ПОРІВНЯННІ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Замініть нехарактерні для української мови конструкції в порівнянні, при порівнянні, порівняно з (кимсь, чимсь) на стилістично кращий варіант: як порівняти з (кимсь, чимсь), порівнюючи з (кимсь, чимсь), з порівняння (когось, чогось і когось, чогось) виходить; проти (чогось).

Сучасна українська літературна й ділова мова знає іменник порівняння й широко ним користується: «З насолодою підшукував він найобразливіші порівняння, щоб роздмухати своє обурення» (З. Тулуб); «У порівнянні підсумків цьогорічного сезону з минулим — нема ніякої тенденційності» (з газети). В обох цих фразах слово порівняння звучить цілком природно, по-українському. А візьмімо інші фрази, де цей іменник стоїть із прийменниками в і при як відповідник російських висловів по сравнению, сравнительно: «При порівнянні середніх місячних температур виходить, що найтеплішим місяцем у північній півкулі є липень», — і ми вже відчуваємо якусь штучність у вислові, бо тут правильно було б сказати за нашою мовною традицією: як порівняти середні місячні температури (порівнюючи середні місячні температури), з порівняння… виходить. Так само й у фразах «У порівнянні з феодалізмом, капіталізм був кроком уперед», «На підприємствах металургійної промисловості України за перше півріччя цього року значно зросла кількість винахідників і раціоналізаторів порівняно з тим же періодом минулого року» краще було б написати: «як порівняти з феодалізмом», «як порівняти з тим же періодом минулого року».
Як відповідник до російського вислову по сравнению є ще в українській мові прийменник проти, який буває дуже до речі, коли йдеться про порівняння когось або чогось із кимось або чимось: «Проти нас трьох нема в світі дужчого» (Б. Грінченко); «І стіл був багатший проти звичайного» (Л. Смілянський). Отож можна було в наведених фразах написати: «проти феодалізму капіталізм був...», «проти того ж періоду минулого року...».
Похідний від дієслова порівняти прислівник порівняно буде слушний там, де мовиться, що певна дія або якість виявляється достатньою мірою: «Ніч була тиха і порівняно тепла, повівав вологий вітер» (Я. Гримайло), — хоч і тут можна було замінити прислівником відносно: ніч була тиха й відносно тепла (не дуже тепла, не дуже жарка).

Правильніше: як порівняти, порівнюючи, з порівняння

Правильніше: З порівняння виходить

Правильніше: порівняно з…, впорівень із…

Правильніше: проти (супроти) кого (чого)

Правильніше: як порівняти з...

Правильніше: Порівнюючи температури

Правильніше: Порівнюючи з феодалізмом

Правильніше: не до порівняння

Правильніше: порівнювати

Правильніше: тінню не скидається на когось

Правильніше: як до неба присядки

Правильніше: тиск вимірюють, щоб порівняти…

Перевірте, чи не має бути вжито форму найвищого ступеня порівняння прикметника або прислівника замість форми вищого ступеня.

1. Порівняння – порівняно – проти
Іменником порівняння українці користуються досить широко. «Чудним видалось йому самому порівняння тонконогої в коротенькій спідничці дівчинки з перепеленям на стерні» (Андрій Головко). Без порівняння – незрівнянно. «Щасливий буду, коли напишете мені про свої роботи, які мене без порівняння більш цікавлять, ніж власні» (Михайло Коцюбинський). Над усяке порівняння – незрівнянно більше, краще. У цих реченнях, висловах порівняння звучить цілком природно. Чого не можна сказати про фрази, в яких воно вжите з прийменниками в і при як відповідник російських по сравнению, сравнительно. Ось одна з них: «При порівнянні середніх місячних температур виходить, що найтеплішим місяцем у північній півкулі є липень». Тут правильно було б: як порівняти середні місячні температури (порівнюючи середні місячні температури), з порівняння... виходить.
Прислівник порівняно слушний там, де йдеться про порівняння з ким-, чим-небудь. «Порівняно з іншими Бронников мав добрий заробіток – професія машиніста по південних економіях вважалася досить дефіцитною» (Олесь Гончар).
З таким самим значенням інколи виступає й прийменник проти: «І стіл був багатший проти звичайного» (Леонід Смілянський), «Проти того ж періоду минулого року...» (з газети).
2. Порівнюючи – порівняно
Порівнюючи. Природно звучить як дієприслівник (якщо воно відповідає російському сравнивая): «Порівнюючи показники нинішнього і минулого років, бачимо рух уперед». Однак як прислівник (аналогічний російському сравнительно) в сучасній мовній практиці вживається порівняно.

Українська літературна мова й народне мовлення засвідчують дієслова, утворені від вищого ступеня прикметників за допомогою інфінітивного суфікса -ти, а іноді й префікса по-: широкий — ширший — ширшати, холодний — холодніший — холоднішати — похолоднішати. Наведемо приклади: «Тюрма неначе ширшає» (Т. Шевченко); «Просто фізично відчуваю, як я змужнів і навіть порозумнішав» (Ю. Яновський); «Погіршали харчі, похолоднішало в хаті, але Пріська не звертала ні на що уваги...» (Л. Яновська).
Із цього слід зробити висновок, що не конче треба вживати зворотів із дієсловом стати або зробитись і відповідним прислівником (прикметником) у вищому ступені порівняння, на зразок: стало холодніше, він зробився розумнішим, — і там, де тільки можна, треба користуватись формою дієслова, утвореного від вищого ступеня прикметника.

Правильніше: Єдине порівняння