ПОВОДЬ — СЛОВОВЖИВАННЯ

хто-небудь дивно (безглуздо) поводить себе

Правильніше: як блекоти об'ївся
Мова – не калька: словник української мови

поводити себе зарозуміло; зазнаватися

Правильніше: гнути козиря
Мова – не калька: словник української мови

поводити себе гордо, з почуттям власної гідності

Правильніше: нести (тримати) голову високо
Мова – не калька: словник української мови

обдурити (обманути, перехитрити) кого-небудь

Правильніше: пошити в дурні; поводити за ніс ; залишити з носом; замилити очі; обвести навколо пальця
Мова – не калька: словник української мови

Пово́дити (себе), пово́дитись

Виявляти себе у взаєминах з іншими людьми. «Учителя сьогодні найбільше радувало те, як поводить себе Ліда Шепель». (О. Донченко.) «Та доки ми будемо панькатись з ним? Записався в гурток, то й хай по-товариському поводить себе!» (C. Васильченко.) «Як селюк, що виріс у глушині, Улас відчував розгубленість перед великим містом і зовсім не знав, як себе поводити і як себе тримати». (Григорій Тютюнник.)
Трохи рідше вживають форму поводитись без додатка (з додатком в орудному відмінку і прийменником з слово поводитись має значення «ставитись до когось», «орудувати чимсь»: «Дівчинка добре поводиться з меншою сестричкою». «Він не вміє поводитися з новим інструментом»).
Небажаним є вживання словосполучення «вести себе» («Учні 5 класу нашої школи погано ведуть себе на уроках»).