ПРИХОДЬТЕ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Бути, стати, з'являтися, приходити, поставати і являтися

Перевірте вживання дієслова являтися і в разі потреби замініть:

бути, стати — як зв'язка у складеному присудку;

з'являтися, прибувати, приходити, поставати — в який-небудь населений пункт, установу тощо.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Сам він являється лауреатом двох премій. Сам він є лауреатом двох премій.
Працівниця приватного акціонерного товариства тривалий час не являлася на роботу. Працівниця приватного акціонерного товариства тривалий час не приходила на роботу.

АЛЕ:

являтися — показуватися де-небудь, ставати доступним зорові, видним.

Чого являєшся мені у сні? (Іван Франко).

Спадати на думку і приходити на думку, приходити в голову

Замініть скальковану конструкцію приходити на думку, приходити в голову на стилістично правильний варіант: спадати на думку.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Що вам відразу приходить на думку, коли ви побачили це запитання? Що вам відразу спадає на думку, коли ви побачили це запитання?

усе приходить вчасно для того, хто вміє чекати

Правильніше: хто жде, той діждеться; чекай, аж час прийде
Мова – не калька: словник української мови

приходить на язик кому

Правильніше: спадає на язик кому
Мова – не калька: словник української мови

приходити на думку

Правильніше: спадати (спливати, навертатися) на думку
Мова – не калька: словник української мови

приходити в протиріччя

Правильніше: заходити в суперечність
Мова – не калька: словник української мови

приходити в жах

Правильніше: жахатися
Мова – не калька: словник української мови

постійно ходити (приходити) до кого-небудь

Правильніше: оббивати пороги
Мова – не калька: словник української мови

мені й у голову не приходило

Правильніше: мені й на думку (на гадку) не спадало
Мова – не калька: словник української мови

виздоровлювати

Правильніше: здоровшати; приходити (вертатися) до здоров'я; одужувати; ставати на ноги; здоровіти
Мова – не калька: словник української мови

апетит приходить під час їжі

Правильніше: апетит з їдою прибуває
Мова – не калька: словник української мови

Доходити висновку і приходити до висновку

Замініть скальковану конструкцію приходити до висновку на стилістично правильний варіант: доходити висновку.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Логіка – це мистецтво приходити до непередбачуваного висновку. Логіка – це мистецтво доходити непередбачуваного висновку.

Іти́, їхати, захо́дити, прихо́дити, посила́ти (по)

В усній українській мові в конструкціях з цими словами часом неточно вживають прийменники. Коли треба передати послідовність дій або порядок пересування людей чи предметів, цілком закономірно вживати прийменник за. Наприклад: «Хлопець у вантажному таксі їхав за мотоциклом» (тобто слідом за ним). «Спортсмени зайшли в гуртожиток за дівчиною» (спочатку до гуртожитку зайшла дівчина, потім її товариші). Однак коли йдеться про мету якоїсь дії, краще вжити прийменник по. Наприклад: «Хлопець у вантажному таксі їхав по мотоцикл» (тобто маючи намір привезти мотоцикл вантажною машиною). «Збираючись на ковзанку, спортсмени зайшли в гуртожиток по дівчину» (щоб узяти її з собою). «Як тільки добре смерклось, Прохіра забігла по Гашіцу і сливе силоміць потягла її з собою». «Вже кілька днів по Лазаря не приходив жандар». (З творів М. Коцюбинського.) «Ясь послав одного з помічників садівника по свій екіпаж». (І. Нечуй-Левицький.) «П а р і с: …Я піду по плащ, бо холодно… Я хутко повернуся». (Леся Українка.) «По хліб йшла дитина». (П. Тичина.) «Чи не вийде дівчинонька рано-вранці по воду?» (Народна пісня.)
У художній літературі і в усному мовленні паралельно з конструкцією «посилати + прийменник по» виступає конструкція з прийменником за:
Із коча пан мій вилізає
І посила за молодим.
(Т. Шевченко.)
«Уже навіть хотіли посилати за ними, аж тут і Саранчук на поріг». «Хіба ще коли був отакий і Данило розпатланий і стривожений, як вибіг сам надвір до Ілька та посилав в Обухівку за Матюхою?» (З творів А. Головка.)
Значно менше поширене в сучасній українській літературній мові словосполучення «іти за хлібом», «іти за водою».

приходити (прийти) до висновку

Правильніше: доходити (дійти) висновку
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Свідомість, пам'ять, тяма, притомність

«Хлопчик уже втратив свідомість», — читаємо в газеті і, якщо негаразд знаємо російську мову та її вислів потерять сознание, то не відразу збагнемо, про що тут і до чого. Адже українське слово свідомість — це не стільки «здатність людини орієнтуватися в довколишній дійсності», скільки «відчуття своєї належності до інших людей та обов'язку перед ними». Тому й кажемо: класова, національна, громадянська свідомість, свідомість синівського обов'язку тощо. Із тексту наведеної на початку фрази видно, що наляканий хлопчик знепритомнів чи зомлів або вмлів, то так і треба було написати. На жаль, ця помилка не є винятком, бо раз у раз натрапляємо на такі чудернацькі вислови, як: «Через годину потерпілий повернувся до свідомості». Таких висловів ми не знайдемо ні в нашій класиці, ні в фольклорі, ні в сучасній народній мові. Це — груба калька, створена без усякої на те потреби.
Стан людини, коли вона реагує на довколишню дійсність, зветься по-українському притомність («Білі стіни будинку вертають мені притомність». — М. Коцюбинський). Є близькі до цього іменника прикметник притомний («Притомна була, поки і вмерла». — М. Номис) і дієслова притомніти, опритомніти («Він приходив до пам'яті не зразу, а поступово — неначе був у зомлінні і тепер притомнів». — Ю. Смолич; «Поранений Богун опритомнів і намагався звести голову». — Я. Качура).
Є ще слово тяма, що поміж іншими має також значення «притомність»: «Мені сказали, що я пролежав без тями два тижні» (І. Франко); «Обличчя людей із хутора були бліді й перелякані: вони тільки тепер прийшли до тями й важко думали над тим, що зопалу вчинили» (П. Панч).
До вислову бути непритомним є паралель бути (лежати) без пам'яті: «Іцик лежав без пам'яті» (І. Франко). Так само до слів притомніти, опритомніти, прийти до тями є паралель прийти до пам'яті: «Тоді Олеся як до пам'яті прийшла» (Марко Вовчок), очуняти: «Сава Андрійович очунює» (О. Довженко), очунятися: «Знаю, що як очунялася я, то лежала на дощі кров'ю підлита» (Панас Мирний), очуматися: «Очумався я від того, що дзюрчапа вода» (Ю. Яновський), очутитися: «Нарешті Кобзар очутився» (С. Журахович).
Значення «допомогти непритомному» передається висловами: приводити до пам'яті («Коли його привели до пам'яті, він був блідий, мов труп». — І. Франко), приводити до притомності («Скількись шклянок холодної води, висипаної йому на голову, привели його до притомності». — А. Кримський), очутити («Це очутило трохи Корнія; він підвівся і махнув рукою». — Б. Грінченко), опритомнювати, опритомнити («Панно Федоренко!..» — Великий пан вимовив це слово, ніби згори опритомнював її». — О. Кобилянська).
У нашій мові є чималий арсенал різноманітних засобів, щоб передати потрібне нам поняття, а через незнання багатства своєї мови вдаємось до творення штучних слів і висловів, у яких нема жодної потреби!

приходить на думку

Правильніше: спадає на думку
Словник-антисуржик.

Товаровиробники приходять до необхідності регулювання

Правильніше: Товаровиробники переконуються в потребі регулювання

Приходити до відчаю

Правильніше: Зневіритися, впадати в розпач

Нікому і в голову не приходило

Правильніше: Нікому й на думку не спадало