ПРОСЯТЬ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
Багато читачів просять
Правильніше:
Багато читачів просить
я ще тобі знадоблюся
Правильніше:
прийде коза до воза сінця просити (сіно смикати)
Мова – не калька: словник української мови
я маю до вас просьбу
Правильніше:
я маю до вас прохання; я маю просити вас
Мова – не калька: словник української мови
уклінно просити (благати, молити) кого-небудь
Правильніше:
упасти в ноги (до ніг)
Мова – не калька: словник української мови
скільки просите?
Правильніше:
що правите?
Мова – не калька: словник української мови
прошу покірно
Правильніше:
уклінно прошу (прохаю); дуже прошу
Мова – не калька: словник української мови
прошу піти
Правильніше:
прошу на виступці
Мова – не калька: словник української мови
просити пробачення в кого
Правильніше:
просити (прохати) кого вибачати (пробачати); перепрошувати кого
Мова – не калька: словник української мови
просити милості в кого
Правильніше:
просити ласки (милості) в кого
Мова – не калька: словник української мови
просити милостиню; жебракувати
Правильніше:
по людях ходити; співати (заводити) лазаря
Мова – не калька: словник української мови
просити за щось набагато більше, ніж
Правильніше:
ламати ціну
Мова – не калька: словник української мови
просити допомоги
Правильніше:
благати на поміч
Мова – не калька: словник української мови
просити вийти геть
Правильніше:
прохати на виступці
Мова – не калька: словник української мови
просити
Правильніше:
прохати
Мова – не калька: словник української мови
присядьте
Правильніше:
прошу сідати; сідайте, будь ласка
Мова – не калька: словник української мови
приносити вибачення
Правильніше:
просити вибачити; перепрошувати
Мова – не калька: словник української мови
покірно прошу
Правильніше:
уклінно прошу (прохаю)
Мова – не калька: словник української мови
перепрошую, вибачаюся
Правильніше:
вибачайте; вибачте, будь ласка; прошу мене вибачити; прошу вибачення
Мова – не калька: словник української мови
настійливо просити
Правильніше:
уклінно прохати
Мова – не калька: словник української мови
милості прошу
Правильніше:
щиро запрошую
Мова – не калька: словник української мови
зупиняючи когось, дуже просити про щось
Правильніше:
хапати за поли
Мова – не калька: словник української мови
запас біди не чинить
Правильніше:
хліб у дорозі не затяжить; запас їсти не просить; від прибутку голова не болить
Мова – не калька: словник української мови
жебракувати; жебрати
Правильніше:
ходити попідвіконню (попід тинами, по миру, по селі); дражнити собак; піти з торбами; простягати руку; тинятися попідтинню; просити милостині; просити христа ради; тинятися з торбами
Мова – не калька: словник української мови
Просити, попросити вибачення і приносити, принести вибачення
Замініть нехарактерний для української мови вислів приносити, принести вибачення на стилістично кращий варіант: просити, попросити вибачення; перепрошувати, перепросити.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Багато публічних людей намагаються приносити вибачення за свої дії, щоб хоч якось відновити свою репутацію. | Багато публічних людей намагаються просити вибачення за свої дії, щоб хоч якось відновити свою репутацію. |
Проси́ти, проха́ти
У нашій мові вживають обидва слова: перше утворене від дієслова просити (прошу, просиш), друге — від прохати (прохаю, прохаєш). «Отже, в мого дядька був віл такий розумний, але любив, щоб його просити, годить і не бить, то тільки тоді можна його запрягти». (Нар. творчість.) «— Обідать подано. Прошу до столу, гості дорогі! — промовив син Волховської». (В. Шевчук.) «— Дозволите курити? — спитав він, добуваючи шкіряного цигарника.
— Прошу, — відповіла господиня, розгортаючи вальси Шопена». (В. Підмогильний.) «Саме по цій дорозі везли кудись сливи. Я був маленький і прохав у тітки слив.
Тоді вона дала мені жменю.
Та не були то сливи. Було дитинство. (М. Хвильовий.) «Хвалився циган, ідучи з гостей:
— Так вже прохали мене, так не пускали!
— Куди ж прохали?
— Із хати.
— А не пускали?
— В хату». (Нар. усмішка.)
Проте останнім часом дієслово просити в усіх формах вживається значно частіше, ніж прохати, особливо це відчувається в діловому стилі: «прошу надати мені відпустку», «прошу Вашого дозволу», «прошу зарахувати мене слухачем курсів» і т. ін.
— Прошу, — відповіла господиня, розгортаючи вальси Шопена». (В. Підмогильний.) «Саме по цій дорозі везли кудись сливи. Я був маленький і прохав у тітки слив.
Тоді вона дала мені жменю.
Та не були то сливи. Було дитинство. (М. Хвильовий.) «Хвалився циган, ідучи з гостей:
— Так вже прохали мене, так не пускали!
— Куди ж прохали?
— Із хати.
— А не пускали?
— В хату». (Нар. усмішка.)
Проте останнім часом дієслово просити в усіх формах вживається значно частіше, ніж прохати, особливо це відчувається в діловому стилі: «прошу надати мені відпустку», «прошу Вашого дозволу», «прошу зарахувати мене слухачем курсів» і т. ін.
милості прошу
Правильніше:
щиро запрошую
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Вибачатися, прощати, дарувати, перепрошувати
Люди, що не дбають за культуру власної мови, часто помилково кажуть: «Я вибачаюся». Так сказати не можна, бо частка -ся означає себе, отже, виходить, що людина вибачає саму себе, тимчасом як уважає, що завинила чи помилилась перед кимось. Треба казати: вибачте мені, пробачте мені, простіть мені, даруйте мені або я перепрошую. Цей останній зворот — характерний для подільського, волинського та інших південно-західних говорів, де він поширився підо впливом польської мови.
Так само не можна казати: «За ці слова треба вибачатись», — а слід: «треба попросити вибачення» або «треба перепросити».
Так само не можна казати: «За ці слова треба вибачатись», — а слід: «треба попросити вибачення» або «треба перепросити».
прошу вашого дозволу про надання мені відпустки
Правильніше:
прошу надати мені відпустку
Словник-антисуржик.
приносити вибачення
Правильніше:
просити вибачення, перепрошувати
Словник-антисуржик.
Скажіть, будьте добрі
Правильніше:
Скажіть, будь ласка (будьте ласкаві, прошу сказати)
Просимо всіх молодих людей
Правильніше:
Запрошуємо всіх молодих людей
Редакція приносить свої вибачення
Правильніше:
Редакція просить вибачення, перепрошує
Милості прошу
Правильніше:
Щиро запрошую