ПОВІРИТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
мав нещастя повірити йому
Правильніше:
на своє нещастя (біду, лихо) повірив йому; собі на нещастя (на лихо, на біду, на безголов'я) повірив йому
Мова – не калька: словник української мови
узяти на віру; повірити на слово
Правильніше:
узяти (прийняти) за чисту монету
Мова – не калька: словник української мови
найшов кому повірити
Правильніше:
було кому повірити; [не] мав кому повірити
Мова – не калька: словник української мови
надзвичайно здивуватися
Правильніше:
не повірити своїм вухам (очам)
Мова – не калька: словник української мови
знайшов кому повірити
Правильніше:
було кому повірити; не мав кому повірити
Мова – не калька: словник української мови
віриться з трудом
Правильніше:
важко повірити
Мова – не калька: словник української мови
так я тобі й повірив!
Правильніше:
знайшов дурних!
Мова – не калька: словник української мови