ПОСЛІ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: посол

Усі три слова близькі між собою значенням, але в певних стилях мови існує сувора їхня диференціація.
Наприклад, у мові дипломатів слова посол і посланник істотно відрізняються одне від одного: посол — це повноважний дипломатичний представник найвищого рангу однієї держави в іншій, а посланник — це дипломатичний представник, рангом нижчий від посла.
Проте в розмовному або художньому стилях обидва можуть виступати в одному із значень, властивих слову посланець, — «особа, послана кимось з певними дорученнями, завданнями». Наприклад: «Латину тільки що сказали, що од Енея єсть посли». (І. Котляревський.) «Поїхали посли. Минуло три дні, силач і не думав виїжджати, хоч батько й наполягав. За другі три дні прибули посли знову». (Легенди та перекази.) «Колись стояли у Дарниці посли з багатими дарами…» (А. Крижанівський.) «Почали люди просьбу до цісаря писати та послів до найяснішого монарха висилати…» (Народні оповідання.) «Ось хто тепер панує, де панував ти, Хмелю… Ясновельможний посол його величності у чині справника!..» (В. Шевчук.)
Посланник у значенні «посланець» сприймається як застаріле книжне слово. Наприклад: «Стара єпітрахіль, закапана воском і заяложена волоссям прихожан, падає на розріджену чуприну Василенка, накриває його мороком, і отець Миколай уже став не звичайним батюшкою, що хвацько цмулить питіє хмільне, а неприступним посланником божим, що в єдине зв'язує землю і небо». (М. Стельмах.)
Слово посланець тепер вживається в кількох значеннях. Насамперед, як уже зазначалося, це — особа, послана кимось з певними дорученнями, завданнями. Наприклад: «Працюють посланці Прикарпаття сумлінно…» (З газети.) Друге значення — «гонець», «той, що приносить звістку, повідомлення»: «Коли квітнуть підсніжники, лунають пісні перших пернатих посланців весни. З лазурового неба ллється спів жайворонка». (В. Пархоменко.) «Заплакав старий король і вислав своїх гінців у всі сторони світу шукати для дочки мужа, якого вона схотіла. Довго ходили посланці по світу даремно». (Легенди та перекази.) «Далі — конче треба було мені обміркувати, яким способом передати звістку товаришам, щоб поспішили до нас на поміч. Самому їхати назад — не випадало. Очевидно, посланця треба було посилати». (В. Винниченко.) «Він [кошик білих хризантем] так виглядав, немов прийшов до неї звідкись далеким посланцем, приніс їй чиєсь далеке й прекрасне вітання!» (В. Підмогильний.)
Останнім часом поширене вживання слова посланець у значенні «чийсь представник для участі у чомусь». Це загальне значення слова посланець може конкретизуватися певними відтінками: безпосередній виконавець якоїсь роботи; учасник-спостерігач; учасник-представник того, ким делегований. Порівн.: «І оце постановили скликати сход, були із Ліщинівки посланці». (А. Головко.) «Всюди юрмиться, гомонить, весело перекликається делегатський люд. Прибувають з усієї Полтавщини посланці». (О. Гончар.)
У значенні «повноважний представник того, ким делегований», слово посланець у сполученні із словом народу в останній час узвичаїлося як образна назва депутатів органів влади — посланці народу. Поглянь: у білі двері ці, Як ріки з заходу і сходу, Течуть народу посланці, Правдиві речники народу. (М. Рильський.)
Отже, в офіційній, діловій мові слова посол і посланник є термінами, кожний із своїм значенням, і вживати як синоніми їх не можна; в інших стилях мови посол і посланник (останнє тепер сприймається як застаріле) у певних контекстах можуть виступати синонімами слова посланець.

Усі три лексеми близькі між собою значенням, але в окремих стилях спостерігається сувора диференціація їх. Так, у мові дипломатів слова посол і посланник істотно розрізняються.
Посол – це повноважний найвищого рангу дипломатичний представник однієї держави в іншій, а посланник рангом нижчий від нього. Проте в усному та художньому мовленні їх часом використовують у значенні, притаманному іменникові посланець, – «особа, котру хтось послав з якимись дорученнями, завданнями». Наприклад: «Латину тільки що сказали, що од Енея єсть посли» (Іван Котляревський). Інше значення іменника посланець – «гонець; той, хто приносить звістку, повідомлення». «Він (кошик білих хризантем) так виглядав, немов прийшов до неї звідкись посланцем, приніс їй чиєсь далеке й прекрасне вітання!» (Валер'ян Підмогильний). Останнім часом поширене вживання цього слова в розумінні «чийсь представник для участі в чомусь». Загальне значення лексеми може конкретизуватися певними відтінками: безпосередній виконавець якоїсь роботи; учасник-спостерігач; учасник-представник того, ким делегований. Отже, в офіційній, діловій мові іменники посол та посланник є термінами, кожен зі своїм значенням, і вживати їх як синоніми не слід. У інших стилях посол і посланник (останнє тепер сприймається як застаріле) у певних контекстах можуть виступати синонімами слова посланець.

Правильніше: Направлений в Україну в ранзі посла, послом