ПРОДОВЖУВАТИСЯ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: так далі тривати (тягтися) не може

Продовжувати означає: «як і раніше, здійснювати дію, не припиняючи її, не спиняючись».
Найчастіше дієслово продовжувати вживається в сполученні з іншим дієсловом у формі інфінітива. «Учень продовжував мовчати».
Продовжувати може вживатися і з іменником у знахідному відмінку. «Петро продовжує розповідь». (А. Головко.) У наведених прикладах дія весь час здійснюється тією особою, якою розпочата. Але продовжувати може означати й прийняття естафети, дальшу реалізацію дії, кимось розпочатої. Якщо трансформувати останній приклад доданням до нього слова, що означає попереднього виконавця дії, то дієслово продовжувати набере саме такого значення: «Петро продовжував розповідь батька». «Художні скарби письменників-реалістів увійшли в духовну скарбницю нашого народу, а їхні творчі досягнення продовжує і розвиває наша література». (З журналу.)
Деякі дослідники мови рекомендують уникати вживання слова продовжувати, натомість пропонуючи поєднувати друге дієслово з прислівником далі (наприклад, замість «продовжує працювати» — «працює (і) далі»). Проте ці рекомендації не можна вважати універсальними — не в кожному контексті доцільно робити таку заміну. (Порівн.: «У розв'язанні цієї проблеми наукові працівники лабораторії продовжують тупцювати на місці». Якщо змінити конструкцію, вийде невдале словосполучення — «далі тупцюють»).
Дієслово продовжуватися в українській літературній мові мало поширене. Воно вживається, коли в зв'язку з чиєюсь вказівкою, настановою дія виходить за раніше встановлені межі в часі, а також коли йдеться про якийсь простір. Наприклад: «Прийом заяв продовжується на 10 днів». «Строк подання документів, оголошений до 15 червня, продовжується до 1 липня». «Дивлячись на картину, ми уявляємо, що синя смужка річки продовжується за горизонтом». Щодо часу в такому разі краще вжити дієприкметник продовжений або дієслово на -но — продовженої «Прийом заяв продовжений (продовжено) на 10 днів».
І в усному і в писемному мовленні, коли йдеться про якийсь спонтанний процес, перебіг дії в часі, нерідко вживають слово продовжуватися, наприклад: «Так продовжувалося хвилину-дві…»; «Бій продовжувався дев'ять днів». У таких випадках доцільніше вживати дієслово тривати. Порівн.: «Мітинг триває». (О. Довженко.) «Бій тривав дві доби». (С. Журахович.)
Тривати означає «відбуватися протягом якогось часу» і найчастіше вживається в 3-й особі однини й множини. «Цілу ніч тривала ця нелегка переправа по хистких сріблястих доріжках, постелених місяцем перед Бронниковим і його бійцями через Дніпро». (О. Гончар.) «Чудна то була розмова. Щось із півтори години тривала вона». (Ю. Шовкопляс.) Словники підкреслюють цю особливість слова тривати. Проте слід сказати, що зрідка воно може виступати в реченні і у формі інфінітива. Наприклад: «Ця хвороба може тривати досить довго». «Так далі тривати не може». (О. Довженко.)

Набуває дедалі більшого поширення така не притаманна українській мові форма, як складний дієслівний присудок з дієсловом-зв'язкою продовжувати. Тільки й чуємо: «Він продовжує користуватися моєю допомогою», «На планеті продовжують вибухати конфлікти», «Кандидати в депутати продовжують проводити роботу в округах», «Фірма продовжує дивувати успіхами», «Прокурор продовжує застерігати...» Ці по-канцелярськи неоковирні фрази можна й треба перебудовувати, щоб звучали просто, дохідливо. Наприклад, пропускаючи дієслово-зв'язку або послуговуючись прислівниками далі, досі, знову, ще тощо. Ось так: «Він і далі користується моєю допомогою», «На планеті й досі вибухають конфлікти», «Кандидати в депутати проводять роботу в округах», «Фірма знову дивує успіхами», «Прокурор ще раз застерігає...»
Для російського продолжаться (в часі) український відповідник – тривати (відбуватися, точитися, йти) з прислівником далі або й без нього. Тому не варто в цьому значенні вдаватися до дієслова продовжуватися: протистояння продовжується, неспокій продовжується, життя продовжувалося, не може так довго продовжуватися і под. Треба: протистояння триває, «Неспокій, однак, триває довго» (Леся Українка), «Життя точилося своєю чергою» (Михайло Коцюбинський), не може так довго тривати.

Не тільки в сучасних публіцистичних творах, а навіть у белетристиці часто виступають слова продовжувати, продовжуватися: «Він продовжує користуватися моєю допомогою, хоч міг би вже й обійтися без неї»; «Незважаючи на великі досягнення, він невтомно продовжує свої дослідження»; «Пошесть грипу продовжується»; «Наша робота успішно продовжується».
Дієслово продовжити (продовжувати) означає українською мовою «зробити (робити) довшим, тривалішим»: «Нехай бог віку продовжить» (Ганна Барвінок); «Продовжимо й тепер наше змагання» (Ю. Яновський); відповідним є значення й у дієслова продовжитися (продовжуватися): «Наша знов оновиться країна, наш народ продовжиться в роду» (П. Тичина). До російських висловів продолжает пользоваться, продолжает свои исследования в українській мові є свої звороти з прислівником далі й тим або іншим дієсловом: «Він і далі користується моєю допомогою», «він невтомно провадить далі свої дослідження» (або «невтомно досліджує й далі»).
Для російського продолжаться український відповідник — тривати (відбуватися, точитися, йти) з прислівником далі або й без нього: «Пошесть грипу триває далі»; «Наша робота успішно йде далі»; «Неспокій однак триває довго» (Леся Українка); «Життя точилось своєю чергою» (М. Коцюбинський). Негаразд наприкінці частини оповідання чи статті, якщо їх мають друкувати в кількох номерах періодичного видання, писати: продовження буде, — слід, як завжди писалось: далі буде.

Правильніше: цілоденний

Правильніше: хвороба триває (тягнеться) третій місяць

Правильніше: розмова йде (точиться) далі; розмова триває [далі]

Правильніше: робота триває

Правильніше: війна триває (точиться) далі

Правильніше: триває будівництво

Правильніше: Тривають арешти

Правильніше: Протистояння триває

Правильніше: Потік брехні не припиняється