ПРИЙДЕМ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: спало (упало, запало, спливло, збігло, зійшло, навернулося, навинулося) на думку (на гадку); спала (набігла, прийшла) думка; зайшла думка (гадка); зайшло (запало, уступило, упливло) в голову (до голови)

Правильніше: хай коли прийде

Замініть скальковану конструкцію прийти на думку, прийти в голову на стилістично правильний варіант: спасти на думку.

Замініть нехарактерну для української мови конструкцію прийти в себе на стилістично кращий варіант: отямитися, прийти до тями, опритомніти.

Замініть скальковану конструкцію прийти до висновку на стилістично правильний варіант: дійти висновку.

Правильніше: коли змога (спромога), прийдіть

Правильніше: як набув, так і забув; як зробив, так і відбудеш; яким мечем воював, таким і поліг; як нажив, так і прожив

Правильніше: прийти з покаянням

Правильніше: прийде коза до воза сінця просити (сіно смикати)

Правильніше: з чужого добра не строїть двора; у чужій кошарі овець не розвести; чуже добро бере за ребро; хоч не красне, але власне; чужим добром не збагатієш; у чужій кошарі овець не розведеш; чуже добро бере за ребро; чуже не гріє; чужим волом не доробишся; чужий добиток не прийде в пожиток

Правильніше: за годину прийду

Правильніше: хто жде, той діждеться; чекай, аж час прийде

Правильніше: схаменутися; отямитися; прийти до голови по розум

Правильніше: настав час

Правильніше: увірвалася нитка

Правильніше: як прийшло, так і пішло

Правильніше: пощастило; поталанило

Правильніше: біда одна не ходить; біда біду тягне; біда біду знайде, хоч сонце зайде

Правильніше: з'явитися на потрушені груші

Правильніше: стати на пам'яті; навертатися на пам'ять (на думку); спасти на думку; устати в думці

Правильніше: стати в допомозі (у помочі, до помочі, у поміч, на допомогу)

Правильніше: дівка готова, но цілуй

Правильніше: явитися з повинною

Правильніше: оговтатися; прийти до пам'яті; опам'ятатися, спам'ятатися; отямитися, стямитися; схаменутися; опритомніти

Правильніше: опритомніти, отямитися; прийти до тями

Правильніше: остаточно вирішити

Правильніше: дійти кінця (до кінця)

Правильніше: згодитися; порозумітися; дійти згоди

Правильніше: дійти висновку; зробити висновок

Правильніше: геть цілком занепасти; звестися нінащо (на ніщо, нанівець); на пси зійти

Правильніше: занепасти; підупасти

Правильніше: оговтатися; отямитися; прийти до пам'яті (до тями, до свідомості)

Правильніше: захопитися (запалитися, зачаруватися) чим

Правильніше: загостити

Правильніше: спасти на думку (на гадку)

Правильніше: дійдеться ряд

Правильніше: надійшла (прийшла) звістка

Правильніше: опритомніти; прийти до пам'яті (тями, тямки); отямитися; прийти в себе; очуняти; очапатися

Правильніше: остання година прийшла

Правильніше: оговтатися; прийти до свідомості (до пам'яті, до себе)

Правильніше: прийти до пам'яті; стямитися

Правильніше: і на пса прийде зима

Правильніше: неодмінно прийду

Правильніше: лихо привело (пригнало) кудись

Правильніше: безсумнівно, він прийде

Правильніше: не промайнуло через думку

Правильніше: не міг вийти (зійти) з дива; не міг отямитися з дива

Правильніше: не можу прийти до слова

Правильніше: у порожній слід прийти (прибігти)

Правильніше: і на пса прийде зима; до часу дзбанок воду носить; минули роки, що розпирали боки

Правильніше: настала друга ніч; прийшло на другу ніч

Правильніше: прийшло на рано

Правильніше: прийшло на вечір

Правильніше: на шапкобрання прийти (приїхати, поспіти)

Правильніше: прийти з поклоном

Правильніше: і на пса прийде зима

Правильніше: і на гадку не спало

Правильніше: прийде коза до воза сіно їсти

Правильніше: зима настала (зайшла, прийшла, надійшла, упала)

Правильніше: звідки вам прийшло?

Правильніше: він захопився (зачарувався) ким (чим); його захопив (зачарував) хто (що)

Правильніше: віділлються вовкові овечі (кобилячі, коров'ячі) сльози (слізки); прийде й на пса колись зима

Правильніше: нарешті прийде літо!

Правильніше: прийшов нестаток, забрав остаток

Замініть нехарактерний для української мови вислів прийти до згоди на стилістично кращий варіант: дійти згоди.

Замініть нехарактерний для української мови вислів (прийти) з повинною на стилістично кращий варіант: признатись у провині, покаятися, повинитися.

Правильніше: пощастило, поталанило

Правильніше: настав час

Правильніше: спало на думку

Правильніше: дійти згоди

Правильніше: доходити (дійти) висновку

Правильніше: прийшов у справі

Слово повинна вживається в українській мові передусім як прикметник жіночого роду. Проте в художній літературі воно траплялося й з функцією іменника – було відповідником російського повинная: «Здавалося, повинну у великій провинності принесли вони з собою» (Панас Мирний). Цей іменник заходив до літературного вжитку не з народної мови, а з російського офіційно-канцелярського лексикону, як, наприклад, слово бумага замість папір («На щуку хтось бумагу в суд подав» – Леонід Глібов), щоб надати текстові колориту казенності. Навряд чи є потреба в сучасному мовленні (а ми, на жаль, часом спостерігаємо, як бездумно пхають у текст оту саму повинну) користуватися канцеляризмом, коли маємо давні відповідні слова: визнання провини (чи помилки), каяття. Тому російський вислів принести повинную краще перекладати українською признатися (зізнатися) у провині, покаятися, повинитися.

Правильніше: прийти, прибути

1. Втрачати свідомість чи непритомніти?
Правильно: непритомніти, зомлівати. «Довго в касарні Леся мордували. Непритомнів, падав – то тягли назад» (Любов Забашта), «Валентинові Модестовичу здалося, що Ганна знепритомніла» (Юрій Шовкопляс), «Марина зомліла, почувши страшну звістку» (з журналу).
Опритомніти – повернутися зі стану непритомності, забуття; набути знову здатності мислити, діяти (після сильного переживання, розгубленості тощо). «Опритомнів він тільки надвечір, але підвестися не зміг» (Анатолій Шиян), «Поранений Богун опритомнів і намагався звести голову» (Яків Качура).
Чомусь часто забувають ці слова, замінюючи їх маловживаними втрачати свідомість, загубити тяму, прийти до тями тощо...
2. Свідомості не втрачають
Пам'ятаєте фразу з популярної кінокомедії Леоніда Гайдая «Діамантова рука»: «Поскользнулся. Упал. Потерял сознание. Очнулся. Гипс...»? По-російському тут усе зрозуміло. А от чуємо її в буквалістичному перекладі українською і спотикаємося об чудернацький вислів втратив свідомість. Адже в нашій мові свідомість – то не стільки здатність людини орієнтуватися в довколишній дійсності, скільки відчуття своєї належності до інших людей та обов'язку перед ними. Національна, громадянська свідомість.
У тій фразі годилося б поставити дієслова знепритомнів чи зомлів. На жаль, ця помилка не є винятком, можна натрапити і на повернувся до свідомості. Таких словосполучень ми не знайдемо ні в українській класиці, ні у фольклорі, ні в сучасній народній мові. До звороту бути непритомним є паралель бути (лежати) без пам'яті. Так само до слів опритомніти, прийти до тями маємо відповідники прийти до пам'яті, очуняти. Значення «допомогти непритомному» передається висловами приводити до притомності (до пам'яті), опритомніти. Як бачимо, в українській мові є чималий арсенал різноманітних засобів, щоб передати потрібне нам поняття, а не використовувати грубі кальки, які створено без усякої на те потреби.

«Хлопчик уже втратив свідомість», — читаємо в газеті і, якщо негаразд знаємо російську мову та її вислів потерять сознание, то не відразу збагнемо, про що тут і до чого. Адже українське слово свідомість — це не стільки «здатність людини орієнтуватися в довколишній дійсності», скільки «відчуття своєї належності до інших людей та обов'язку перед ними». Тому й кажемо: класова, національна, громадянська свідомість, свідомість синівського обов'язку тощо. Із тексту наведеної на початку фрази видно, що наляканий хлопчик знепритомнів чи зомлів або вмлів, то так і треба було написати. На жаль, ця помилка не є винятком, бо раз у раз натрапляємо на такі чудернацькі вислови, як: «Через годину потерпілий повернувся до свідомості». Таких висловів ми не знайдемо ні в нашій класиці, ні в фольклорі, ні в сучасній народній мові. Це — груба калька, створена без усякої на те потреби.
Стан людини, коли вона реагує на довколишню дійсність, зветься по-українському притомність («Білі стіни будинку вертають мені притомність». — М. Коцюбинський). Є близькі до цього іменника прикметник притомний («Притомна була, поки і вмерла». — М. Номис) і дієслова притомніти, опритомніти («Він приходив до пам'яті не зразу, а поступово — неначе був у зомлінні і тепер притомнів». — Ю. Смолич; «Поранений Богун опритомнів і намагався звести голову». — Я. Качура).
Є ще слово тяма, що поміж іншими має також значення «притомність»: «Мені сказали, що я пролежав без тями два тижні» (І. Франко); «Обличчя людей із хутора були бліді й перелякані: вони тільки тепер прийшли до тями й важко думали над тим, що зопалу вчинили» (П. Панч).
До вислову бути непритомним є паралель бути (лежати) без пам'яті: «Іцик лежав без пам'яті» (І. Франко). Так само до слів притомніти, опритомніти, прийти до тями є паралель прийти до пам'яті: «Тоді Олеся як до пам'яті прийшла» (Марко Вовчок), очуняти: «Сава Андрійович очунює» (О. Довженко), очунятися: «Знаю, що як очунялася я, то лежала на дощі кров'ю підлита» (Панас Мирний), очуматися: «Очумався я від того, що дзюрчапа вода» (Ю. Яновський), очутитися: «Нарешті Кобзар очутився» (С. Журахович).
Значення «допомогти непритомному» передається висловами: приводити до пам'яті («Коли його привели до пам'яті, він був блідий, мов труп». — І. Франко), приводити до притомності («Скількись шклянок холодної води, висипаної йому на голову, привели його до притомності». — А. Кримський), очутити («Це очутило трохи Корнія; він підвівся і махнув рукою». — Б. Грінченко), опритомнювати, опритомнити («Панно Федоренко!..» — Великий пан вимовив це слово, ніби згори опритомнював її». — О. Кобилянська).
У нашій мові є чималий арсенал різноманітних засобів, щоб передати потрібне нам поняття, а через незнання багатства своєї мови вдаємось до творення штучних слів і висловів, у яких нема жодної потреби!

Правильніше: пощастило, поталанило

Правильніше: опритомніти (притомніти), прийти до тями, прийти до пам'яті, очуняти (очунятися), очутитися

Правильніше: прийти, прибути

Правильніше: Тому-то він прийшов

Правильніше: Він теж прийшов

Правильніше: Можливо, він прийде

Правильніше: Настав час

Правильніше: Отямився, опам'ятався, опритомнів

Правильніше: Призналися (зізналися) у провині; покаялися; повинилися

Правильніше: Члени фракції одностайно вирішили

Правильніше: Дійшли висновку

Правильніше: Пощастило, поталанило

Правильніше: Нікому не спаде на думку