ПРИТАМАННИЙ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: властивий; притаманний; питомий; особливий; типовий; прикметний

«Властивий», «характерний». «Максимові Рильському завжди були притаманні любов до людини, природи, почуття часу, почуття краси життя у його безперервному розвитку». (З журналу.)
Притаманний, як і властивий, вимагає додатка в давальному відмінку (притаманний — к о м у? ч о м у?). «Художники кіно відмовилися в нових фільмах від фальшивої театралізації. Вони лишили театрові створювати притаманний лише йому світ образів, шукали своїх, властивих кіно шляхів втілення у мистецтві життя народу [Італії]». (О. Довженко.) «Любов і повага до польського народу, до борців за його національну й соціальну свободу притаманні всім передовим російським, українським, білоруським діячам XIX століття». (М. Рильський.)
Неправильно вживати слово притаманний з додатком у родовому відмінку з прийменником для («притаманний для цієї країни»).

Правильніше: Притаманний кожній людині героїзм

Правильніше: вдача

Правильніше: сидіти в крові