ПОЗИЧАЛИ — СЛОВОВЖИВАННЯ

увійти в борги

Правильніше: позичати
Мова – не калька: словник української мови

торгувати совістю

Правильніше: позичати очі в сірка
Мова – не калька: словник української мови

робити щось ганебне

Правильніше: очей у вовка (рябка, сірка) позичати
Мова – не калька: словник української мови

не знати, куди дітися від сорому

Правильніше: позичати очей у сірка
Мова – не калька: словник української мови

згорати зі стиду

Правильніше: згорати від (з) сорому; позичати в сірка (рябка) очі
Мова – не калька: словник української мови

за словом в кишеню не лізе

Правильніше: добре підкутий на язик; клепаний (швидкий) на язик; слів не позичає
Мова – не калька: словник української мови

давати в борг

Правильніше: визичати; позичати
Мова – не калька: словник української мови

він за словом в кишеню не лізе

Правильніше: він по слово до батька не бігає; він по слово далеко не ходить; він слова ніде не позичає; він має язика не в кишені
Мова – не калька: словник української мови

позичати, запозичати, запозичувати

Позичати – 1. Брати щось, когось для тимчасового користування в кого-небудь. 2. Давати комусь у борг. «Я йому позичав осі» (Ганна Барвінок).
Запозичати, запозичувати – переймаючи щось, засвоювати, робити своїм надбанням. «Добрі приклади варто запозичати» (Вадим Собко). Замінювати дієслова позичати і запозичати одне одним не можна: в них, як бачимо, різні значення.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)