ПОТРЕБАМИ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
у разі (випадку) необхідності
Правильніше:
у разі потреби; коли буде (зайде) потреба
Мова – не калька: словник української мови
у випадку необхідності (потреби)
Правильніше:
якщо (коли) буде (є, зайде) потреба; якщо (коли) треба; якщо буде треба; у разі потреби
Мова – не калька: словник української мови
при необхідності
Правильніше:
якщо є потреба; у разі потреби
Мова – не калька: словник української мови
по мірі потреби
Правильніше:
як буде потреба
Мова – не калька: словник української мови
по мірі необхідності
Правильніше:
у міру потреби; як буде потреба
Мова – не калька: словник української мови
Якщо буде потреба, якщо треба, у разі потреби і у разі необхідності, у випадку необхідності, при необхідності
Замініть нехарактерний для української мови вислів у разі необхідності, у випадку необхідності, при необхідності на стилістично кращий варіант: якщо буде потреба, якщо треба, у разі потреби.
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
У випадку необхідності наші фракції будуть у Раді в повному складі. | Якщо треба, наші фракції будуть у Раді в повному складі. |
Створення електронного реєстру військовозобов'язаних дасть змогу при необхідності якісно провести мобілізацію. | Створення електронного реєстру військовозобов'язаних дасть змогу в разі потреби якісно провести мобілізацію. |
випадок і раз
Російські звороти в случае необходимости, ни в коем случае інколи неправильно перекладають у випадку необхідності, ні в якому випадку; треба: в разі потреби, якщо буде потреба, ні в якому разі, в жодному разі. Вислів в большинстве случаев варто передавати словами здебільшого, переважно; при случае – сполукою при нагоді; по случаю болезни – через хворобу або (залежно від контексту) у зв'язку з хворобою.
Іменник випадок означає «конкретна подія в минулому, теперішньому чи майбутньому», тимчасом як вислів у кожному (будь-якому) разі каже не стільки про подію, скільки про можливість якихось подій; слово нагода вбирає в себе поняття обставин, що спричиняють певну подію.
Щоб виразніше побачити різницю між словами випадок і раз, подамо два приклади: «У цьому надзвичайному випадку я вчинив би інакше» (бо тут мовиться про конкретну подію), але – «У такому разі я вчиню інакше» (бо конкретності події, як то було в попередньому реченні, вже не відчувається).
Зрідка трапляється, що ці лексеми виступають у фразі як синоніми, наприклад, «на випадок смерті» та «в разі смерті».
З цього випливає, що не годиться безоглядно вдаватися до іменника випадок, але водночас слід обачно послуговуватися словом раз, яке вживається також у кількісному значенні («Раз мати породила, раз і помирати» – прислів'я) та в значенні прислівника («Раз якось Остапові не спалося» – Михайло Коцюбинський) і сполучника («А раз буде своя збройна сила, то ми повинні мати й своїх командирів» – Петро Панч).
Іменник випадок означає «конкретна подія в минулому, теперішньому чи майбутньому», тимчасом як вислів у кожному (будь-якому) разі каже не стільки про подію, скільки про можливість якихось подій; слово нагода вбирає в себе поняття обставин, що спричиняють певну подію.
Щоб виразніше побачити різницю між словами випадок і раз, подамо два приклади: «У цьому надзвичайному випадку я вчинив би інакше» (бо тут мовиться про конкретну подію), але – «У такому разі я вчиню інакше» (бо конкретності події, як то було в попередньому реченні, вже не відчувається).
Зрідка трапляється, що ці лексеми виступають у фразі як синоніми, наприклад, «на випадок смерті» та «в разі смерті».
З цього випливає, що не годиться безоглядно вдаватися до іменника випадок, але водночас слід обачно послуговуватися словом раз, яке вживається також у кількісному значенні («Раз мати породила, раз і помирати» – прислів'я) та в значенні прислівника («Раз якось Остапові не спалося» – Михайло Коцюбинський) і сполучника («А раз буде своя збройна сила, то ми повинні мати й своїх командирів» – Петро Панч).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
по потребі
Правильніше:
в міру потреби
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Наголошували потребу створення умов
Правильніше:
Наголошували на потребі створення умов
якщо виникне необхідність
Правильніше:
як буде треба; як зайде потреба
Мова – не калька: словник української мови
у разі потреби викладення додаткових вимог
Правильніше:
якщо потрібно викласти додаткові вимоги
Мова – не калька: словник української мови
поспішає без потреби
Правильніше:
як німий на суд
Мова – не калька: словник української мови
по необхідності
Правильніше:
з доконечної (конечної) потреби
Мова – не калька: словник української мови
по крайній (невідкладній) нужді
Правильніше:
з конечної потреби
Мова – не калька: словник української мови
нужда
Правильніше:
потреба; запит
Мова – не калька: словник української мови
необхідність
Правильніше:
потреба
Мова – не калька: словник української мови
нема потреби поспішати
Правильніше:
за шию (за спину) не ллє; не на пожежу; ніхто в шию не жене
Мова – не калька: словник української мови
нема необхідності
Правильніше:
немає потреби; не треба, не варто
Мова – не калька: словник української мови
назріває необхідність
Правильніше:
заходить (настає, наспіває) потреба
Мова – не калька: словник української мови
надобність
Правильніше:
потреба
Мова – не калька: словник української мови
крайня необхідність
Правильніше:
конечна (доконечна, нагла, нагальна, неминуча) потреба (необхідність)
Мова – не калька: словник української мови
за потреби
Правильніше:
коли (якщо) треба
Мова – не калька: словник української мови
дивлячись на необхідність
Правильніше:
залежно від потреби
Мова – не калька: словник української мови
гостра необхідність
Правильніше:
крайня потреба
Мова – не калька: словник української мови
гостра необхідність
Правильніше:
крайня потреба
Мова – не калька: словник української мови
говорити безпредметно (без потреби)
Правильніше:
марнувати слова
Мова – не калька: словник української мови
втручатися без потреби в чужі справи
Правильніше:
заглядати (зазирати) в горшки
Мова – не калька: словник української мови
відповідно до власних даних (можливостей, потреб)
Правильніше:
по своєму пір'ю
Мова – не калька: словник української мови
відпала необхідність
Правильніше:
немає потреби
Мова – не калька: словник української мови
без потреби тинятися (ходити) туди й сюди
Правильніше:
мишей топтати; байди бити; давати горобцям дулі
Мова – не калька: словник української мови
без потреби повторювати те саме
Правильніше:
перевіювати полову
Мова – не калька: словник української мови
Немає потреби і не має потреби
Перевірте, чи не сплутано написання конструкцій:
немає потреби — присудкове слово в односкладному безособовому реченні;
і не має потреби — частка з дієсловом у двоскладному реченні.
НЕМАЄ ПОТРЕБИ | НЕ МАЄ ПОТРЕБИ |
---|---|
Нам немає потреби просити притулку. | Україна наразі не має потреби в закупівлях російського газу. |
Військовий і воєнний
Перевірте вживання:
воєнний — стосується війни;
і військовий — має стосунок до війська.
ВОЄННИЙ | ВІЙСЬКОВИЙ |
---|---|
воєнний стан | військовий обов'язок |
воєнний злочин | військовий оркестр |
воєнна здобич | військовий радник |
воєнна політика | військові традиції |
воєнна ситуація | військова муштра |
АЛЕ:
Можуть паралельно вживатися: військова і воєнна теорія, військове і воєнне мистецтво, військові і воєнні потреби.
ТИПОВА ПОМИЛКА:
Це нове приміщення воєнної академії. — Це нове приміщення військової академії.
Це був складний військовий період. — Це був складний воєнний період.
Нужденний, бідний, той, що (який) має потребу (потребує допомоги)
Хоч як це дивно, а деякі наші довідники й періодичні видання помилково користуються прикметником нужденний, гадаючи, що він відповідає російському нуждающийся, й пишуть: «нужденні члени сім'ї», «нужденна дружина» тощо.
Український прикметник нужденний має інше значення; він не є синонімом слів злиденний, бідний і більше підходить за значенням до слів жалюгідний, виснажений, зморений: «Розважає душу вбогу нужденне серденько» (П. Куліш); «В його лице нужденне, сухе, поморщене» (І. Нечуй-Левицький); «Худоба нужденна, миршава, та й то рідко в котрого ґазди й є» (І. Франко).
До російських висловів нуждающиеся члены семьи, нуждающаяся жена українськими відповідниками будуть: члени сім'ї (або родини), що потребують допомоги, або бідні члени сім'ї; дружина, що потребує допомоги, бідна дружина, дружина, що (яка) має потребу в чомусь, дружина, якій треба допомогти.
Український прикметник нужденний має інше значення; він не є синонімом слів злиденний, бідний і більше підходить за значенням до слів жалюгідний, виснажений, зморений: «Розважає душу вбогу нужденне серденько» (П. Куліш); «В його лице нужденне, сухе, поморщене» (І. Нечуй-Левицький); «Худоба нужденна, миршава, та й то рідко в котрого ґазди й є» (І. Франко).
До російських висловів нуждающиеся члены семьи, нуждающаяся жена українськими відповідниками будуть: члени сім'ї (або родини), що потребують допомоги, або бідні члени сім'ї; дружина, що потребує допомоги, бідна дружина, дружина, що (яка) має потребу в чомусь, дружина, якій треба допомогти.
Необхідний, необхідно, необхідність, потрібний, неодмінний, конче потрібний, доконечний, треба, конче треба, украй треба, аж-аж-аж треба, потрібно, потреба, гостра потреба, конечна (доконечна, нагальна) потреба
Прикметника необхідний і похідних — прислівника необхідно й іменника необхідність годі знайти в творах української класики, не чути їх і з уст народу. Це — штучні слова, «ковані», як казали раніш. А тим часом вони поширились не тільки в нашій сучасній публіцистиці, а й у художній літературі! Ось приклади: «Необхідною умовою успішного навчання є дисципліна серед учнів»; «Ці правила необхідно пам'ятати завжди»; «У цьому нема ніякої необхідності».
Чи є в цих словах якась потреба, чи бракує в українській мові відповідників до російських слів необходимый, необходимо, необходимость? Звернімось до класики: «В господі постала заметня, розмова була... про подорож, про речі, потрібні для подорожі» (Леся Українка); «Почекаємо, побачимо, що і як, і коли буде потреба, є в нас шаблі і рушниці боронити своє» (З. Тулуб).
Якщо слід посилити значення потреби, можна додати до прикметника потрібний і прислівників потрібно або треба слова конче, украй (край), аж-аж-аж («Конче треба було довідатись, що тут сталось». — В. Козаченко; «Позич макітри — аж-аж-аж треба!» — З живих уст). Так само можна посилити значення самого іменника потреба, додаючи слова гостра, конечна (доконечна), нагальна: «Дементій відчував гостру потребу щиро поговорити з Прищепою» (С. Воскрекасенко); «Дмитро відчув нагальну потребу побути на самоті» (Н. Рибак).
В українській діалектній мові можна почути слово необходимий, але воно означає — «той, що його не можна обійти»: «Як підуть дощі, дак грязь буде необходима» (Словник Б. Грінченка).
Чи є в цих словах якась потреба, чи бракує в українській мові відповідників до російських слів необходимый, необходимо, необходимость? Звернімось до класики: «В господі постала заметня, розмова була... про подорож, про речі, потрібні для подорожі» (Леся Українка); «Почекаємо, побачимо, що і як, і коли буде потреба, є в нас шаблі і рушниці боронити своє» (З. Тулуб).
Якщо слід посилити значення потреби, можна додати до прикметника потрібний і прислівників потрібно або треба слова конче, украй (край), аж-аж-аж («Конче треба було довідатись, що тут сталось». — В. Козаченко; «Позич макітри — аж-аж-аж треба!» — З живих уст). Так само можна посилити значення самого іменника потреба, додаючи слова гостра, конечна (доконечна), нагальна: «Дементій відчував гостру потребу щиро поговорити з Прищепою» (С. Воскрекасенко); «Дмитро відчув нагальну потребу побути на самоті» (Н. Рибак).
В українській діалектній мові можна почути слово необходимий, але воно означає — «той, що його не можна обійти»: «Як підуть дощі, дак грязь буде необходима» (Словник Б. Грінченка).
надобність
Правильніше:
потреба
У цьому немає жодної потреби.
У цьому немає жодної потреби.
Словник-антисуржик.
без надобності
Правильніше:
без потреби
Словник-антисуржик.
Даром потратив час
Правильніше:
Даремно (марно, без потреби) втратив (згаяв) час
Без надобності
Правильніше:
Без потреби
Зв'язаних з потребою
Правильніше:
Пов'язаних з потребою
Про необхідність
Правильніше:
Про потребу
Товаровиробники приходять до необхідності регулювання
Правильніше:
Товаровиробники переконуються в потребі регулювання
Немає потреби закривати очі на
Правильніше:
Не можна заплющувати очі на
Пенсійні потреби
Правильніше:
Потреби пенсіонерів
Настійлива потреба
Правильніше:
Настійна потреба
З розумінням поставитися до нужд сімей
Правильніше:
Зрозуміти потреби сімей