ПРОПУСК — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
пробіл
Правильніше:
пропуск; прогалина; біла пляма
Мова – не калька: словник української мови
пред'явити пропуск
Правильніше:
показати посвідчення
Мова – не калька: словник української мови
давати поблажку
Правильніше:
потурати; давати потур (пропуск); повід попускати
Мова – не калька: словник української мови
Митний пропуск можна одержати
Правильніше:
Митну перепустку можна одержати
невиправдані пропуски слів
Володимир Маяковський казав, що відчував «майже фізичний біль», коли бачив, як у реченнях часом зяють «провали» – пропуски потрібних слів. Справді, вони не менш (а інколи навіть більш) небажані, аніж уживання зайвих лексем, про що йшлося в одному із попередніх «Уроків...» («Словесний баласт»). Через такі пропуски фрази стають дефектними, і ми мусимо відгадувати їхній зміст. А нерідко думка зовсім перекручується.
Читаємо в газеті: «Цей метод одразу позначився на роботі колективу». Оскільки суть справи викладено не повністю, важко збагнути: позначився він позитивно чи негативно? Випадає потрібне слово і в часто вживаному (надто в усному мовленні) сполученні забезпечити план. Треба: забезпечити виконання (чи здійснення) плану.
А ось приклад того, як пропуск, здавалося б, незначного слова серйозно викривив зміст речення: «Маємо зробити все для зменшення ваги конструкції та економії металу». Це можна зрозуміти як вимогу зменшити не тільки вагу конструкції, а й економію металу. Треба: «Маємо зробити все для зменшення ваги конструкції і для (або а також для) економії металу».
Через «провали» слів іноді опиняються в одному ряду зовсім різні за своєю природою явища чи речі, як-от: «Таких показників лісівники досягли завдяки добрій деревині і кваліфікації». Цілком зрозуміло, що ставити поряд дерево та кваліфікацію не варто – їх потрібно відокремити одне від одного і сказати:... досягли завдяки добрій деревині, а також своїй високій кваліфікації.
«Конфлікт» з граматикою виникає тоді, коли, перелічуючи людей або предмети, назви яких вимагають різних прийменників, ставлять прийменник тільки перед першим з іменників: «Гості Києва побували на виставках і картинних галереях». Треба: на виставках і в картинних галереях. «Стемніло, і засвітилося світло не тільки в будинках, а й вулицях та майданах». Треба: не тільки в будинках, а й на вулицях та майданах.
Якщо вживання зайвих слів можна назвати марнотратством у мові, то пропуски потрібних елементів лексики – шкідливою скупістю.
Читаємо в газеті: «Цей метод одразу позначився на роботі колективу». Оскільки суть справи викладено не повністю, важко збагнути: позначився він позитивно чи негативно? Випадає потрібне слово і в часто вживаному (надто в усному мовленні) сполученні забезпечити план. Треба: забезпечити виконання (чи здійснення) плану.
А ось приклад того, як пропуск, здавалося б, незначного слова серйозно викривив зміст речення: «Маємо зробити все для зменшення ваги конструкції та економії металу». Це можна зрозуміти як вимогу зменшити не тільки вагу конструкції, а й економію металу. Треба: «Маємо зробити все для зменшення ваги конструкції і для (або а також для) економії металу».
Через «провали» слів іноді опиняються в одному ряду зовсім різні за своєю природою явища чи речі, як-от: «Таких показників лісівники досягли завдяки добрій деревині і кваліфікації». Цілком зрозуміло, що ставити поряд дерево та кваліфікацію не варто – їх потрібно відокремити одне від одного і сказати:... досягли завдяки добрій деревині, а також своїй високій кваліфікації.
«Конфлікт» з граматикою виникає тоді, коли, перелічуючи людей або предмети, назви яких вимагають різних прийменників, ставлять прийменник тільки перед першим з іменників: «Гості Києва побували на виставках і картинних галереях». Треба: на виставках і в картинних галереях. «Стемніло, і засвітилося світло не тільки в будинках, а й вулицях та майданах». Треба: не тільки в будинках, а й на вулицях та майданах.
Якщо вживання зайвих слів можна назвати марнотратством у мові, то пропуски потрібних елементів лексики – шкідливою скупістю.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)