ПИСЬМЕННІСТЬ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Перевірте вживання:

писемність — позначання слів відповідними графічними знаками;

і письменність — вміння писати і читати.

ТИПОВА ПОМИЛКА:

У звіті враховано тривалість життя і писемність населення. — У звіті враховано тривалість життя і письменність населення.

Давньогерманська письменність та генеалогічний принцип класифікації мов. — Давньогерманська писемність та генеалогічний принцип класифікації мов.

Письменність означає вміння читати й писати. «…Всі люди, що жили в їй [Костівці], мали такий погляд на книжку та на письменність, мовби то річ зовсім не цьогосвітна». (Б. Грінченко.)
Писемність виступає в двох значеннях. Насамперед — це система графічних знаків, які вживають для писання в якійсь мові або групі мов. «Усі відкриті в Софійському соборі графіті написані кирилівськими літерами — шрифтом, який покладений в основу сучасної російської, української та білоруської писемності». (З газети.)
Друге значення слова писемність — «сукупність давніх писемних пам'яток якоїсь мови». «Високий ступінь економічного, політичного та культурного розвитку Київської Русі, а також деякою мірою прийняття християнства сприяли розвиткові писемності. З'явилися перші книги, переважно богослужебні, необхідні для церковних відправ». «Інтермедії Якуба Гаватовича належать до визначних пам'яток давньої української писемності». (З журналу.) «Давньоруська культура — яскраве самобутнє і багатогранне явище. До якої б сторони її не звернутися — чи до писемності (художня література, історія, публіцистика), чи до мистецтва… — скрізь Київська Русь залишила свій… глибокий слід». (З підручника.)
Письменство — синонім слова література. «Значення Шевченка для України було просто переломним: не тільки для української літератури, яку він підніс до рівня кращих зразків тогочасного світового письменства і якій накреслив шляхи майбутнього, а й для всього розумового і політичного життя країни». (З журналу.) «…Не може не турбувати нас, наскільки уміло й наскільки глибоко школа прищеплює дитині любов до творів красного письменства». (З газети.) «Більшість дослідників, особливо останнього часу, одностайно підкреслює патріотизм «Слова о полку Ігоревім». Щодо цього «Слово» є не поодиноким явищем староруського письменства: патріотичним духом пройняті як світські, так і церковні твори нашого середньовіччя». «Сковорода завершує не лише давній період у розвитку байки, а й українське давнє письменство взагалі». (З журналу.)
Письменство вживається і як збірне поняття у значенні «письменники». «…Активна участь письменників у житті — участь, яка так прекрасно виявилася особливо в дні Великої Вітчизняної війни, — от риси нашого письменства, які характеризують його в першу чергу». (М. Рильський.) «Все йшлося на гірше. І то було не тільки його [Бальзака] особистою долею, а долею всього письменства Франції, яке воліло писати правду і служити цій невибагливій, але суворій і чесній богині». (Н. Рибак.)
Остання особливість у словниках не зафіксована, але вона знайшла відбиття і в писемній, і в усній літературній мові.
Отже, письменність — це вміння писати й читати; писемність — система графічних знаків, що вживаються для писання в якійсь мові або групі мов, і — друге значення — давні писемні пам'ятки; письменство — література і — друге значення — письменницький загал.

Мабуть, через звукову подібність цих іменників автори й промовці інколи помиляються, використовуючи їх у невластивому значенні.
Писемність передає такий зміст:
1. Система графічних знаків, уживаних в якій-небудь мові або групі мов. Слов'янська писемність.
2. Сукупність давніх писемних, літературних пам'яток.
Письменність – уміння писати й читати. Письменність народу, показник письменності.
Письменство – синонім слова література. Красне письменство. Уживається і як збірне поняття «письменництво, письменники». Письменство України.
Отже, розрізняйте значення цих лексем, ставте кожну з них на своєму місці.

Певно, через звукову подібність слів письменність і писемність автори й промовці інколи помиляються, ставлячи одне слово замість другого, як у фразі: «Наша країна визначається абсолютною писемністю», — де треба було поставити слово письменність.
Слово писемність — це позначання слів відповідними графічними знаками — письменами: «Ще задовго до виникнення писемності східнослов'янські племена створили велику та різноманітну усну поезію» («Історія української літератури»). Письменність — це вміння людини передати на письмі свою думку й читати написане: «Колгоспне село — село суцільної письменності» (Остап Вишня).