ПАРА — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
Пара і пар
Замініть іменник пар, якщо мовиться про газ, у який перетворюється вода при випаровуванні, на правильний варіант: пара.
НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
---|---|
Унаслідок випаровування вологи у цьому просторі буде збиратися водяний пар. | Унаслідок випаровування вологи у цьому просторі буде збиратися водяна пара. |
АЛЕ:
На майданчику було п'ять пар танцюристів.
два – двоє – пара
Коли йдеться про неживі предмети, іменники чоловічого роду сполучаються з кількісними, а не збірними числівниками. Правильно буде: «Я написав братові два листи», а не «двоє листів». Якщо іменник чоловічого роду позначає живих істот, при ньому здебільшого ставлять збірний числівник двоє (двоє школярів, двоє суддів, двоє робітників). Так само троє, четверо, п'ятеро... десятеро. А коли мовиться про високопоставлених у суспільстві осіб, то, на думку деяких мовознавців, слід казати і писати два маршали, два міністри, бо двоє надає висловлюваному зниженого стилістичного відтінку.
З іменниками жіночого роду, незалежно від того, що вони позначають, – живих істот чи неживі предмети, – застосовують кількісний числівник дві (дві подруги, дві медсестри, дві ручки). Іменники середнього роду, а також іменники ворота, двері, ножиці, що виступають лише в множині, сполучаються зі збірними числівниками (двоє відер, двоє дверей, двоє ножиць). Як і особові займенники ми, ви, вони у формі родового відмінка (двоє їх у матері).
Збірні числівники не можуть входити до складених. Тому, поєднуючи складені числівники, котрі закінчуються на два (три, чотири), з множинними іменниками та іменниками ІV відміни типу теля, лоша, курча, використовують лічильні слова голова, штука, екземпляр, одиниця тощо. Шістдесят дві голови телят. У непрямих відмінках лічильні слова зникають.
Іменники, котрі в однині та множині мають різні основи (громадянин, дівчина, людина, дитина), вживаються з числівником два у родовому відмінку однини: два громадянина, дві дівчини.
Означення, що входить до складу кількісно-іменникового сполучення, може бути в називному чи родовому відмінках множини. При іменниках жіночого роду перевага надається називному відмінку (дві бурхливі річки), а при іменниках чоловічого і середнього – родовому (два військових літаки, два гірських озера). Означення, виражене присвійним прикметником, ставиться у родовому відмінку множини незалежно від граматичного роду іменника (два братових щоденники).
Якщо числівник два (а також три, чотири) вживається в сполученні з більше на... чи менше на..., то форма знахідного відмінка іменника залежить від значення останнього. Коли йдеться про особи, іменник і числівник мають форму або родового відмінка (більше на двох журналістів), або називного (більше на два журналісти). В інших випадках вдаються тільки до називного відмінка.
По двоє, прислівник. По дві особи, істоти, речі: збиралися по двоє, по двоє стали розходитися. Близьке за змістом до нього слово пара поєднується: а) з іменниками, що позначають два однорідних предмети, які становлять одне ціле (пара чобіт, пара коней, пара білизни); б) з іменниками, що позначають двох осіб, об'єднаних спільною дією, станом, почуттям (молода пара, пара фігуристів); в) з іменниками (у множині), які позначають предмети роздрібної торгівлі (пара яблук). Ненормативними є словосполучення пара днів, пара хвилин, пара (пару) слів. Треба: кілька днів (хвилин), кілька слів.
З іменниками жіночого роду, незалежно від того, що вони позначають, – живих істот чи неживі предмети, – застосовують кількісний числівник дві (дві подруги, дві медсестри, дві ручки). Іменники середнього роду, а також іменники ворота, двері, ножиці, що виступають лише в множині, сполучаються зі збірними числівниками (двоє відер, двоє дверей, двоє ножиць). Як і особові займенники ми, ви, вони у формі родового відмінка (двоє їх у матері).
Збірні числівники не можуть входити до складених. Тому, поєднуючи складені числівники, котрі закінчуються на два (три, чотири), з множинними іменниками та іменниками ІV відміни типу теля, лоша, курча, використовують лічильні слова голова, штука, екземпляр, одиниця тощо. Шістдесят дві голови телят. У непрямих відмінках лічильні слова зникають.
Іменники, котрі в однині та множині мають різні основи (громадянин, дівчина, людина, дитина), вживаються з числівником два у родовому відмінку однини: два громадянина, дві дівчини.
Означення, що входить до складу кількісно-іменникового сполучення, може бути в називному чи родовому відмінках множини. При іменниках жіночого роду перевага надається називному відмінку (дві бурхливі річки), а при іменниках чоловічого і середнього – родовому (два військових літаки, два гірських озера). Означення, виражене присвійним прикметником, ставиться у родовому відмінку множини незалежно від граматичного роду іменника (два братових щоденники).
Якщо числівник два (а також три, чотири) вживається в сполученні з більше на... чи менше на..., то форма знахідного відмінка іменника залежить від значення останнього. Коли йдеться про особи, іменник і числівник мають форму або родового відмінка (більше на двох журналістів), або називного (більше на два журналісти). В інших випадках вдаються тільки до називного відмінка.
По двоє, прислівник. По дві особи, істоти, речі: збиралися по двоє, по двоє стали розходитися. Близьке за змістом до нього слово пара поєднується: а) з іменниками, що позначають два однорідних предмети, які становлять одне ціле (пара чобіт, пара коней, пара білизни); б) з іменниками, що позначають двох осіб, об'єднаних спільною дією, станом, почуттям (молода пара, пара фігуристів); в) з іменниками (у множині), які позначають предмети роздрібної торгівлі (пара яблук). Ненормативними є словосполучення пара днів, пара хвилин, пара (пару) слів. Треба: кілька днів (хвилин), кілька слів.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
схожі між собою чим-небудь
Правильніше:
два чоботи на одну ногу; два чоботи – пара
Мова – не калька: словник української мови
схожі між собою негативними рисами
Правильніше:
пара п'ятак
Мова – не калька: словник української мови
пара пустяків
Правильніше:
пусте [діло]; дурниця; ніщо; раз плюнути
Мова – не калька: словник української мови
одне одного варті
Правильніше:
яке їхало, таке й здибало; пара п'ятак; одно за вісімнадцять, друге без двох за двадцять
Мова – не калька: словник української мови
два чоботи пара
Правильніше:
одного засолу огірочки; зустрівся яким з таким; який їхав, таку й стрів; один одного варт (вартий); одного тіста книш; одне краще від другого; один за одина-дцять, другий без двох за тринадцять; яке дибало (їхало), таке й здибало
Мова – не калька: словник української мови
варті один одного
Правильніше:
пара п'ятак; два чоботи на одну ногу; два чоботи – пара; зустрівсь яким з таким
Мова – не калька: словник української мови
Пара й кілька
«Позич мені на пару днів гроші»; «Зустрінемося через пару днів», — чуємо інколи в розмовах, а зрідка читаємо й на сторінках сучасних художніх творів. Так сказати по-українському не можна, а слід: «Позич мені на кілька день (днів) (на два-три дні, на які два дні) гроші»; «Зустрінемось через кілька день (днів) (через два-три дні, через які два дні)».
Числовий іменник пара треба ставити при іменниках, що позначають однакові речі — пара чобіт, пара білизни («Йому Дідона підослала... штани і пару чобіток». — І. Котляревський), людей, чимось між собою пов'язаних («Цвіт лине, лине і закриває закохану пару». — Леся Українка) , худобу («Ой на тобі пару волів лисих». — «Материалы и исследования» П. Чубинського).
Числовий іменник пара треба ставити при іменниках, що позначають однакові речі — пара чобіт, пара білизни («Йому Дідона підослала... штани і пару чобіток». — І. Котляревський), людей, чимось між собою пов'язаних («Цвіт лине, лине і закриває закохану пару». — Леся Українка) , худобу («Ой на тобі пару волів лисих». — «Материалы и исследования» П. Чубинського).
Два чоботи — пара
Правильніше:
Обоє рябоє; яке їхало, таке й здибало
удвох
Правильніше:
на пару; в парі
Мова – не калька: словник української мови
підбирати пару
Правильніше:
добирати до пари
Мова – не калька: словник української мови
на всіх парах
Правильніше:
під усіма вітрилами; на повну пару; повним ходом; на повний хід
Мова – не калька: словник української мови
як води в рот набрав
Правильніше:
ні пари з вуст; анічичирк
Мова – не калька: словник української мови
хтось заспокоївся
Правильніше:
пар вийшов
Мова – не калька: словник української мови
тримати парі
Правильніше:
битися (заходити, іти) в заклад
Мова – не калька: словник української мови
скажу ще пару слів
Правильніше:
скажу ще кілька слів
Мова – не калька: словник української мови
про це навіть не заікайся
Правильніше:
про це ані слова (ані пари з уст); про це й словом не похопися; про це й не згадуй (й не натякай)
Мова – не калька: словник української мови
позич мені на пару днів гроші
Правильніше:
позич мені на кілька днів гроші
Мова – не калька: словник української мови
пішком
Правильніше:
пішки; на парі; одинадцятим номером
Мова – не калька: словник української мови
пару днів
Правильніше:
кілька днів
Мова – не калька: словник української мови
ні слова з уст
Правильніше:
ні пари з уст
Мова – не калька: словник української мови
ні звуку, ні голосу
Правильніше:
ні пари з вуст (з рота)
Мова – не калька: словник української мови
ні гу-гу
Правильніше:
анічичирк, нічичирк; ні пари з вуст
Мова – не калька: словник української мови
не проронив ні слова
Правильніше:
не промовив (не сказав) ні слова (і слова); і (ні) словом не прохопився; і (ні) пари з уст [не пустив]; і уст не розтулив
Мова – не калька: словник української мови
не кажучи ні слова
Правильніше:
мовчки; ні пари з уст
Мова – не калька: словник української мови
не вимовив ні [одного] слова
Правильніше:
не сказав жодного слова; і [ні] пари з уст не пустив
Мова – не калька: словник української мови
насильно милим не будеш
Правильніше:
на милування нема силування; силою не будеш милою; не поможуть і чари, як хто кому не до пари; не спаруєш голубки з півнем, бо голубка півневі не рівня; силком не націлуєшся; силуваним волом не доробишся; силуваним конем не поїдеш; силою колодязь копати – води не пити; не можна нелюба любить
Мова – не калька: словник української мови
на повну потужність
Правильніше:
на всю (на повну) пару
Мова – не калька: словник української мови
на повний хід
Правильніше:
на повну пару
Мова – не калька: словник української мови
на пару слів
Правильніше:
на кілька слів
Мова – не калька: словник української мови
мовчок
Правильніше:
ні пари з уст; ні слова
Мова – не калька: словник української мови
мовчить і губами не ворушить
Правильніше:
ні пари з уст; і ротом не поведе
Мова – не калька: словник української мови
мов води в рот набрав
Правильніше:
анічичирк; ні пари з вуст
Мова – не калька: словник української мови
іти на всіх парах
Правильніше:
іти повним ходом
Мова – не калька: словник української мови
і не заїкайся
Правильніше:
ані слова; ані пари з уст
Мова – не калька: словник української мови
зняти напругу
Правильніше:
випустити пару
Мова – не калька: словник української мови
збити оскомину
Правильніше:
випустити пару
Мова – не калька: словник української мови
затято мовчати
Правильніше:
не випустити ані (і, ні) пари з вуст
Мова – не калька: словник української мови
задати баню (пару) кому
Правильніше:
нагріти чуба (чуприну) кому; завдати перцю кому
Мова – не калька: словник української мови
відповідати вимогам часу
Правильніше:
іти в парі з часом
Мова – не калька: словник української мови
витратити немало часу
Правильніше:
не одну пару підошов сходити
Мова – не калька: словник української мови
бути під стать кому
Правильніше:
підходити (відповідати) кому; годитися кому; бути до пари кому; личити кому; пасувати кому
Мова – не калька: словник української мови
ані мур-мур
Правильніше:
анітелень, анічичирк; ні пари з вуст; ні словечка; тримати язик на припоні
Мова – не калька: словник української мови
За кілька і через пару
Замініть нехарактерну для української мови конструкцію через пару (днів, років) на стилістично кращий варіант: за кілька (днів, років).
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
Цікаво, що буде з українським футболом через пару місяців. | Цікаво, що буде з українським футболом за кілька місяців. |
під стать
Правильніше:
до пари
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
восьмеро окулярів
Правильніше:
вісім пар окулярів
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
невідмінювані іменники
Це насамперед слова іншомовного походження (загальні назви) з кінцевим голосним: амплуа, ательє, бюро, депо, журі, інтерв'ю, інкогніто, кафе, кашне, кіно, манто, меню, метро, парі, пенсне, поні, рагу, таксі, шасі й под. До речі, пальто тепер відмінюється. А ось віче багато хто вважає за іншомовне і не відмінює. Між тим воно відоме ще з часів Київської Русі: вживалося на позначення всенародного зібрання. Його треба відмінювати як плече в однині: віче (плече), віча (плеча), на вічі (на плечі).
Незмінними в українській мові залишаються власні назви іншомовного походження, що закінчуються на голосний: Андре, Арно, Барбі, Беранже, Бетті, Віардо, Віньї, Гейне, Гете, Гюго, Дідро, Лавуазьє. Пуччіні, Руссо, Торічеллі.
До невідмінюваних належать деякі абревіатури: ГЕС, УТН, НАТО, ХТЗ, ЮНЕСКО, але: в ЦУМ(і), на ХЕЛЗ(і).
Не мають відмінкових форм іншомовні жіночі імена та прізвища з кінцевим приголосним: Аліс, Долорес, Шерон, Зейнаб; (Ельза) Вірхов, (Джеральдіна) Чаплін. А також українські жіночі прізвища з таким самим закінченням: Ольга Степанчук (Ольги Степанчук), Валентина Янкевич, Віра Смик, Надія Вовкодав.
Не відмінюються і жіночі прізвища на -о: Марфа Стрельченко (Марфи Стрельченко), Марія Кумейко, Світлана Покотило, Оксана Іваньо.
Однак трапляються випадки, коли чоловіки – носії українських прізвищ на кшталт Котик, Пиріжок, Рало, Сало запевняють, що їхні «фамілії» не відмінюються, і пишуть саме так. Але ж на прізвища, як і на решту слів, поширюються мовні закони, що заперечують будь-яку самодіяльність у цьому.
Незмінними в українській мові залишаються власні назви іншомовного походження, що закінчуються на голосний: Андре, Арно, Барбі, Беранже, Бетті, Віардо, Віньї, Гейне, Гете, Гюго, Дідро, Лавуазьє. Пуччіні, Руссо, Торічеллі.
До невідмінюваних належать деякі абревіатури: ГЕС, УТН, НАТО, ХТЗ, ЮНЕСКО, але: в ЦУМ(і), на ХЕЛЗ(і).
Не мають відмінкових форм іншомовні жіночі імена та прізвища з кінцевим приголосним: Аліс, Долорес, Шерон, Зейнаб; (Ельза) Вірхов, (Джеральдіна) Чаплін. А також українські жіночі прізвища з таким самим закінченням: Ольга Степанчук (Ольги Степанчук), Валентина Янкевич, Віра Смик, Надія Вовкодав.
Не відмінюються і жіночі прізвища на -о: Марфа Стрельченко (Марфи Стрельченко), Марія Кумейко, Світлана Покотило, Оксана Іваньо.
Однак трапляються випадки, коли чоловіки – носії українських прізвищ на кшталт Котик, Пиріжок, Рало, Сало запевняють, що їхні «фамілії» не відмінюються, і пишуть саме так. Але ж на прізвища, як і на решту слів, поширюються мовні закони, що заперечують будь-яку самодіяльність у цьому.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
під стать
Правильніше:
до пари
Словник-антисуржик.
минута , минутку! , через пару минут
Правильніше:
хвилина
хвилинку!
за декілька хвилин...
хвилинку!
за декілька хвилин...
Словник-антисуржик.
Під стать
Правильніше:
До пари
Пару квіток
Правильніше:
Кілька квіток
Двадцять двоє окулярів
Правильніше:
Двадцять дві пари окулярів
Під стать
Правильніше:
До пари
Забезпечить паром
Правильніше:
Забезпечить парою