ПАРА — СЛОВОВЖИВАННЯ

ЗМІСТ

Пара і пар

Замініть іменник пар, якщо мовиться про газ, у який перетворюється вода при випаровуванні, на правильний варіант: пара.

НЕПРАВИЛЬНО ПРАВИЛЬНО
Унаслідок випаровування вологи у цьому просторі буде збиратися водяний пар. Унаслідок випаровування вологи у цьому просторі буде збиратися водяна пара.

АЛЕ:

На майданчику було п'ять пар танцюристів.

два – двоє – пара

Коли йдеться про неживі предмети, іменники чоловічого роду сполучаються з кількісними, а не збірними числівниками. Правильно буде: «Я написав братові два листи», а не «двоє листів». Якщо іменник чоловічого роду позначає живих істот, при ньому здебільшого ставлять збірний числівник двоє (двоє школярів, двоє суддів, двоє робітників). Так само троє, четверо, п'ятеро... десятеро. А коли мовиться про високопоставлених у суспільстві осіб, то, на думку деяких мовознавців, слід казати і писати два маршали, два міністри, бо двоє надає висловлюваному зниженого стилістичного відтінку.
З іменниками жіночого роду, незалежно від того, що вони позначають, – живих істот чи неживі предмети, – застосовують кількісний числівник дві (дві подруги, дві медсестри, дві ручки). Іменники середнього роду, а також іменники ворота, двері, ножиці, що виступають лише в множині, сполучаються зі збірними числівниками (двоє відер, двоє дверей, двоє ножиць). Як і особові займенники ми, ви, вони у формі родового відмінка (двоє їх у матері).
Збірні числівники не можуть входити до складених. Тому, поєднуючи складені числівники, котрі закінчуються на два (три, чотири), з множинними іменниками та іменниками ІV відміни типу теля, лоша, курча, використовують лічильні слова голова, штука, екземпляр, одиниця тощо. Шістдесят дві голови телят. У непрямих відмінках лічильні слова зникають.
Іменники, котрі в однині та множині мають різні основи (громадянин, дівчина, людина, дитина), вживаються з числівником два у родовому відмінку однини: два громадянина, дві дівчини.
Означення, що входить до складу кількісно-іменникового сполучення, може бути в називному чи родовому відмінках множини. При іменниках жіночого роду перевага надається називному відмінку (дві бурхливі річки), а при іменниках чоловічого і середнього – родовому (два військових літаки, два гірських озера). Означення, виражене присвійним прикметником, ставиться у родовому відмінку множини незалежно від граматичного роду іменника (два братових щоденники).
Якщо числівник два (а також три, чотири) вживається в сполученні з більше на... чи менше на..., то форма знахідного відмінка іменника залежить від значення останнього. Коли йдеться про особи, іменник і числівник мають форму або родового відмінка (більше на двох журналістів), або називного (більше на два журналісти). В інших випадках вдаються тільки до називного відмінка.
По двоє, прислівник. По дві особи, істоти, речі: збиралися по двоє, по двоє стали розходитися. Близьке за змістом до нього слово пара поєднується: а) з іменниками, що позначають два однорідних предмети, які становлять одне ціле (пара чобіт, пара коней, пара білизни); б) з іменниками, що позначають двох осіб, об'єднаних спільною дією, станом, почуттям (молода пара, пара фігуристів); в) з іменниками (у множині), які позначають предмети роздрібної торгівлі (пара яблук). Ненормативними є словосполучення пара днів, пара хвилин, пара (пару) слів. Треба: кілька днів (хвилин), кілька слів.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

схожі між собою чим-небудь

Правильніше: два чоботи на одну ногу; два чоботи – пара
Мова – не калька: словник української мови

схожі між собою негативними рисами

Правильніше: пара п'ятак
Мова – не калька: словник української мови

пара пустяків

Правильніше: пусте [діло]; дурниця; ніщо; раз плюнути
Мова – не калька: словник української мови

одне одного варті

Правильніше: яке їхало, таке й здибало; пара п'ятак; одно за вісімнадцять, друге без двох за двадцять
Мова – не калька: словник української мови

два чоботи пара

Правильніше: одного засолу огірочки; зустрівся яким з таким; який їхав, таку й стрів; один одного варт (вартий); одного тіста книш; одне краще від другого; один за одина-дцять, другий без двох за тринадцять; яке дибало (їхало), таке й здибало
Мова – не калька: словник української мови

варті один одного

Правильніше: пара п'ятак; два чоботи на одну ногу; два чоботи – пара; зустрівсь яким з таким
Мова – не калька: словник української мови

Пара й кілька

«Позич мені на пару днів гроші»; «Зустрінемося через пару днів», — чуємо інколи в розмовах, а зрідка читаємо й на сторінках сучасних художніх творів. Так сказати по-українському не можна, а слід: «Позич мені на кілька день (днів) (на два-три дні, на які два дні) гроші»; «Зустрінемось через кілька день (днів) (через два-три дні, через які два дні)».
Числовий іменник пара треба ставити при іменниках, що позначають однакові речі — пара чобіт, пара білизни («Йому Дідона підослала... штани і пару чобіток». — І. Котляревський), людей, чимось між собою пов'язаних («Цвіт лине, лине і закриває закохану пару». — Леся Українка) , худобу («Ой на тобі пару волів лисих». — «Материалы и исследования» П. Чубинського).

Два чоботипара

Правильніше: Обоє рябоє; яке їхало, таке й здибало

удвох

Правильніше: на пару; в парі
Мова – не калька: словник української мови

підбирати пару

Правильніше: добирати до пари
Мова – не калька: словник української мови

на всіх парах

Правильніше: під усіма вітрилами; на повну пару; повним ходом; на повний хід
Мова – не калька: словник української мови

як води в рот набрав

Правильніше: ні пари з вуст; анічичирк
Мова – не калька: словник української мови

хтось заспокоївся

Правильніше: пар вийшов
Мова – не калька: словник української мови

тримати парі

Правильніше: битися (заходити, іти) в заклад
Мова – не калька: словник української мови

скажу ще пару слів

Правильніше: скажу ще кілька слів
Мова – не калька: словник української мови

про це навіть не заікайся

Правильніше: про це ані слова (ані пари з уст); про це й словом не похопися; про це й не згадуй (й не натякай)
Мова – не калька: словник української мови

позич мені на пару днів гроші

Правильніше: позич мені на кілька днів гроші
Мова – не калька: словник української мови

пішком

Правильніше: пішки; на парі; одинадцятим номером
Мова – не калька: словник української мови

пару днів

Правильніше: кілька днів
Мова – не калька: словник української мови

ні слова з уст

Правильніше: ні пари з уст
Мова – не калька: словник української мови

ні звуку, ні голосу

Правильніше: ні пари з вуст (з рота)
Мова – не калька: словник української мови

ні гу-гу

Правильніше: анічичирк, нічичирк; ні пари з вуст
Мова – не калька: словник української мови

не проронив ні слова

Правильніше: не промовив (не сказав) ні слова (і слова); і (ні) словом не прохопився; і (ні) пари з уст [не пустив]; і уст не розтулив
Мова – не калька: словник української мови

не кажучи ні слова

Правильніше: мовчки; ні пари з уст
Мова – не калька: словник української мови

не вимовив ні [одного] слова

Правильніше: не сказав жодного слова; і [ні] пари з уст не пустив
Мова – не калька: словник української мови

насильно милим не будеш

Правильніше: на милування нема силування; силою не будеш милою; не поможуть і чари, як хто кому не до пари; не спаруєш голубки з півнем, бо голубка півневі не рівня; силком не націлуєшся; силуваним волом не доробишся; силуваним конем не поїдеш; силою колодязь копати – води не пити; не можна нелюба любить
Мова – не калька: словник української мови

на повну потужність

Правильніше: на всю (на повну) пару
Мова – не калька: словник української мови

на повний хід

Правильніше: на повну пару
Мова – не калька: словник української мови

на пару слів

Правильніше: на кілька слів
Мова – не калька: словник української мови

мовчок

Правильніше: ні пари з уст; ні слова
Мова – не калька: словник української мови

мовчить і губами не ворушить

Правильніше: ні пари з уст; і ротом не поведе
Мова – не калька: словник української мови

мов води в рот набрав

Правильніше: анічичирк; ні пари з вуст
Мова – не калька: словник української мови

іти на всіх парах

Правильніше: іти повним ходом
Мова – не калька: словник української мови

і не заїкайся

Правильніше: ані слова; ані пари з уст
Мова – не калька: словник української мови

зняти напругу

Правильніше: випустити пару
Мова – не калька: словник української мови

збити оскомину

Правильніше: випустити пару
Мова – не калька: словник української мови

затято мовчати

Правильніше: не випустити ані (і, ні) пари з вуст
Мова – не калька: словник української мови

задати баню (пару) кому

Правильніше: нагріти чуба (чуприну) кому; завдати перцю кому
Мова – не калька: словник української мови

відповідати вимогам часу

Правильніше: іти в парі з часом
Мова – не калька: словник української мови

витратити немало часу

Правильніше: не одну пару підошов сходити
Мова – не калька: словник української мови

бути під стать кому

Правильніше: підходити (відповідати) кому; годитися кому; бути до пари кому; личити кому; пасувати кому
Мова – не калька: словник української мови

ані мур-мур

Правильніше: анітелень, анічичирк; ні пари з вуст; ні словечка; тримати язик на припоні
Мова – не калька: словник української мови

За кілька і через пару

Замініть нехарактерну для української мови конструкцію через пару (днів, років) на стилістично кращий варіант: за кілька (днів, років).

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Цікаво, що буде з українським футболом через пару місяців. Цікаво, що буде з українським футболом за кілька місяців.

під стать

Правильніше: до пари
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

восьмеро окулярів

Правильніше: вісім пар окулярів
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

невідмінювані іменники

Це насамперед слова іншомовного походження (загальні назви) з кінцевим голосним: амплуа, ательє, бюро, депо, журі, інтерв'ю, інкогніто, кафе, кашне, кіно, манто, меню, метро, парі, пенсне, поні, рагу, таксі, шасі й под. До речі, пальто тепер відмінюється. А ось віче багато хто вважає за іншомовне і не відмінює. Між тим воно відоме ще з часів Київської Русі: вживалося на позначення всенародного зібрання. Його треба відмінювати як плече в однині: віче (плече), віча (плеча), на вічі (на плечі).
Незмінними в українській мові залишаються власні назви іншомовного походження, що закінчуються на голосний: Андре, Арно, Барбі, Беранже, Бетті, Віардо, Віньї, Гейне, Гете, Гюго, Дідро, Лавуазьє. Пуччіні, Руссо, Торічеллі.
До невідмінюваних належать деякі абревіатури: ГЕС, УТН, НАТО, ХТЗ, ЮНЕСКО, але: в ЦУМ(і), на ХЕЛЗ(і).
Не мають відмінкових форм іншомовні жіночі імена та прізвища з кінцевим приголосним: Аліс, Долорес, Шерон, Зейнаб; (Ельза) Вірхов, (Джеральдіна) Чаплін. А також українські жіночі прізвища з таким самим закінченням: Ольга Степанчук (Ольги Степанчук), Валентина Янкевич, Віра Смик, Надія Вовкодав.
Не відмінюються і жіночі прізвища на -о: Марфа Стрельченко (Марфи Стрельченко), Марія Кумейко, Світлана Покотило, Оксана Іваньо.
Однак трапляються випадки, коли чоловіки – носії українських прізвищ на кшталт Котик, Пиріжок, Рало, Сало запевняють, що їхні «фамілії» не відмінюються, і пишуть саме так. Але ж на прізвища, як і на решту слів, поширюються мовні закони, що заперечують будь-яку самодіяльність у цьому.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

під стать

Правильніше: до пари
Словник-антисуржик.

минута , минутку! , через пару минут

Правильніше: хвилина
хвилинку!
за декілька хвилин...
Словник-антисуржик.

Під стать

Правильніше: До пари

Пару квіток

Правильніше: Кілька квіток

Двадцять двоє окулярів

Правильніше: Двадцять дві пари окулярів

Під стать

Правильніше: До пари

Забезпечить паром

Правильніше: Забезпечить парою