ПОЯВЛЯТИСЬ — СЛОВОВЖИВАННЯ

появляється мода на що

Правильніше: заходить мода на що
Мова – не калька: словник української мови

Появля́тися, з'явля́тися

Обидва дієслова мають значення «виникати», «показуватися», «приходити». «Поволі, мов краплі з дерев, стікає березнева ніч, поволі на сході з'являється щось подібне до червоної смуги і зникає в сірій волозі». (М. Стельмах.) «На освітленій палубі з'являється чиясь маленька постать». (О. Донченко.) «І я подумав, що немає, очевидно, дрібниць у житті. Все важливо для людини, коли воно дає їй радість, коли робить щасливою, важливе почуття, яке в неї з'являється до іншої людини…» (Є. Гуцало.) «В цей час у дверях появляється закутана по самі очі Орися…» (Григорій Тютюнник.) «На обличчі Сагайди появляється злісна гримаса». (О. Гончар.) Проте останнім часом у літературній мові слово появлятися поступається місцем значно продуктивнішому слову з'являтися. «У Річарда з'являється вираз тріумфу»; «На порозі з'являється Річард». (Леся Українка.)
Отже, з двох варіантів — появлятися і з'являтися — сучасна літературна мова надає перевагу останньому, незважаючи на те, що перше підтримується існуванням іменника поява.

Як правильно: появлятися чи з'являтися?

Обидва дієслова передають зміст «виникати, приходити».
«На освітленій палубі з'являється чиясь маленька постать» (Олесь Донченко), «На обличчі Сагайди появляється злісна гримаса» (Олесь Гончар).
Але останнім часом у літературній мові слово появлятися поступається місцем значно продуктивнішому синонімові з'являтися, хоча перше з них і підтримується існуванням іменника поява.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)