ПРОСТИЛО — СЛОВОВЖИВАННЯ

простити

Правильніше: пробачити
Мова – не калька: словник української мови

неозброєним оком

Правильніше: голим (простим) оком; на голе око
Мова – не калька: словник української мови

на всяке хотіння є терпіння

Правильніше: як кортить, то й бог простить
Мова – не калька: словник української мови

і слід простив

Правильніше: і слід загув
Мова – не калька: словник української мови

вибачте за вислів (за висловлювання)

Правильніше: пробачте (вибачте, вибачайте, простіть, даруйте) на [цьому, цім] слові; перепрошую на слові; не вам (не при вас) кажучи; не при хаті згадуючи; шануючи слухи ваші; без сорому казка
Мова – не калька: словник української мови

не простив, а застудився

Українське дієслово простити вживається у розумінні «відпустити комусь гріхи; помилувати когось; рідше – вибачити комусь» і змістово пов'язується з такими іменниками, як прощення, проща (де маємо закономірне чергування звуків ст – щ): «Прости і помилуй нас, Боже!», «Господь простить», «Ганні здалося, ніби в голосі його вже звучить прохання помилувати, простити, але ні прощати, ні забувати щось вона не збирається» (Вадим Собко).
У російській мові є схожі за вимовою слова простыть і простить, які виступають з різними значеннями: простыть – застудитися; простить, прощать – простити, вибачити. Якщо хтось із українців каже: «Я простив (простила), вже підскочила температура», то ця людина втратила здатність відчувати слово, глуха до мови. Треба: «Я застудився (застудилася)».
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

даруйте, перепрошую, простіть, вибачте, вибачення, вибачитися, вибачаюся

Хтось ненароком вас штовхнув у громадському транспорті чи на вулиці й каже: «Я вибачаюся». Але частка -ся в дієслові означає себе, отже, виходить, людина вибачає саму себе, хоча вважає, що завинила перед вами. Тому потрібно казати і писати: вибачте (пробачте, даруйте, простіть) мені або я перепрошую.
Так само недоречні звороти треба вибачитися, не забудьте вибачитися; краще вжити треба попросити вибачення, не забудьте перепросити.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)