ПОГАНІ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
Поганий і дурний
Замініть прикметник дурний, якщо мовиться про тон, манери, на стилістично кращий варіант: поганий.
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
Багато хто з нас навіть не задумується, що наше хамство та дурні манери – це тінь на ім'я наших батьків. | Багато хто з нас навіть не задумується, що наше хамство та погані манери – це тінь на ім'я наших батьків. |
у нього погані задатки
Правильніше:
він має (у нього) лихі (погані) нахили (здібності)
Мова – не калька: словник української мови
погані порядки
Правильніше:
безлад, безладдя
Мова – не калька: словник української мови
людина, здатна на погані вчинки
Правильніше:
мастак на всякі штуки
Мова – не калька: словник української мови
Порядок, лад, у порядку, до ладу, як слід, гаразд
Порядок і лад — слова-синоніми, надто коли йдеться про хатні, господарські справи чи взагалі справи невеликого гурту людей: «Великий порядок і чистота в хаті й надворі показували, що Сухобрусівни були добрі хазяйки» (І. Нечуй-Левицький); «Дячиха господарювала і всьому лад давала» (Марко Вовчок). Уживається порядок і тоді, коли мовиться про громаду чи суспільство, але в такому разі його звичайно ставлять у множині: «Після татарщини нові порядки на Україні постали» (П. Куліш). Та коли мають на увазі державну або суспільну систему, користуються тільки словом лад.
У щоденному мовленні часто надуживають словом порядок, зводячи до мінімуму широкі виражальні можливості нашої мови. «Приведи в порядок усі папери», замість упорядкуй усі папери, дай лад усім паперам; «Чи у вас усе в порядку?», коли можна краще сказати: «Чи у вас усе як слід?» або «Чи у вас усе гаразд?». Замість «У нашій сім'ї був такий звичний порядок», — краще сказати: «У нашій сім'ї був такий звичай» або «У нашій сім'ї так повелося». Краще сказати: «Йому наказано це адміністративним порядком», — ніж в адміністративному порядку; «Я сказав це порядком пропозиції», а не в порядку пропозиції. Краще сказати не «У його хаті погані порядки», а безладдя (безлад), не підтримувати порядок, а пильнувати ладу.
У щоденному мовленні часто надуживають словом порядок, зводячи до мінімуму широкі виражальні можливості нашої мови. «Приведи в порядок усі папери», замість упорядкуй усі папери, дай лад усім паперам; «Чи у вас усе в порядку?», коли можна краще сказати: «Чи у вас усе як слід?» або «Чи у вас усе гаразд?». Замість «У нашій сім'ї був такий звичний порядок», — краще сказати: «У нашій сім'ї був такий звичай» або «У нашій сім'ї так повелося». Краще сказати: «Йому наказано це адміністративним порядком», — ніж в адміністративному порядку; «Я сказав це порядком пропозиції», а не в порядку пропозиції. Краще сказати не «У його хаті погані порядки», а безладдя (безлад), не підтримувати порядок, а пильнувати ладу.
погані порядки
Правильніше:
безладдя (безлад), не підтримувати порядок, не пильнувати ладу
Словник-антисуржик.
із-за поганого фінансування
Правильніше:
через погане фінансування
Мова – не калька: словник української мови
Вистава була до того поганою, що
Правильніше:
Вистава була така погана, що
хто-небудь у поганому настрої
Правильніше:
як м'яло (макогона) облизав
Мова – не калька: словник української мови
усяка дрянь лізе в голову
Правильніше:
дурниці лізуть у голову; бридня (казна-що, усяка погань) лізе в голову
Мова – не калька: словник української мови
у нього дурна репутація
Правильніше:
він має погану славу
Мова – не калька: словник української мови
у когось поганий настрій
Правильніше:
бзик укусив
Мова – не калька: словник української мови
у гнітючому (поганому) настрої
Правильніше:
з каменем на душі (в грудях)
Мова – не калька: словник української мови
скупий два рази платить
Правильніше:
дешева рибка – погана юшка
Мова – не калька: словник української мови
рук не брудни
Правильніше:
рук не погань
Мова – не калька: словник української мови
поширювати погану славу
Правильніше:
кидати (наводити, класти, накидати) тінь
Мова – не калька: словник української мови
погано бачити; мати поганий зір
Правильніше:
недобачати
Мова – не калька: словник української мови
поганий; нікудишній
Правильніше:
як з гречки лико
Мова – не калька: словник української мови
поганий мир кращий за добру сварку
Правильніше:
солом'яна згода краща за золоту зваду; де незгода, там і шкода
Мова – не калька: словник української мови
погана погода
Правильніше:
непогода; негода
Мова – не калька: словник української мови
погана пам'ять
Правильніше:
ледача пам'ять
Мова – не калька: словник української мови
погана втіха
Правильніше:
невелика розрада
Мова – не калька: словник української мови
піти по поганій дорозі
Правильніше:
спуститися на слизьку стежу
Мова – не калька: словник української мови
охоплює страх (передчуття чогось поганого)
Правильніше:
холодна жаба сидить під серцем; жижки трясуться (трусяться, тремтять, дрижать)
Мова – не калька: словник української мови
нічого поганого не станеться з ким-небудь
Правильніше:
лихий не візьме; ніякий грець не візьме
Мова – не калька: словник української мови
некрасиво написані літери; поганий почерк некультурне, відстале суспільне середовище
Правильніше:
темне царство; царство пітьми
Мова – не калька: словник української мови
мати погану репутацію
Правильніше:
у неславі ходити
Мова – не калька: словник української мови
користуватися поганою репутацією
Правильніше:
у неславі бути
Мова – не калька: словник української мови
зовсім поганий
Правильніше:
як з собачого (телячого) хвоста сито
Мова – не калька: словник української мови
дурна слава
Правильніше:
недобра (погана) слава; поговір; неслава
Мова – не калька: словник української мови
дуже поганий (нікудишній)
Правильніше:
як з дишла гармата
Мова – не калька: словник української мови
діяти несправедливо; чинити погане
Правильніше:
ходити лихим робом
Мова – не калька: словник української мови
діло прийняло поганий поворот
Правильніше:
справа повернула на гірше
Мова – не калька: словник української мови
грубіян
Правильніше:
поганий на язик
Мова – не калька: словник української мови
говорити про когось щось погане
Правильніше:
чорний мак сіяти
Мова – не калька: словник української мови
бути з ким-небудь у поганих стосунках (у сварці)
Правильніше:
мати контри з кимось
Мова – не калька: словник української мови
бути в поганому настрої
Правильніше:
встати на ліву (не на ту) ногу
Мова – не калька: словник української мови
все рівно, мені однаково, мені байдуже, про мене, насильно милим не будеш, на милування нема силування, вистава була до того поганою, що..., вистава була такою поганою, під відкритим небом, просто неба
Буває, що і в мовленні тих, хто прагне оберігати чистоту нашого слова, "проскакують" здеформовані чи напівздеформовані вислови, фрази: все рівно (природні мені однаково, мені байдуже, про мене), насильно милим не будеш (забуваємо українську приповідку на милування нема силування), вистава була до того поганою, що... (треба такою поганою), під відкритим небом (треба просто неба).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Особливості деяких прикметників у словосполуках
Прикметники багатий, хворий, гарний, поганий, високий, бистрий та інші вимагають після себе прийменника на з іменником у знахідному відмінку: «Настя така багата на слово, що я не мала коли й промовити до бабусі» (Ганна Барвінок); «Удався бідний на розкоші, та бистрий на розум» (із живих уст); «Він — змалку хворий на груди» (з живих уст); «На обличчя був препоганий» (Б. Грінченко); «На зріст височенька» (Б. Грінченко). Прикметник заздрісний (завидющий) стоїть із прийменником на та іменником у знахідному відмінку («заздрісний на чуже»), або з прийменником до й родовим відмінком іменника («заздрісний до чужого»), або без прийменника, лиш з іменником у давальному відмінку («заздрісний чужому»); прикметник ласий стоїть із прийменником на та іменником у знахідному відмінку («ласий на ковбаси») або з прийменником до та іменником у родовому відмінку («ласий до ковбас»).
Прикметник свідомий стоїть у реченнях звичайно з іменником у родовому відмінку — свідомий чого: «Маяковський був свідомий великого значення кіно» (журнал «Мистецтво») .
Прикметники близький, цікавий стоять у реченнях або з іменником у родовому відмінку, або з прийменниками до, на й відповідним відмінком залежного іменника: близький смерті й близький до смерті, цікавий того й цікавий на те («Зо всього знає дядько потроху, а цікавий на такі речі — страх!» — М. Коцюбинський).
Ці паралельні форми, коли прикметник вимагає після себе прийменника або виступає без нього, треба знати, особливо літераторам, коли розмір і ритм тексту потребують конденсованого вислову: близький смерті, цікавий знати тощо.
Слід мати на увазі й те, що інколи в реченні відривають прикметника від іменника, до якого він належить, щоб надати фразі характеру врочистості: «У перснях вона срібних руками у стан хибкий узялася» (Марко Вовчок); «Навчив його, мов сарану, скакати і голосним лякати серце ржанням» (П. Куліш).
Прикметник свідомий стоїть у реченнях звичайно з іменником у родовому відмінку — свідомий чого: «Маяковський був свідомий великого значення кіно» (журнал «Мистецтво») .
Прикметники близький, цікавий стоять у реченнях або з іменником у родовому відмінку, або з прийменниками до, на й відповідним відмінком залежного іменника: близький смерті й близький до смерті, цікавий того й цікавий на те («Зо всього знає дядько потроху, а цікавий на такі речі — страх!» — М. Коцюбинський).
Ці паралельні форми, коли прикметник вимагає після себе прийменника або виступає без нього, треба знати, особливо літераторам, коли розмір і ритм тексту потребують конденсованого вислову: близький смерті, цікавий знати тощо.
Слід мати на увазі й те, що інколи в реченні відривають прикметника від іменника, до якого він належить, щоб надати фразі характеру врочистості: «У перснях вона срібних руками у стан хибкий узялася» (Марко Вовчок); «Навчив його, мов сарану, скакати і голосним лякати серце ржанням» (П. Куліш).
Дурний тон
Правильніше:
Поганий тон
Вредна звичка
Правильніше:
Шкідлива, погана звичка