РАД — СЛОВОВЖИВАННЯ

ЗМІСТ

хочеш не хочеш

Правильніше: рад не рад
Мова – не калька: словник української мови

сто няньок, а дитина без ока

Правильніше: сто баб – сто рад, а дитя без пупа; де багато господинь, там хата не метена
Мова – не калька: словник української мови

смаки не збігаються

Правильніше: на колір і смак товариш не всяк; сто баб – сто рад
Мова – не калька: словник української мови

скільки голів – стільки й умів

Правильніше: кожна голова свій розум має; що голова, то й розум; сто баб, сто рад
Мова – не калька: словник української мови

під тиском обставин

Правильніше: рад не рад
Мова – не калька: словник української мови

не маючи альтернативи

Правильніше: рад не рад
Мова – не калька: словник української мови

місяць з неба дістав би

Правильніше: і неба б прихилив; рад небо прихилити
Мова – не калька: словник української мови

любить, як собака цибулю

Правильніше: рад, як сирота трясці
Мова – не калька: словник української мови

волею-неволею

Правильніше: рад не рад; хочеш не хочеш; хоч-не-хоч; чи хоч, чи не хоч; з волі чи з неволі; по волі чи по неволі
Мова – не калька: словник української мови

вимушений обставинами

Правильніше: рад не рад; припертий до стіни
Мова – не калька: словник української мови

спільно обговоривши які-небудь питання

Правильніше: рада в раду
Мова – не калька: словник української мови

є управа на кого

Правильніше: є рада на кого; можна дати раду кому (з ким)
Мова – не калька: словник української мови

Становище, вихід зі становища, рада, дати раду, зарадити

Часто чуємо з уст і читаємо: «Він опинився в безвихідному становищі»; «Вона не бачила виходу з цього становища»; «Він вийшов зі скрутного становища».
Жодного з цих висловів ми не знайдемо ні в українській класичній літературі, ані почуємо з уст народу, їх штучно створили нашвидкуруч люди, далекі від народної мови й не обізнані з класичними зразками. Натомість бачимо: «Розмова вкрай схвилювала його, хлопець був безпорадний» (К. Гордієнко); «Побачу ще, як там буде; коли не дам ради, то тоді вже, певне, треба іти в найми знову» (Т. Шевченко); «Мною не турбуйтеся: я собі дам раду» (М. Коцюбинський); «Рідний брат так не зарадив би мені в тій скруті, як Іван» (із живих уст). Із цього випливає, що в наведених на початку фразах треба було висловитись так: «опинився в безпорадному становищі (стані, «не бачила ради в цьому становищі», «дав собі раду в скрутному становищі» чи «зарадив собі в скруті».

В політичну раду входять

Правильніше: До політичної ради входять

як цьому [тут] допомогти

Правильніше: як цьому [тут] раду дати (зарадити)?
Мова – не калька: словник української мови

чим багаті, тим і раді

Правильніше: що хата має, тим приймає; що маємо, тим вітаємо
Мова – не калька: словник української мови

у нас все йде добре

Правильніше: ми даємо собі раду
Мова – не калька: словник української мови

справитися з кимось (чимось)

Правильніше: дати комусь (чомусь) раду
Мова – не калька: словник української мови

самому справлятися

Правильніше: давати собі раду
Мова – не калька: словник української мови

сам жаліти будеш

Правильніше: сам не радий будеш
Мова – не калька: словник української мови

радий старатися

Правильніше: до того торгу й пішки
Мова – не калька: словник української мови

рада б душа в рай, та гріхи не пускають

Правильніше: любить солодке, та морда коротка
Мова – не калька: словник української мови

перебиватися

Правильніше: зводити кінці з кінцями (докупи); давати собі раду
Мова – не калька: словник української мови

парламент україни

Правильніше: верховна рада україни
Мова – не калька: словник української мови

очі мої тебе б не бачили

Правильніше: і на очі б не бачити; радий би й повік не бачити; радніший би не бачити
Мова – не калька: словник української мови

охотно

Правильніше: радо, з радістю
Мова – не калька: словник української мови

осилити щось

Правильніше: дати собі раду з чимось; подолати щось
Мова – не калька: словник української мови

освоїтися; адаптуватися

Правильніше: призвичаїтися; звикнути; дати собі раду; оббутися; обжитися; обвикнути
Мова – не калька: словник української мови

не потребує нічиєї допомоги

Правильніше: дає сам собі раду
Мова – не калька: словник української мови

не знає, як собі допомогти

Правильніше: не знає, як собі раду дати; не знає, чим і запомогтися (зарятуватися, зарадити) собі; ради собі не дасть (не прибере, не добере)
Мова – не калька: словник української мови

мерія

Правильніше: міська рада
Мова – не калька: словник української мови

із задоволенням

Правильніше: залюбки, охоче; радо; з приємністю; з радістю
Мова – не калька: словник української мови

зустрічати з розпростертими обіймами

Правильніше: вітати (приймати, зустрічати) дуже гостинно (з радістю, радо); зустрічати з розкритими обіймами
Мова – не калька: словник української мови

знаходити вихід зі становища

Правильніше: давати собі раду; вив'язуватися із халепи
Мова – не калька: словник української мови

знайти вихід зі складного положення

Правильніше: вив'язатися із халепи; зарадити (дати собі раду) в скруті; прибрати способу
Мова – не калька: словник української мови

за милу душу

Правильніше: залюбки; з дорогою (радою) душею
Мова – не калька: словник української мови

дуже радий

Правильніше: як слон радий
Мова – не калька: словник української мови

довольний

Правильніше: задоволений; радий
Мова – не калька: словник української мови

гора з пліч

Правильніше: баба з воза – велика зрада: на возі легше – кобила рада
Мова – не калька: словник української мови

вийти з тяжкого (складного) становища

Правильніше: вийти зі скрути (зі скрутного стану); вирятуватися зі скрути; вихопитися з тісної діри; дати собі раду в скрутному становищі; зрушитися з мілини
Мова – не калька: словник української мови

вийти з положення

Правильніше: вийти зі становища; дати раду; вив'язатися з халепи
Мова – не калька: словник української мови

вибори у верховну раду

Правильніше: вибори до верховної ради
Мова – не калька: словник української мови

баба з воза, коням легше

Правильніше: баба з воза – велика зрада: на возі легше – кобила рада
Мова – не калька: словник української мови

Розташовуватися, бути, міститися, перебувати, стояти і знаходитися

Перевірте вживання дієслова знаходитися і в разі потреби замініть:

розташовуватися, лежати — про географічне положення;

міститися — входити до складу, бути всередині;

перебувати — у якому-небудь місці (про людей);

стояти — у якому-небудь місці (про транспорт);

знаходити собі раду, давати собі раду, не розгублюватися — зміркувати, додуматися сказати, зробити що-небудь;

бути — у загальному значенні;

або перефразуйте речення.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Київ знаходиться на березі Дніпра. Київ лежить на березі Дніпра.
Його кабінет знаходився в будівлі ради. Його кабінет містився в будівлі ради.
Діти знаходяться у безпечному місці. Діти перебувають у безпечному місці.
Літаки знаходяться в ангарі. Літаки стоять в ангарі.
Він умів знаходитися у скрутній ситуації. Він умів давати собі раду у скрутній ситуації.
Він знаходився у бідності. Він жив бідно.
Хлопець знаходився у цілковитій залежності від батька. Хлопець цілковито залежав від батька.
Жінка знаходилася вдома. Жінка була вдома.
Юнак знаходився на військовій службі. Юнак служив у війську.

АЛЕ:

знаходитися — бувати виявленим у результаті розшуків; відшукуватися.

Ганна все копалась у комоді. Хустка все чомусь не знаходилася, а Гордія брала нетерплячка (Борис Грінченко).

становище безвихідне чи безпорадне?

Незрідка чуємо й читаємо: «Потрапив у безвихідне становище», «Нема виходу з мого становища», «Як вийти зі скрутного становища?»
Жодного з таких висловів не знайдете ні в українській літературній класиці, ні у фольклорі. Натомість потрапляємо на фрази: «Побачу ще, як там буде; коли не дам ради, то тоді вже, певне, треба іти в найми знову» (Тарас Шевченко), «Хлопець був безпорадний» (Кость Гордієнко), «Рідний брат так не зарадив би в тій скруті, як Іван» (з народних уст).
Із цього випливає, що наведені на початку приклади слід подати в такому вигляді: «Потрапив у безпорадне становище (стан)», «Нема ради в моєму становищі», «Як дати собі раду в скрутному становищі?» або «Як зарадити собі в скруті?» Отже, завжди маємо шукати відповідні зразки у нашій мові, не вдаючись до сумнівних кальок.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

радіти (радий) чому

Правильніше: радіти (радий) з чого
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

з готовністю

Правильніше: охоче, дуже радо, залюбки
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Чому Президент України пишуть з великої літери, а президент США, президент Польщі – з малої?

Тому, що журналісти таких видань не знають чинного правопису. А згідно з ним назви найвищих державних посад маємо писати з великої літери: Президент України, Голова Верховної Ради України, Прем'єр-міністр України, Генеральний прокурор України; Президент США, Президент Франції, Президент Росії, Прем'єр-міністр Канади.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

совіт

Правильніше: рада, порада
Словник-антисуржик.

не бачити вихід з цього становища

Правильніше: не дати собі раду в скрутному становищі
Словник-антисуржик.

Сміху ради

Правильніше: Задля сміху; щоб посміятися

Справедливості ради

Правильніше: Заради справедливості

З приїздом!

Правильніше: З прибуттям! Раді, що повернулися. Вітаємо

Він вийшов зі скрутного становища

Правильніше: Він дав собі раду в скруті