ПЕРИФЕРИЧНОМУ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Периферійний сполучається з найрізноманітнішими лексемами. Вживаючись із географічними назвами, найменуваннями об'єктів, споруд, закладів тощо, вказує на їхню віддаленість від центру, центральної частини чогось (країни, столиці, міста): периферійне містечко, периферійний театр, зоопарк; периферійна бібліотека, школа, галерея. Поєднується цей прикметник і з найменуваннями людей і є свідченням їхнього «нецентрального» походження, місця роботи, мешкання: периферійний журналіст, периферійна вчителька. У сполученні з назвами предметів характеризує місце виготовлення чи побутування їх: периферійне підприємство, периферійна газета. У переносному слововживанні з абстрактними назвами прикметник актуалізує значення «відсталий»: периферійний погляд, периферійна думка. В останні десятиріччя стосовно технічних пристроїв, систем він передає зміст «додатковий, допоміжний»: периферійна техніка, периферійні пристрої.
У мовній практиці трапляються взаємозаміни типу периферійний кровообіг і периферичний кровообіг. Щоб не припускатися помилок, слід пам'ятати, що слово периферичний усталилося в сучасній літературній мові у значенні «який стосується зовнішньої частини організму, віддаленої від його центральної будови», наприклад: периферична нервова система, периферичні органи чуття, периферичний зір, периферичні сухожильний і м'язовий апарати.