мови й не обізнані з класичними зразками. Натомість бачимо: «Розмова вкрай схвилювала його, хлопець був безпорадний» (К. Гордієнко); «Побачу ще, як там буде; коли не дам ради, то тоді вже, певне, треба іти в найми знову» (Т. Шевченко); «Мною не турбуйтеся: я собі дам раду» (М. Коцюбинський); «Рідний брат так не зарадив би мені в тій скруті, як Іван» (із живих уст). Із цього випливає, що в наведених на початку фразах треба було висловитись так: «опинився в безпорадному становищі (стані)», «не бачила ради в цьому становищі», «дав собі раду в скрутному становищі» чи «зарадив собі в скруті».
В політичну раду входять
Правильніше:
До політичної ради входять
як цьому [тут] допомогти
Правильніше:
як цьому [тут] раду дати (зарадити)?
Мова – не калька: словник української мови
у нас все йде добре
Правильніше:
ми даємо собі раду
Мова – не калька: словник української мови
справитися з кимось (чимось)
Правильніше:
дати комусь (чомусь) раду
Мова – не калька: словник української мови
самому справлятися
Правильніше:
давати собі раду
Мова – не калька: словник української мови
перебиватися
Правильніше:
зводити кінці з кінцями (докупи); давати собі раду
Мова – не калька: словник української мови
осилити щось
Правильніше:
дати собі раду з чимось; подолати щось
Мова – не калька: словник української мови
освоїтися; адаптуватися
Правильніше:
призвичаїтися; звикнути; дати собі раду; оббутися; обжитися; обвикнути
Мова – не калька: словник української мови
не потребує нічиєї допомоги
Правильніше:
дає сам собі раду
Мова – не калька: словник української мови
не знає, як собі допомогти
Правильніше:
не знає, як собі раду дати; не знає, чим і запомогтися (зарятуватися, зарадити) собі; ради собі не дасть (не прибере, не добере)
Мова – не калька: словник української мови
знаходити вихід зі становища
Правильніше:
давати собі раду; вив'язуватися із халепи
Мова – не калька: словник української мови
знайти вихід зі складного положення
Правильніше:
вив'язатися із халепи; зарадити (дати собі раду) в скруті; прибрати способу
Мова – не калька: словник української мови
вийти з тяжкого (складного) становища
Правильніше:
вийти зі скрути (зі скрутного стану); вирятуватися зі скрути; вихопитися з тісної діри; дати собі раду в скрутному становищі; зрушитися з мілини
Мова – не калька: словник української мови
вийти з положення
Правильніше:
вийти зі становища; дати раду; вив'язатися з халепи
Мова – не калька: словник української мови
вибори у верховну раду
Правильніше:
вибори до верховної ради
Мова – не калька: словник української мови
Розташовуватися, бути, міститися, перебувати, стояти і знаходитися
Перевірте вживання дієслова знаходитися і в разі потреби замініть:
розташовуватися, лежати — про географічне положення;
міститися — входити до складу, бути всередині;
перебувати — у якому-небудь місці (про людей);
стояти — у якому-небудь місці (про транспорт);
знаходити собі раду, давати собі раду, не розгублюватися — зміркувати, додуматися сказати, зробити що-небудь;
бути — у загальному значенні;
або перефразуйте речення.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Київ знаходиться на березі Дніпра. | Київ лежить на березі Дніпра. |
| Його кабінет знаходився в будівлі ради. | Його кабінет містився в будівлі ради. |
| Діти знаходяться у безпечному місці. | Діти перебувають у безпечному місці. |
| Літаки знаходяться в ангарі. | Літаки стоять в ангарі. |
| Він умів знаходитися у скрутній ситуації. | Він умів давати собі раду у скрутній ситуації. |
| Він знаходився у бідності. | Він жив бідно. |
| Хлопець знаходився у цілковитій залежності від батька. | Хлопець цілковито залежав від батька. |
| Жінка знаходилася вдома. | Жінка була вдома. |
| Юнак знаходився на військовій службі. | Юнак служив у війську. |
АЛЕ:
знаходитися — бувати виявленим у результаті розшуків; відшукуватися.
Ганна все копалась у комоді. Хустка все чомусь не знаходилася, а Гордія брала нетерплячка (Борис Грінченко).
становище безвихідне чи безпорадне?
Незрідка чуємо й читаємо: «Потрапив у безвихідне становище», «Нема виходу з мого становища», «Як вийти зі скрутного становища?»
Жодного з таких висловів не знайдете ні в українській літературній класиці, ні у фольклорі. Натомість потрапляємо на фрази: «Побачу ще, як там буде; коли не дам ради, то тоді вже, певне, треба іти в найми знову» (Тарас Шевченко), «Хлопець був безпорадний» (Кость Гордієнко), «Рідний брат так не зарадив би в тій скруті, як Іван» (з народних уст).
Із цього випливає, що наведені на початку приклади слід подати в такому вигляді: «Потрапив у безпорадне становище (стан)», «Нема ради в моєму становищі», «Як дати собі раду в скрутному становищі?» або «Як зарадити собі в скруті?» Отже, завжди маємо шукати відповідні зразки у нашій мові, не вдаючись до сумнівних кальок.
Жодного з таких висловів не знайдете ні в українській літературній класиці, ні у фольклорі. Натомість потрапляємо на фрази: «Побачу ще, як там буде; коли не дам ради, то тоді вже, певне, треба іти в найми знову» (Тарас Шевченко), «Хлопець був безпорадний» (Кость Гордієнко), «Рідний брат так не зарадив би в тій скруті, як Іван» (з народних уст).
Із цього випливає, що наведені на початку приклади слід подати в такому вигляді: «Потрапив у безпорадне становище (стан)», «Нема ради в моєму становищі», «Як дати собі раду в скрутному становищі?» або «Як зарадити собі в скруті?» Отже, завжди маємо шукати відповідні зразки у нашій мові, не вдаючись до сумнівних кальок.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
не бачити вихід з цього становища
Правильніше:
не дати собі раду в скрутному становищі
Словник-антисуржик.
Він вийшов зі скрутного становища
Правильніше:
Він дав собі раду в скруті
чим багаті, тим і раді
Правильніше:
що хата має, тим приймає; що маємо, тим вітаємо
Мова – не калька: словник української мови
хочеш не хочеш
Правильніше:
рад не рад
Мова – не калька: словник української мови
сто няньок, а дитина без ока
Правильніше:
сто баб – сто рад, а дитя без пупа; де багато господинь, там хата не метена
Мова – не калька: словник української мови
смаки не збігаються
Правильніше:
на колір і смак товариш не всяк; сто баб – сто рад
Мова – не калька: словник української мови
скільки голів – стільки й умів
Правильніше:
кожна голова свій розум має; що голова, то й розум; сто баб, сто рад
Мова – не калька: словник української мови
сам жаліти будеш
Правильніше:
сам не радий будеш
Мова – не калька: словник української мови
радий старатися
Правильніше:
до того торгу й пішки
Мова – не калька: словник української мови
рада б душа в рай, та гріхи не пускають
Правильніше:
любить солодке, та морда коротка
Мова – не калька: словник української мови
під тиском обставин
Правильніше:
рад не рад
Мова – не калька: словник української мови
парламент україни
Правильніше:
верховна рада україни
Мова – не калька: словник української мови
очі мої тебе б не бачили
Правильніше:
і на очі б не бачити; радий би й повік не бачити; радніший би не бачити
Мова – не калька: словник української мови
охотно
Правильніше:
радо, з радістю
Мова – не калька: словник української мови
не маючи альтернативи
Правильніше:
рад не рад
Мова – не калька: словник української мови
місяць з неба дістав би
Правильніше:
і неба б прихилив; рад небо прихилити
Мова – не калька: словник української мови
мерія
Правильніше:
міська рада
Мова – не калька: словник української мови
любить, як собака цибулю
Правильніше:
рад, як сирота трясці
Мова – не калька: словник української мови
із задоволенням
Правильніше:
залюбки, охоче; радо; з приємністю; з радістю
Мова – не калька: словник української мови
зустрічати з розпростертими обіймами
Правильніше:
вітати (приймати, зустрічати) дуже гостинно (з радістю, радо); зустрічати з розкритими обіймами
Мова – не калька: словник української мови
за милу душу
Правильніше:
залюбки; з дорогою (радою) душею
Мова – не калька: словник української мови
дуже радий
Правильніше:
як слон радий
Мова – не калька: словник української мови
довольний
Правильніше:
задоволений; радий
Мова – не калька: словник української мови
гора з пліч
Правильніше:
баба з воза – велика зрада: на возі легше – кобила рада
Мова – не калька: словник української мови
волею-неволею
Правильніше:
рад не рад; хочеш не хочеш; хоч-не-хоч; чи хоч, чи не хоч; з волі чи з неволі; по волі чи по неволі
Мова – не калька: словник української мови
вимушений обставинами
Правильніше:
рад не рад; припертий до стіни
Мова – не калька: словник української мови
баба з воза, коням легше
Правильніше:
баба з воза – велика зрада: на возі легше – кобила рада
Мова – не калька: словник української мови
радіти (радий) чому
Правильніше:
радіти (радий) з чого
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
з готовністю
Правильніше:
охоче, дуже радо, залюбки
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Чому Президент України пишуть з великої літери, а президент США, президент Польщі – з малої?
Тому, що журналісти таких видань не знають чинного правопису. А згідно з ним назви найвищих державних посад маємо писати з великої літери: Президент України, Голова Верховної Ради України, Прем'єр-міністр України, Генеральний прокурор України; Президент США, Президент Франції, Президент Росії, Прем'єр-міністр Канади.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
совіт
Правильніше:
рада, порада
Словник-антисуржик.
Сміху ради
Правильніше:
Задля сміху; щоб посміятися
Справедливості ради
Правильніше:
Заради справедливості
З приїздом!
Правильніше:
З прибуттям! Раді, що повернулися. Вітаємо