ПОДОВІ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Перевірте вживання дієслова піддати (чому) і в разі потреби замініть:

узяти (на що, під що) — спрямувати на когось або щось певну дію; також можливим є перебудувати речення, замінивши іменник дієсловом;

накласти (що) — призначити стягнення, штраф;

наразити на (що) — ризикнути;

віддати (до чого, на що, під що) — порушити проти когось судову справу.

АЛЕ:

піддати — допомогти кому-небудь піднімати щось важке.

Данько піддав йому мішка на плече (Олесь Гончар).

Перевірте вживання дієслова піддавати (чому) і в разі потреби замініть:

брати (на що, під що) — спрямовувати на когось або щось певну дію; також можливим є перебудувати речення, замінивши іменник дієсловом;

накладати (що) — призначати стягнення, штраф;

наражати на (що) — ризикувати;

віддавати (до чого, на що, під що) — порушувати проти когось судову справу.

АЛЕ:

піддавати — допомагати кому-небудь піднімати щось важке.

Було таке, що навіть допомагав інколи чоловікам піддавати мішки на плечі.

Конструкція у(в) ході,  що вказує на якусь паралельну до основної дію, є калькою, замініть стилістично кращим варіантом: під час, у процесі.

АЛЕ:

Хода - манера ступати.

У ході хлопця було щось неприродне.

За Правописом (§31 3) окремо пишеться прийменникова сполука: під час.

АЛЕ:

підчас — юшка з молодих буряків і молодого бурячиння.

Перевірте вживання дієслова піддаватися і в разі потреби замініть:

зазнавати — пізнавати на власному досвіді, переживати що-небудь;

наражатися — учинками, діями ставити себе під загрозу;

підпадати — зазнавати дії чого-небудь.

АЛЕ:

піддаватися — поступаючись перед чим-небудь, відмовлятися від якихось поглядів, переконань; відступаючи під натиском противника, давати можливість схопити себе, оволодіти собою.

Я не буду піддаватися на їхню підмову.

Не можна піддаватися у чесному двобої.

Замініть нехарактерний для української мови вислів під силу, по силам на стилістично кращий варіант: до снаги, або перебудуйте речення, використавши дієслово здужати.

Замініть іменник хід, якщо мовиться про розвиток подій, на стилістично кращий варіант: перебіг.

Крім того, конструкція у(в) ході, що вказує на якусь паралельну до основної дію, є калькою, замініть її стилістично кращим варіантом: під час, у процесі.

АЛЕ:

Вмикати задній хід. Хресний хід. Підземний хід. 

Замініть нехарактерну для української мови конструкцію в кінці (чого), під кінець (чого), коли мовиться про якийсь період, на стилістично кращий варіант: наприкінці (чого).

Перевірте вживання дієслова піддатися і в разі потреби замініть:

зазнати — пізнати на власному досвіді, пережити що-небудь;

наразитися — учинками, діями поставити себе під загрозу;

підпасти — зазнати дії чого-небудь.

АЛЕ:

піддатися — поступаючись перед чим-небудь, відмовитися від якихось поглядів, переконань; відступаючи під натиском противника, дати можливість схопити себе, оволодіти собою.

Мені темниця очі засліпила, мені неволя розум потьмарила, що я тобі піддався на підмову (Леся Українка).
Він ще на коні держався, Не подався й не піддався (Іван Франко).

Уникайте неправильного чи невиправданого вживання прийменника при. Варіанти заміни: біля, коло, край (дороги), за (умови, гетьмана), під час (штурму), у разі (виникнення), у присутності (матері), або дієприслівниковий зворот — шукаючи вихід.

АЛЕ: Національна академія державного управління при Президентові України (вказує на підпорядкованість структур); при університеті працює їдальня (вказує на просторову близькість); бути при доброму здоров'ї, при тямі, при ясному розумі; допомогти при нагоді (вказує на супутні обставини й умови).

АЛЕ:

У парних конструкціях ні під… ні під… така заміна не є доречною.

Не стели килимок ні під одними дверима, ні під іншими.

Правильніше: смокче під грудьми

Правильніше: до пари

Правильніше: наприкінці дня

Правильніше: за редакцією академіка

Правильніше: на ранок

Під рукою (руками) означає «поблизу, поряд бути, мати і т. ін.». Класики пишуть: «Багато читаю, бо під руками велика бібліотека...» (Михайло Коцюбинський), «Тутешня річка теж має назву, проте з певністю встановити її не пощастило, під рукою не траплялося карти» (Юрій Яновський), «Домагайтесь, щоб на хутір сюди виселитись, до землі ближче. Хоч у землянках жили б, та завжди б її під руками, на очах мали» (Андрій Головко). Цей зворот трапляється і в усному мовленні. Але є в українській мові прислівник напохваті, який передає те саме поняття, що й вислів під рукою в переносному значенні: «Стали запорожці в мальовничих позах зі зброєю напохваті» (Олександр Довженко), «Прокіп Журба вже тримав йому напохваті скручену з махорки цигарку» (Василь Кучер). Не слід забувати це слово, тим більше, що воно – таке характерне для народної творчості, з якої нашій літературі треба черпати свій практичний словник, закликав письменник і мовознавець Борис Антоненко-Давидович.

Правильніше: віддавати у заставу

За спостереженням фахівців, має значно більше поширення, ніж це зумовлено семантично, прислівник дійсно; скрізь, окрім деяких випадків (у діловодстві), відчутно сильніше замість нього може виступати слово справді (подекуди насправді). Так само й з лексемою чисто, її успішно замінює (на практиці, на жаль, не часто) суто, і це завжди звучить по-українському. Досить поширене в нас пізніше й дедалі менш уживане згодом. Вони не тотожні за значенням, однак перше, що зберігає порівняльний відтінок, майже повсюдно агресивно витискує слово згодом, яке такого відтінку не має. Прикро, але мовці стали рідше використовувати впродовж року, ніж протягом (трапляється і взагалі помилкове в часовому значенні на протязі); відтоді, ніж з того часу, з тих пір; оскільки, ніж так як, тому що; з огляду на..., ніж через те.
Або взяти вислів з точки зору, що є буквалістичним перекладом російського с точки зрения. Він чомусь популярніший у мовців, аніж «більш українські» під кутом зору, з погляду (з погляду демократії, з наукового погляду, з естетичного погляду). В багатьох контекстах маємо говорити саме так. Активно й доречно вживається принаймні, трапляється і в крайньому разі, але зовсім рідко здибуємо в цьому значенні щонайменше.
У нашій мові паралельно існують наприклад і приміром, до прикладу; мабуть, очевидно й очевидячки; звичайно і зазвичай; безумовно і поза сумнівом; напевне і певне; до речі, між іншим і до слова; нарешті, зрештою і врешті-решт; по суті і власне, властиво; на мою думку і на мою гадку; правду (відверто, щиро) кажучи і правду сказати; крім того та до того ж і т. ін. З наведених слів активно задіяні в усному мовленні далеко не всі (вони названі тут у своїх групах останніми), а такі, як либонь (мабуть), далебі (справді) та деякі інші взагалі можуть перейти до розряду застарілих.

«У кутку кімнати стояла шафа для одежі»; «Ось тобі портфель для книжок», – часом чуємо і навіть читаємо в художній літературі. Чи правильно це? Борис Антоненко-Давидович наголошував: ні, неправильно. Треба: «шафа на одежу», «портфель на книжки». Чому? Бо прийменник для слушний там, де мовиться, що певну річ призначено для людини, тварини або для якоїсь ширшої потреби: «Цю шафу батько купив для мене» (з живих уст), «Для загального добра» (Михайло Коцюбинський). Якщо якийсь предмет призначено на певні конкретні речі, тоді маємо шукати інших прийменників: «Оце тобі торбинка на жито, а пляшки – менша на олію, а більша на молоко», «ящик на вугілля», «одяг на свято». Так само слід уживати: «поштова скринька на листи й газети», «кошик на старі папери». А ще кажуть у народі: «мішок під картоплю», «одежа про свято й про будень», «книжки до читання».
Прийменник на ставлять і тоді, коли мовиться про недуги – захворіти на що, а не чим: «Занедужав на кір», «Він заслаб на пропасницю» (словник за редакцією Агатангела Кримського).
Прийменники для і задля часто виступають як синоніми. «Скільки б не судилося страждати, Все одно благословлю завжди День, коли мене родила мати Для життя, для щастя, для біди» (Василь Симоненко); «На соснах тих – бляшанки з-під консервів Приладнані уміло. В них лежать Горіхи завжди: то задля гостей Із лісу» (Максим Рильський). Інколи слово задля ще й пояснює причини якоїсь дії, якихось вчинків, стаючи синонімом лексем тому що, через те що, оскільки. «Це, мабуть, ти задля того до мене такий добрий, щоб я відписав тобі... хату та грунт» (Іван Нечуй-Левицький). Прийменник по з присвійними займенниками мій, моя, моє, твій, твоя, твоє, наш, наша, наше українська класична література і фольклор використовували не так часто, як тепер, коли чуємо: по-моєму, по-твоєму, по-нашому. Наприклад: «По-моєму, це чудово». Виходячи з національних мовних традицій, наведену фразу доцільно було б сказати так: «На мою думку (на мій погляд чи як на мене), це чудово». Однак не треба думати, що українська мова взагалі уникає прийменника по. Навпаки, ним часто користуємося, передаючи просторові, об’єктні, об’єктно-обставинні, часові відношення, відношення мети, причини, кількості, міри, ступеня тощо. «А над самою водою Верба похилилась, Аж по воді розіслала Зеленії віти» (Тарас Шевченко); «Пливуть година по годині в тиші нічній» (Володимир Сосюра); «Роман, по молодості, й не догадався збагнути материної тривоги» (Михайло Стельмах). Але неправильно кажуть: «Я мешкаю по вулиці Жилянській». Треба: «на вулиці Жилянській». У фразі «Він по походженню українець» прийменник по не на своєму місці. Не ліпше буде, коли замість нього поставимо за, як це часто роблять: «Він за походженням українець», бо тут потрібний прийменник з: «Він з походження (або родом) українець». Узагалі словом за нерідко надуживають. Якщо цей прийменник доречний у зворотах «Одягнений за останньою модою», «Експерименти проведено за всіма вимогами науки», то цього не скажеш, наприклад, про такі фрази: «На суботник усі вийшли за наказом директора», «За бажанням публіки артист проспівав пісню ще раз». Тут годиться вжити «з наказу директора», «на бажання публіки». Вислів «Одержати гроші за рахунком (чи за ордером)» також хибний, слід: «Одержати гроші на рахунок (чи на ордер)».

Буває, що і в мовленні тих, хто прагне оберігати чистоту нашого слова, "проскакують" здеформовані чи напівздеформовані вислови, фрази: все рівно (природні мені однаково, мені байдуже, про мене), насильно милим не будеш (забуваємо українську приповідку на милування нема силування), вистава була до того поганою, що... (треба такою поганою), під відкритим небом (треба просто неба).

Правильніше: під кінець засідання

«Нащо ти ото шукаєш по кімнаті, нишпориш по шухлядах? Треба, щоб усе потрібне було в тебе під рукою», — читаємо в одному сучасному оповіданні, де спиняємо увагу читача на вислові під рукою. Так сказати по-українському можна, як це бачимо хоч би з такої фрази в М. Коцюбинського: «Багато читаю, бо під руками велика бібліотека та багато газет та часописів на всяких мовах». Але є ще український прислівник напохваті, що передає те саме поняття, що й вислів під рукою в переносному значенні: «Ще завидка понаготовляли кожен собі сокиру чи лома, мішки на зерно, налигачі на худобу, — держали напохваті» (А. Головко). Не слід забувати це слово в певних випадках, тим більше, що воно — таке характерне для нашої народної мови, з якої треба черпати свій практичний словник нашій літературі.

«У кутку кімнати стояла шафа для одежі»; «Це тобі торбинка для книжок», — часом чуємо з уст і навіть читаємо в художній літературі. Чи це правильно? Ні, треба: «стояла шафа на одежу», «торбинка на книжки». Чому? Тому що прийменник для буде слушний там, де говориться, що певну річ призначено для людини, тварини або для якоїсь ширшої потреби: «Не для пса ковбаса, не для кицьки сало» (М. Номис); «Цю шафу батько купив для мене» (з живих уст); «Для загального добра» (М. Коцюбинський). Зате, коли мовиться, що якийсь предмет призначено на певні конкретні речі, тоді треба шукати інших прийменників: «Оце тобі торбинка на жито, а пляшки — менша на олію, а більша на молоко» (з живих уст), «мішок на вугілля»; «одяг на свято» (Українсько-російський словник АН УРСР). Так само треба казати: «поштова скринька на листи й газети», «кошик на старі папери», «миска на борщ». Кажуть у народі ще: «мішок під жито», «одежа про свято й про будень», «книжка до читання».
Навіть призначення якоїсь дії передається в фольклорі прийменником на: «Не на те я, запоріжці, Гард розруйнувала, щоб степи ваші широкі та назад вертала» (історична пісня).
Прийменник на стоїть ще, коли йдеться про хвороби — захворіти на що, а не чим: «Занедужав на кір», «Він заслаб на пропасницю» (Словник за редакцією А. Кримського); «Оце вже місяць хворію на очі».
Прийменники для й задля часто виступають як синоніми: «Для тебе сина породила» (Т. Шевченко); «Задля нього зробила» (Г. Квітка-Основ'яненко); «Погляньте на руки мої: задля миру і щастя народів вони — здатні на труд і бої» (С. Олійник). Інколи прийменник задля набуває ще й значення пояснення причини, стаючи синонімом слів тому що, через те що: «Макар Іванович... брехав, що купив їх (брошури. — Б. А.-Д.) тільки задля їх дешевизни, маючи потребу в папері» (М. Коцюбинський).

Ми вже бачили, що багато мовних зворотів, яких ми вживаємо, мають своїх близнят у живій мові народу. Наводимо кілька прикладів.
1. Вислів багато важити заміняють на відігравати велику роль: «У нашому ділі багато важить бригадир». — «У нашому ділі велику роль відіграє бригадир».
2. Вислів жити своєю головою заміняють на бути самостійною людиною: «Вона ніколи не житиме своєю головою». — «Вона ніколи не буде самостійною людиною».
3. Вислів брати (взяти) під своє крило заміняють на брати (взяти) під своє покровительство: «Когось же треба взяти під своє крило». — «Когось же треба взяти під своє покровительство».
4. Вислів як на мене заміняють на згідно з моїми поняттями, вислів як на інших — на згідно з поняттями багатьох: «Як на інших, то хто б став про це говорити». — «Згідно з поняттями багатьох, то хто став би про це говорити».
5. Вислів держати себе заміняють на поводитися: «Держи себе як годиться». — «Поводься, як вимагають правила пристойності».
6. Вислів чого це заміняють на з якої речі: «Чого це я маю пасти задніх?» — «З якої речі я повинен відставати?»
7. Слово по-дурному заміняють на безрезультатно (без жодних результатів), даремно (російське понапрасну): «Ходить він, ходить, і все по-дурному». — «Ходить він, ходить і все без жодних результатів».
8. Вислів краще, ніж хто заміняють на краще, ніж хто-небудь інший, краще, ніж де — на краще, ніж деінде (де-небудь в іншому місці): «У клубі веселіше, ніж де». — «У клубі веселіше, ніж деінде».
9. Вислів так і знай, що заміняють на можна бути впевненим, що: «Так і знай, що буде дощ». — «Можна бути впевненим, що буде дощ».
10. Вислів гострий на язик — кровне близня слову дотепний: «Дивись, який гострий на язик!» — «Дивись, який дотепний».
11. Слово знай — близня слів безупинно, безперестану: «Дівчата, знай, співають». — «Дівчата безупинно співають».
12. Вислів хай там як заміняють на як би не: «Хай там як вороги скачуть, нічого не зроблять». — «Як би вороги не скакали, а нічого не зроблять».
13. Вислів із цього не буде діла заміняють на це абсолютно безперспективно: «З тупого шила не буде діла». — «Тупе шило — абсолютно безперспективний інструмент».
А тепер пригляньмось до наших близнят у невеликому тексті.
1. Багато важило й те, що вона жила своєю головою, нікого не брала під своє крило й з усіма була проста. Як на інших, то й їй не слід було б держати себе так. По-дурному це все. Гостре на язик вуличне інформбюро, знай, переконувало всіх: «Хай там як вона старається — з того всього не буде діла».
2. Велику роль відігравало й те, що вона була самостійною людиною, нікого не брала під своє покровительство й з усіма трималася просто. Згідно з поняттями багатьох, то їй не слід було б поводитися так. Це все не дасть жодних результатів. І дотепне вуличне інформбюро безупинно переконувало всіх: «Як би вона не старалась, її старання — абсолютно безперспективна справа».
Прочитавши обидва уривки, ми ще доходимо висновку, що ніколи не зле, вивчаючи літературну мову, прислухатись і до гомону вічно свіжого джерела, яким є жива народна мова.
Цю нотатку, а з нею ще 11 виявлено в рукописному фонді автора.

Правильніше: під час обговорення
під час обговорення резолюції

Правильніше: до пари

Правильніше: Під час гетьманського перевороту

Правильніше: Під час приватизації

Правильніше: Під час внесення на розгляд

Правильніше: За редакцією професора

Правильніше: На ранок

Правильніше: З майонезом

Правильніше: Наприкінці дня

Правильніше: До пари

Правильніше: Напохваті мав усе потрібне

Правильніше: Наприкінці дня

Правильніше: Богослужіння просто неба

Правильніше: Віддавати в заставу

Правильніше: Під суворим контролем

Правильніше: До пари

Правильніше: Під час монтажу

Правильніше: Під час стягнення штрафу

Правильніше: Під час полювання

Правильніше: Смокче під грудьми

Правильніше: Під керуванням диригента

Правильніше: Під вартою

Правильніше: Під час канікул

Правильніше: Комітет на чолі з професором

Правильніше: Нізащо, ніколи, в жодному разі, ні за які скарби у світі

Правильніше: Під акомпанемент