ПОТРІБНОЇ — СЛОВОВЖИВАННЯ

ЗМІСТ

не вважати потрібним

Правильніше: не вважати за потрібне
Мова – не калька: словник української мови

зовсім не потрібний (не треба)

Правильніше: як чорту лапоть потрібен
Мова – не калька: словник української мови

знаходити потрібним

Правильніше: вважати за потрібне
Мова – не калька: словник української мови

як находиш потрібним

Правильніше: як собі знаєш; як уважаєш
Мова – не калька: словник української мови

як вважаєте за потрібне

Правильніше: як собі знаєте
Мова – не калька: словник української мови

уважати необхідним

Правильніше: уважати за потрібне
Мова – не калька: словник української мови

самий необхідний

Правильніше: конче потрібний; найнеобхідніший
Мова – не калька: словник української мови

робити що-небудь корисне (потрібне, необхідне)

Правильніше: службу служити
Мова – не калька: словник української мови

рахувати своїм обов'язком

Правильніше: вважати за потрібне; мати за свій обов'язок
Мова – не калька: словник української мови

рахувати необхідним

Правильніше: вважати за [конче] потрібне
Мова – не калька: словник української мови

приходиться, як п'яте колесо до воза

Правильніше: то так потрібне, як дзюра в мості
Мова – не калька: словник української мови

прийняти необхідні міри

Правильніше: ужити потрібних заходів
Мова – не калька: словник української мови

признати необхідним

Правильніше: вважати за потрібне
Мова – не калька: словник української мови

потрібний; необхідний

Правильніше: доконечний
Мова – не калька: словник української мови

потрібен як собаці п'ята нога

Правильніше: потрібен як сніг на великдень
Мова – не калька: словник української мови

непотрібний зовсім

Правильніше: як козі баян потрібний ; приший кобилі хвіст; потрібний як п'яте колесо до воза, як сліпому дзеркало, як лисому гребінь, як торішній сніг, як коло трактора віжки, як зайцеві бубон, як собаці п'ята нога
Мова – не калька: словник української мови

необхідний

Правильніше: потрібний
Мова – не калька: словник української мови

не потрібен

Правильніше: ні до чого кому
Мова – не калька: словник української мови

зовсім не потрібний

Правильніше: як собаці п'ята нога потрібний
Мова – не калька: словник української мови

говорити (робити) саме те, що потрібне

Правильніше: цілитися в точку
Мова – не калька: словник української мови

він не досяг ще потрібного віку

Правильніше: він ще літ не дійшов (не доріс); він ще літами не вийшов; йому ще літа не вийшли
Мова – не калька: словник української мови

вважати необхідним

Правильніше: вважати за потрібне
Мова – не калька: словник української мови

бути потрібним

Правильніше: у знадобі бути
Мова – не калька: словник української мови

Уважати за потрібне і вважати необхідним

Замініть конструкцію вважати необхідним на стилістично кращу: вважати за потрібне.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Ми вважаємо необхідним повідомити таке. Ми вважаємо за потрібне повідомити таке.

необхідний – потрібний

Прикметника необхідний і його похідних – прислівника необхідно та іменника необхідність годі знайти у творах української класики, не чути їх і з уст народу. Це штучні слова, «ковані», як казали раніше. Тим часом вони поширилися не тільки в нашій публіцистиці, а й у художній літературі, наголошував Борис Антоненко-Давидович. Наприклад: «Необхідною умовою успішного навчання є дисципліна»; «Ці правила необхідно пам'ятати завжди»; «У цьому нема ніякої необхідності». Чи є в таких словах якась потреба, чи бракує в українській мові відповідників до російських необходимый, необходимо, необходимость? Звернімося до класики: «Розмова була... про подорож, про речі, потрібні для подорожі» (Леся Українка); «Почекаємо, побачимо, що і як, і коли буде потреба, є в нас шаблі й рушниці боронити своє» (Зінаїда Тулуб). Якщо слід посилити значення потреби, можна додати до прикметника потрібний та прислівників потрібно, треба слова конче, украй (край), аж-аж-аж: «Конче треба було довідатися, що тут сталось»
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Необхідний, необхідно, необхідність, потрібний, неодмінний, конче потрібний, доконечний, треба, конче треба, украй треба, аж-аж-аж треба, потрібно, потреба, гостра потреба, конечна (доконечна, нагальна) потреба

Прикметника необхідний і похідних — прислівника необхідно й іменника необхідність годі знайти в творах української класики, не чути їх і з уст народу. Це — штучні слова, «ковані», як казали раніш. А тим часом вони поширились не тільки в нашій сучасній публіцистиці, а й у художній літературі! Ось приклади: «Необхідною умовою успішного навчання є дисципліна серед учнів»; «Ці правила необхідно пам'ятати завжди»; «У цьому нема ніякої необхідності».
Чи є в цих словах якась потреба, чи бракує в українській мові відповідників до російських слів необходимый, необходимо, необходимость? Звернімось до класики: «В господі постала заметня, розмова була... про подорож, про речі, потрібні для подорожі» (Леся Українка); «Почекаємо, побачимо, що і як, і коли буде потреба, є в нас шаблі і рушниці боронити своє» (З. Тулуб).
Якщо слід посилити значення потреби, можна додати до прикметника потрібний і прислівників потрібно або треба слова конче, украй (край), аж-аж-аж («Конче треба було довідатись, що тут сталось». — В. Козаченко; «Позич макітри — аж-аж-аж треба!» — З живих уст). Так само можна посилити значення самого іменника потреба, додаючи слова гостра, конечна (доконечна), нагальна: «Дементій відчував гостру потребу щиро поговорити з Прищепою» (С. Воскрекасенко); «Дмитро відчув нагальну потребу побути на самоті» (Н. Рибак).
В українській діалектній мові можна почути слово необходимий, але воно означає — «той, що його не можна обійти»: «Як підуть дощі, дак грязь буде необходима» (Словник Б. Грінченка).

Під рукою мав усе необхідне

Правильніше: Напохваті мав усе потрібне

Вважати необхідним

Правильніше: Вважати за потрібне