ПОЛЯМ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Перевірте вживання іменника поля і в разі потреби замініть:

береги — краї книжки, зошита, тканини, посуду;

криси — краї капелюха, бриля.

АЛЕ:

береги — край землі, що межує з поверхнею річки, озера, моря.

Просто по Росі вгору видно високі скелисті покручені береги (Іван Нечуй-Левицький).

Правильніше: Полем їде трактор

Правильніше: правове поле

Правильніше: шукати вітра в полі

Правильніше: за водою пішло

Правильніше: шукай вітра в полі

Правильніше: у чистому (у чистім) полі

Правильніше: мати на оці; не спускати з ока

Правильніше: плачем лиха не виплачеш; сльозами горя не здолаєш (не відбудеш, не заллєш); слізьми горю не зарадиш; не журись, а за діло берись; журба сорочки не дасть; не потурай журбі – вона тебе ножем під серце, а ти їй під ніс перцю; плачем ділу не пособиш; журбою поля не перейдеш

Правильніше: єлисейські поля

Правильніше: шукай вітра в полі; тільки його й бачили

Правильніше: бойовище, бойовисько

Правильніше: ловити вітра в полі; шукати вчорашнього дня

Правильніше: одним миром мазаний; одного тіста книш

Правильніше: самотній, самітний; як байбак у морі; сам один; один як палець (як перст) ; один як верства на шляху; один як та билина в полі; один як горох при дорозі

Правильніше: один кіл плота не держить; одна ластівка – то ще не весна; більша громада, як одна баба; одна ластівка весни не робить

Правильніше: не з нашої парафії; не нашої сотні; не того тіста книш

Правильніше: не спускати очей (ока) з чогось

Правильніше: ловити вітра в полі

Правильніше: шукай вітра в полі

Правильніше: сам-один, сам-самісінький; як билина в полі

Правильніше: лишитися за кадром

Правильніше: вік не вилами перепхати; на віку як на довгій ниві: і кукіль, і пшениця; вік звікувати – не в гостях побувати (не пальцем перекивати); вік прожити – не дощову годину пересидіти; світ великий, та слизькі дороги; життя прожити – не яблука вкусити

Правильніше: гуляйполе; дике поле

Правильніше: на віку, як на довгій ниві

Правильніше: бігти по краю поля

Замініть іменник поприще, якщо мовиться про сферу дільності, на стилістично кращий варіант: нива, поле, терен, арена.

1. Область – галузь – ділянка – сфера
Слова галузь, сфера, ділянка об'єднує спільне значення – «певна сукупність фактів, явищ, занять, що становлять окрему сторону людської діяльності, людських інтересів». З таким самим змістом, але переносно вживаються царина, лан, нива. Вони надають висловлюванню урочистості, піднесеності або, навпаки, служать засобом іронії.
Область у нас – адміністративно-територіальна одиниця. «Батько одвіз матір до родичів на село в Харківську область» (Леонід Смілянський). А також місцевість, де поширені певні явища. У такому разі цей іменник поєднується з означенням: «Гарячі джерела трапляються в областях чинних і згаслих вулканів» (з журналу). Полярна область.
Отже, згідно з лексичними нормами слід казати й писати: в економічній, культурній, медичній галузях, у галузі судочинства, права і т. ін. Очевидно, під впливом російської мови з аналогічним значенням часом помилково вживають і слово область. «Нинішнього року знизилися показники в деяких областях (треба: галузях) народного господарства», «Піднесення виробництва спостерігається в області промисловості» (з газети). Поняття «частина людського організму», буває, теж називають область замість правильного відповідника ділянка. Болі в ділянці (а не в області) грудей, хребта.
2. Ділянка – дільниця
Чи розрізняються між собою ці іменники?
Дільницею називають адміністративно самостійний об'єкт, виробничий вузол на будівництві, підприємстві, шахті, залізниці. Лексема входить до словосполучення виборча дільниця, що позначає територію округу, який об'єднує певну кількість виборців; приміщення, де працює дільнична комісія під час виборчої кампанії. Є також складальна дільниця, лікарська дільниця, дільниця народного суду тощо. Похідне – дільничний (а не дільничий). Дільничний міліціонер.
Ділянка – окрема частина земельної площі, використовувана з певною метою, виділена за якоюсь ознакою; частина тіла. У ділянці (а не в області) спини, грудей. Військовий термін – ділянка фронту, тобто місце дії з'єднання, підрозділу. Переносно: галузь, сфера діяльності. Отже, ділянка вулиці, ділянка поля, насіннєва ділянка, присадибна ділянка (а не участок), скронева ділянка, наукова ділянка. Як бачимо, слова дільниця і ділянка мають різні, чітко окреслені значення, і плутати їх не можна.
3. Поприще – нива, поле
Мовці чомусь вельми вподобали старослов'янське слово поприще (на поприщі), забуваючи про українські відповідники, які, безперечно, більше суголосні сучасності. Хіба не краще звучить, скажімо, на ниві? «На старшинській ниві і розкрилися повністю всі його (Багірова) таланти» (Олесь Гончар). Або інший вислів – на полі. «Сьогодні моє свято. Найбільше в житті. 55 років скромної праці на літературному полі» (Ольга Кобилянська).
Жива народна мова не знає іменника поприще, але в ній, як слушно зауважують фахівці, є схоже за звуковим складом дієслово поприщити, що викликає в людей комічні непорозуміння, коли вони читають газети чи слухають теле- і радіопередачі й натрапляють на цей непопулярний архаїзм.

Білі краї книжки чи зошита звуться береги, а не поля, як дехто вважає. "Одну по одній перегортав сторінки. Плями на берегах таїли в собі приємні і неприємні згадки" (Натан Рибак). Лексемою береги іноді позначають краї чогось, наприклад: "Пофарбовані в біле береги тротуарів здавалися примарною стрічкою" (Олесь Донченко); часом цей іменник відповідає російському кайма: "... Одарка мережила крайки, Маланка гаптувала береги" (Кость Гордієнко).
Помиляються ті, хто називає краї капелюха, бриля полями: "Поля його капелюха намокли від дощу й сумно звисали". По-українському вони звуться криси: "Солом'яний бриль широкими крисами ховав од сонця його смагляве обличчя" (Юрій Яновський). Від цього слова походить карпатська крисаня – капелюх з розлогими крисами. "На нім крисаня аж горить" (Микола Шеремет).
Буває, що слово криси виступає синонімом іменника краї: "Синє полум'я хитнулось, хлюпнуло в чорні криси цистерни" (Михайло Коцюбинський).

«На поприщі вітчизняної науки ви попрацювали сорок років», — чуємо в одному привітальному зверненні, та й чи в одному тільки? Автори статей і промовці чомусь дуже вподобали цей архаїчний старослов'янізм поприще, забувши про всі інші українські відповідники, що, мабуть, далеко більше відповідали б нашій сучасності. Чи не краще звучить, замість старозавітного, український вислів на ниві? («Сафронов працював на ниві театрального мистецтва рівно стільки, скільки себе пам'ятав». — Ю. Смолич). Або такий же народний вислів на полі? («На літературному полі мені щастило». — М. Коцюбинський). Навіть у запозиченому арена вчувається більше сучасності, ніж у застарілому поприще («На арені боротьби з темрявою і безправ'ям народних мас Леся Українка засвічувала яскраві досвітні вогні». — З промови).
Жива народна мова не знає іменника поприще, але в ній є схоже за звуковим складом дієслово поприщити, що викликає комічні непорозуміння, коли чують під час читання газети цей непопулярний архаїзм. Бодай із цих міркувань не слід послуговуватися словом поприще й не минати відомих усім його синонімів.

«На полях книжки було багато дрібно писаних олівцем нотаток», — читаємо в одному сучасному оповіданні. Чому написано «на полях», а не на берегах? Адже білі краї книжки чи зошита звались і звуться по-українському береги: «Одну по одній перегортав сторінки. Плями на берегах таїли в собі приємні і неприємні згадки» (Н. Рибак); «Книжка з золотими берегами» (Словник Б. Грінченка).
Словом береги інколи позначають краї чогось, наприклад: «Пофарбовані в біле береги тротуарів здавалися примарною стрічкою» (О. Донченко); часом це слово відповідає російському кайма: «...Одарка мережила крайки, Маланка гаптувала береги» (К. Гордієнко).
Часто помиляються тепер, називаючи краї капелюха або бриля полями: «Поля його капелюха намокли від дощу й сумно звисали». По-українському вони звуться криси: «Солом'яний бриль широкими крисами ховав од сонця його смагляве обличчя» (Ю. Яновський). Від цього слова в західноукраїнських гірських районах капелюх із широкими крисами зветься крисаня: «На нім крисаня аж горить» (М. Шеремет).
Слово криси виступає іноді як синонім іменника краї: «Синє полум'я хитнулось, хлюпнуло в чорні криси цистерни» (М. Коцюбинський).

Правильніше: 1. (капелюха) криси
2. (книги) береги

Правильніше: на ниві, на полі, на арені

Правильніше: Як (коли) рак у полі свисне

Правильніше: Лежать незасіяні поля

Правильніше: На Єлисейських Полях

Правильніше: Криси капелюха

Правильніше: Поле захищає лісосмуга