ПОЛИ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: підставляй поли; наставляй ширше кишеню; дам, дам – коли б лише здоров зносив!; дідька лисого ; чорта з два!; не дочекаєшся; завтра з мішком; хапай в обидві жмені

Правильніше: смикати (сіпати, тягти) за поли

Правильніше: як за поли тягне

Правильніше: хапати за поли

Правильніше: сплеснути руками; ударити об поли руками

Правильніше: Полем їде трактор

Правильніше: правове поле

Правильніше: шукати вітра в полі

Правильніше: за водою пішло

Правильніше: шукай вітра в полі

Правильніше: у чистому (у чистім) полі

Правильніше: мати на оці; не спускати з ока

Правильніше: старого лиса не виманиш з лісу

Правильніше: за чиєюсь спиною; потайно; під полою

Правильніше: порпатися в полові

Правильніше: під полою

Правильніше: шукай вітра в полі; тільки його й бачили

Правильніше: бойовище, бойовисько

Правильніше: ловити вітра в полі; шукати вчорашнього дня

Правильніше: самотній, самітний; як байбак у морі; сам один; один як палець (як перст) ; один як верства на шляху; один як та билина в полі; один як горох при дорозі

Правильніше: один кіл плота не держить; одна ластівка – то ще не весна; більша громада, як одна баба; одна ластівка весни не робить

Правильніше: ловити вітра в полі

Правильніше: шукай вітра в полі

Правильніше: сам-один, сам-самісінький; як билина в полі

Правильніше: лишитися за кадром

Правильніше: вік не вилами перепхати; на віку як на довгій ниві: і кукіль, і пшениця; вік звікувати – не в гостях побувати (не пальцем перекивати); вік прожити – не дощову годину пересидіти; світ великий, та слизькі дороги; життя прожити – не яблука вкусити

Правильніше: гуляйполе; дике поле

Правильніше: на віку, як на довгій ниві

Замініть іменник поприще, якщо мовиться про сферу дільності, на стилістично кращий варіант: нива, поле, терен, арена.

1. Область – галузь – ділянка – сфера
Слова галузь, сфера, ділянка об'єднує спільне значення – «певна сукупність фактів, явищ, занять, що становлять окрему сторону людської діяльності, людських інтересів». З таким самим змістом, але переносно вживаються царина, лан, нива. Вони надають висловлюванню урочистості, піднесеності або, навпаки, служать засобом іронії.
Область у нас – адміністративно-територіальна одиниця. «Батько одвіз матір до родичів на село в Харківську область» (Леонід Смілянський). А також місцевість, де поширені певні явища. У такому разі цей іменник поєднується з означенням: «Гарячі джерела трапляються в областях чинних і згаслих вулканів» (з журналу). Полярна область.
Отже, згідно з лексичними нормами слід казати й писати: в економічній, культурній, медичній галузях, у галузі судочинства, права і т. ін. Очевидно, під впливом російської мови з аналогічним значенням часом помилково вживають і слово область. «Нинішнього року знизилися показники в деяких областях (треба: галузях) народного господарства», «Піднесення виробництва спостерігається в області промисловості» (з газети). Поняття «частина людського організму», буває, теж називають область замість правильного відповідника ділянка. Болі в ділянці (а не в області) грудей, хребта.
2. Ділянка – дільниця
Чи розрізняються між собою ці іменники?
Дільницею називають адміністративно самостійний об'єкт, виробничий вузол на будівництві, підприємстві, шахті, залізниці. Лексема входить до словосполучення виборча дільниця, що позначає територію округу, який об'єднує певну кількість виборців; приміщення, де працює дільнична комісія під час виборчої кампанії. Є також складальна дільниця, лікарська дільниця, дільниця народного суду тощо. Похідне – дільничний (а не дільничий). Дільничний міліціонер.
Ділянка – окрема частина земельної площі, використовувана з певною метою, виділена за якоюсь ознакою; частина тіла. У ділянці (а не в області) спини, грудей. Військовий термін – ділянка фронту, тобто місце дії з'єднання, підрозділу. Переносно: галузь, сфера діяльності. Отже, ділянка вулиці, ділянка поля, насіннєва ділянка, присадибна ділянка (а не участок), скронева ділянка, наукова ділянка. Як бачимо, слова дільниця і ділянка мають різні, чітко окреслені значення, і плутати їх не можна.
3. Поприще – нива, поле
Мовці чомусь вельми вподобали старослов'янське слово поприще (на поприщі), забуваючи про українські відповідники, які, безперечно, більше суголосні сучасності. Хіба не краще звучить, скажімо, на ниві? «На старшинській ниві і розкрилися повністю всі його (Багірова) таланти» (Олесь Гончар). Або інший вислів – на полі. «Сьогодні моє свято. Найбільше в житті. 55 років скромної праці на літературному полі» (Ольга Кобилянська).
Жива народна мова не знає іменника поприще, але в ній, як слушно зауважують фахівці, є схоже за звуковим складом дієслово поприщити, що викликає в людей комічні непорозуміння, коли вони читають газети чи слухають теле- і радіопередачі й натрапляють на цей непопулярний архаїзм.

Напів... Цей компонент складного слова означає «частково, не зовсім, не до кінця, не повністю»; утворені з ним лексеми мають зміст «наполовину з чимось іншим, з домішкою, з елементами чогось». Напівбезробітний, напіврідкий, напівзруйнований, напівдержава, напівколонія, напівфабрикат. Однак слід мати на увазі, що надмір утворень з напів... надзвичайно уодноманітнює, примітивізує мову. І тому їх варто варіювати з іншими синонімами: у напівтемряві лісу – в сутінках лісу, напіввідчинені двері – прочинені двері, напівзаплющити очі – приплющити очі.
Пів... З цим складником утворюються слова, які означають половину того, що виражено другим компонентом; пишеться разом: півбіди, піввідерний, півжиття, півкуля, півлітра, півметровий, півмільйонний, півмісяця, піваркуша, півострів (з власними назвами через дефіс: пів-Європи, пів-Києва). До речі, про півострів. Найменування, які виступають у ролі граматичної прикладки до нього і виражаються відмінюваним іменником, звичайно не узгоджуються у відмінку з означуваним словом: на півострові Таймир, біля півострова Лабрадор. Узгодження буває в широковідомих найменуваннях, які часто подаються без родової назви (тобто без слова півострів): на півострові Алясці (на Алясці), з півострова Камчатки (з Камчатки). Невідмінювані найменування півостровів – чоловічого роду: екваторіальний Сомалі.
У значенні «напів...» пів... виступає в словах: півбак, півбаркас, піввірш, піввісь, півголосний, півзахисник, півзахід, півпальто, півфінал. Як самостійне пів... уживається в синтаксичних конструкціях типу о пів на восьму.
Полу... Цей компонент (нині непродуктивний) використовується в значеннях «напів...» і «пів...» лише в деяких утвореннях: полудень, полудрабок, полукіпок, полумисок, полустанок тощо.

«На поприщі вітчизняної науки ви попрацювали сорок років», — чуємо в одному привітальному зверненні, та й чи в одному тільки? Автори статей і промовці чомусь дуже вподобали цей архаїчний старослов'янізм поприще, забувши про всі інші українські відповідники, що, мабуть, далеко більше відповідали б нашій сучасності. Чи не краще звучить, замість старозавітного, український вислів на ниві? («Сафронов працював на ниві театрального мистецтва рівно стільки, скільки себе пам'ятав». — Ю. Смолич). Або такий же народний вислів на полі? («На літературному полі мені щастило». — М. Коцюбинський). Навіть у запозиченому арена вчувається більше сучасності, ніж у застарілому поприще («На арені боротьби з темрявою і безправ'ям народних мас Леся Українка засвічувала яскраві досвітні вогні». — З промови).
Жива народна мова не знає іменника поприще, але в ній є схоже за звуковим складом дієслово поприщити, що викликає комічні непорозуміння, коли чують під час читання газети цей непопулярний архаїзм. Бодай із цих міркувань не слід послуговуватися словом поприще й не минати відомих усім його синонімів.

«На полях книжки було багато дрібно писаних олівцем нотаток», — читаємо в одному сучасному оповіданні. Чому написано «на полях», а не на берегах? Адже білі краї книжки чи зошита звались і звуться по-українському береги: «Одну по одній перегортав сторінки. Плями на берегах таїли в собі приємні і неприємні згадки» (Н. Рибак); «Книжка з золотими берегами» (Словник Б. Грінченка).
Словом береги інколи позначають краї чогось, наприклад: «Пофарбовані в біле береги тротуарів здавалися примарною стрічкою» (О. Донченко); часом це слово відповідає російському кайма: «...Одарка мережила крайки, Маланка гаптувала береги» (К. Гордієнко).
Часто помиляються тепер, називаючи краї капелюха або бриля полями: «Поля його капелюха намокли від дощу й сумно звисали». По-українському вони звуться криси: «Солом'яний бриль широкими крисами ховав од сонця його смагляве обличчя» (Ю. Яновський). Від цього слова в західноукраїнських гірських районах капелюх із широкими крисами зветься крисаня: «На нім крисаня аж горить» (М. Шеремет).
Слово криси виступає іноді як синонім іменника краї: «Синє полум'я хитнулось, хлюпнуло в чорні криси цистерни» (М. Коцюбинський).

Правильніше: підлога, поміст

Правильніше: на ниві, на полі, на арені

Правильніше: Як (коли) рак у полі свисне

Правильніше: Поле захищає лісосмуга