ПРОСТЯГАТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ

молитися

Правильніше: руки до бога простягати
Мова – не калька: словник української мови

жебракувати; жебрати

Правильніше: ходити попідвіконню (попід тинами, по миру, по селі); дражнити собак; піти з торбами; простягати руку; тинятися попідтинню; просити милостині; просити христа ради; тинятися з торбами
Мова – не калька: словник української мови

протягати – простягати

Збігаються у значенні «випростуючи, витягати в якому-небудь напрямку (руку, ногу і т. ін.)». «Я руку простягнув і ждав, що гість мені цим добрим жестом одповість» (Дмитро Павличко); «Раїса протягувала руку до книжки й несміливо питала: – Може, почитаємо?» (Михайло Коцюбинський).
Тільки простягати, простягнути вживаються в розумінні «розпростирати, розпускати, розтягувати в різні боки». «Чорні смереки добродушно простягали над нами свої мохнаті лоби, наче благословляли» (Михайло Коцюбинський).
Тільки протягати, протягнути, протягти передають значення «просувати крізь що-небудь, попід чимось». Протягнути нитку крізь вушко голки, протягнути дріт.
Саме так і треба використовувати ці дієслова усно й на письмі.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

не в свої сани не сідай

Правильніше: коли не кирило, то не пхай рило; по своєму ліжку простягай ніжку; що попові можна, то дяку зась
Мова – не калька: словник української мови