ПРИНАЙМНІ — СЛОВОВЖИВАННЯ

як мінімум

Правильніше: принаймні; щонайменше
Мова – не калька: словник української мови

по меншій (по крайній) мірі

Правильніше: принаймні; щонайменше; хоча б; бодай; принайменше
Мова – не калька: словник української мови

по крайній мірі

Правильніше: принаймні; щонайменше
Мова – не калька: словник української мови

Виділення комами вставних слів

Перевірте, чи не пропущено коми перед і після вставного слова чи речення (Правопис. §118 А) п.11).

КОМА СТАВИТЬСЯ
Для виділення вставних слів і речень, що ними бувають такі слова й словосполучення: бач, бачиш, бачте, безперечно, безсумнівно, безумовно, будь ласка, бувало, видимо, видно, відома річ, власне, головне, головним чином, далебі, до речі, звичайно, звісно, здавалось, здається, значить, зрозуміло, кажуть, коротко кажучи, либонь, мабуть, між іншим, мовляв, може, можливо, навпаки, на жаль, на мій погляд, на нашу думку, наприклад, нарешті, на щастя, немає сумніву, отже, очевидно, певна річ, певно, по-перше, по-друге, правда, проте, однак, сказати б, справді, щоправда, як видимо, ясна річ і деякі інші Гірш за те їй [Юноні] не любився [Еней], Що, бачиш, в Трої народився І мамою Венеру звав (Іван Котляревський).

Ну, та, звісно, на те й ходиться біля винограду, на те й працюється, щоб мати користь (Михайло Коцюбинський).

Глина, бур'ян, — все летіло з боків униз. Карпо, однак, виліз (Панас Мирний).

Немає сонця — І десь воно, проте, живе і світить (Максим Рильський).

Та й скажіть мені, будь ласка, яке там добро з тієї брехні? (Марко Вовчок).

АЛЕ:

КОМА НЕ СТАВИТЬСЯ
Якщо такі слова є не вставними, а повнозначними, і виконують одну із синтаксичних ролей Десь зник і Семен, ..кинув і жінку — не звісно, чи вдова, чи не вдова, а горюй сама на світі (Іван Микитенко).

Мені здається, що вже пізно.

Стало зрозуміло, що ніхто не прийде.

Головне відділення нині таки працює.

Після проте, однак, коли вони є сполучниками і стоять на першому місці в головному або підрядному реченні І земля, і вода, і повітря — все поснуло. Однак та нічна тиша повна всякими згуками (Михайло Коцюбинський).

Руки і ноги тремтіли у неї од слабості, проте вона уперто намагалася злізти з ліжка (Степан Васильченко).

Вставні слова не виділяються комами, якщо вони належать до відокремлених членів речення Дмитро, очевидно поспішаючи, не поснідав. Пор.: Дмитро, поспішаючи, очевидно, не поснідав.
Надвечір, мабуть годині о шостій, почався дощ. Пор.: Я буду у вас сьогодні, мабуть, увечері.
Якщо сполучник а (рідше але) відноситься до вставного слова, він комою не виділяється — а власне, а втім тощо Ти все дбаєш за мене — а головне, знаєш, чим зробити мені приємність (Михайло Коцюбинський).
Не виділяються комами такі слова: адже, все-таки, все ж таки, наче, начебто, немов, немовби, ніби, нібито, от, принаймні, які не є вставними Кажуть, нібито ці доти тягнуться від самих Карпат аж до Чорного моря (Олесь Гончар).

Принаймні, щонайменше і по крайній мірі

Замініть кальку по крайній мірі на один з правильних варіантів:

принаймні, хоча б, бодай – у допустово-обмежувальному значенні;

щонайменше – коли є вказівка на кількість.

НЕПРАВИЛЬНО ПРАВИЛЬНО
У нас люди по крайній мірі не голодують.  У нас люди принаймні не голодують.
Круг неї було по крайній мірі десять залицяльників. Круг неї було щонайменше десять залицяльників.

по крайній мірі

Правильніше: принаймні
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

дійсно, з того часу, з тих пір, відтоді, впродовж, згодом, пізніше, суто, чисто, насправді, так як, тому що, через те, точка зору, з точки зору, кут зору, під кутом зору, принаймні 1, у крайньому разі, щонайменше, н

За спостереженням фахівців, має значно більше поширення, ніж це зумовлено семантично, прислівник дійсно; скрізь, окрім деяких випадків (у діловодстві), відчутно сильніше замість нього може виступати слово справді (подекуди насправді). Так само й з лексемою чисто, її успішно замінює (на практиці, на жаль, не часто) суто, і це завжди звучить по-українському. Досить поширене в нас пізніше й дедалі менш уживане згодом. Вони не тотожні за значенням, однак перше, що зберігає порівняльний відтінок, майже повсюдно агресивно витискує слово згодом, яке такого відтінку не має. Прикро, але мовці стали рідше використовувати впродовж року, ніж протягом (трапляється і взагалі помилкове в часовому значенні на протязі); відтоді, ніж з того часу, з тих пір; оскільки, ніж так як, тому що; з огляду на..., ніж через те.
Або взяти вислів з точки зору, що є буквалістичним перекладом російського с точки зрения. Він чомусь популярніший у мовців, аніж «більш українські» під кутом зору, з погляду (з погляду демократії, з наукового погляду, з естетичного погляду). В багатьох контекстах маємо говорити саме так. Активно й доречно вживається принаймні, трапляється і в крайньому разі, але зовсім рідко здибуємо в цьому значенні щонайменше.
У нашій мові паралельно існують наприклад і приміром, до прикладу; мабуть, очевидно й очевидячки; звичайно і зазвичай; безумовно і поза сумнівом; напевне і певне; до речі, між іншим і до слова; нарешті, зрештою і врешті-решт; по суті і власне, властиво; на мою думку і на мою гадку; правду (відверто, щиро) кажучи і правду сказати; крім того та до того ж і т. ін. З наведених слів активно задіяні в усному мовленні далеко не всі (вони названі тут у своїх групах останніми), а такі, як либонь (мабуть), далебі (справді) та деякі інші взагалі можуть перейти до розряду застарілих.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

по крайній мірі

Правильніше: принаймні
щонайменше
щонайменше три мільярди гривень ...
Словник-антисуржик.

Худо-бідно

Правильніше: Щонайменше, принаймні

По крайній мірі

Правильніше: Принаймні, щонайменше, у всякому разі