ПЛАНОВІ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: відповідно до плану; згідно з планом

Правильніше: згідно з планом

Правильніше: понад план

Правильніше: понад план

Правильніше: Понад план

Правильніше: сім п'ятниць на тиждень

Правильніше: відсунути (відтіснити) на задній (другий) план

Правильніше: відійти (відступити, відсунутися) на другий (задній) план

Правильніше: сім п'ятниць на тиждень

Правильніше: погода сплутала (змішала) нам карти

Правильніше: план продажу м'яса

Правильніше: план заготівлі

Правильніше: найважливіше питання

Правильніше: плани на майбутнє

Правильніше: схвалити план

Правильніше: наш план розбився на дрізки

Правильніше: мати свої наміри (заміри, задуми, плани); важити на що

Правильніше: великим планом

Правильніше: визначений (окреслений) план дій

Правильніше: удругоряднити

Правильніше: теля ще не народилося, а пастух вже з палицею

Правильніше: відступити на другий план

Правильніше: плекати рожеві мрії

Правильніше: планувати; накреслювати плани

Перевірте вживання:

піти по когось, щось — щоб принести, придбати тощо;

і піти за кимось, чимось — позаду когось, уздовж чогось.

ТИПОВА ПОМИЛКА:

Він пішов до магазину за хлібом. — Він пішов до магазину по хліб.

Піди за лікарем, поклич його сюди. — Піди по лікаря, поклич його сюди.

Перевірте доречність вживання слова дітище і в разі потреби замініть:

дитя, виплід, утвір, плід — у переносному значенні: творіння.

АЛЕ:

дітище — зневажлива або глузлива форма від дитя.

Перевірте вживання:

іти по когось, щось — щоб принести, придбати тощо;

і йти за кимось, чимось — позаду когось, уздовж чогось.

ТИПОВА ПОМИЛКА:

Він ішов до магазину за хлібом. — Він ішов до магазину по хліб.

Іди за лікарем, поклич його сюди. — Іди по лікаря, поклич його сюди.

Перевірте, чи не є іменник бізнес частиною слова, утвореного з двох іменників без допомоги сполучного звука, які за Правописом (§26 2. 1) пишуться з дефісом: бізнес-процеси, бізнес-план.

Також перевірте варіант використати прикметник бізнесовий.

АЛЕ:

Бізнес приносить нам прибуток.

Перевірте вживання іменника вид і в разі потреби замініть:

різновид — окремий вид якої-небудь загальної категорії, типу, явища;

краєвид — місцевість, що відкривається перед очима;

посвідка — документ;

вигляд, образ, подоба, постать, постава — про зовнішність, обриси особи, силует;

плани, наміри — про щось задумане.

АЛЕ:

футбол — це вид спорту

доконаний, недоконаний вид дієслова

біологічний вид 

Правильніше: план продажу

Правильніше: орієнтовний план

Біда наша. Доречно навести висловлювання видатного мовознавця Бориса Антоненка-Давидовича: «Недобре, коли людина, не знаючи гаразд української чи російської мови або тої й тої, плутає обидві ці мови, перемішує їхні слова, відмінює слова одної мови за граматичними вимогами другої, бере якийсь притаманний саме цій мові вислів і живосилом тягне його в іншу мову, оминаючи традиції класичної літератури й живу народну мову. Так створюється мовний покруч чи, як кажуть у нас, на Україні, суржик. Суржик не є й не може бути ознакою будь-якої культури, навпаки, він завжди відбиває некультурність частини людей...»
Науковці серйозно застерігають: суржик – своєрідна лінгвістична мутація. І є загроза, що наслідком цього процесу може стати втрата українською мовою унікальності, природності. Тому маємо наполегливо «виполювати» словесні «бур'яни», всі оті получка (є ж зарплата), врем'янка (тимчасова споруда), груз і гружчик (вантаж, вантажник), прораб (виконроб), угольник (косинець), запчасті (запчастини), каменщик (муляр), волокита (тяганина), повод (привід), криша (дах, покрівля), столова (їдальня), крановщик (кранівник), заготовщик (заготівельник), закройщик (закрійник), отвьортка (викрутка), довіреність (доручення), налажений (налагоджений), новомісяччя (молодий місяць, молодик), бувший (колишній), відчитатися (прозвітувати), красити (фарбувати), безчасся (лихоліття), приймати міри (вживати заходів), зверх плану (над план, понад план), слідуючі міроприємства (такі заходи), на заключення (на закінчення, наприкінці, підсумовуючи), на цих днях (цими днями), добро пожалувати (вислів, що не лізе ні в український тин, ні в російські ворота).
Деякі автори пишуть непосвячений (у якусь справу) замість невтаємничений, задьористо замість загонисто, пінистий замість пінявий, ледве чи замість навряд чи. Неважко простежити за цим тотальне, невідступне засилля суржику.

В усному мовленні в лексемах типу надплановий (наднормовий, надпрограмний, надшвидкісний та ін.) часом паралельно з над застосовують понад (понадплановий, понаднормовий і под.). Цього робити не слід. Адже в літературній мові частіше виступає перший варіант: надплановий. Те саме стосується і словосполучення над план, яке не рекомендують замінювати на понад план.
Над як частина складних слів, що означають підвищення якоїсь міри, межі, а також як прийменник у цьому значенні не потребує додаткових слів для семантичного посилення, однак в усному мовленні, а подеколи і в художній літературі натрапляємо на поєднання над зі словом більше. Наприклад, у «Школі над морем» Олеся Донченка: «А насмішок Олег боявся більше над усе.» Із стилістичного погляду слово більше тут зайве.

Правильніше: Розгорнений план роботи

Правильніше: Широким планом