ПАЛАЦ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Основний прикметник до іменника палац – палацовий, а наші ЗМІ чомусь подають двірцевий переворот, двірцеві інтриги, хоча слово двірець – це не палац, а вокзал, залізнична станція. З творів українських класиків: «Приїхали у Львів на дворець» (Осип Маковей); «Вікно моє виходило на залізничний двірець» (Володимир Самійленко); «Ось бачить він себе серед сотень невідомих людей, що спішать їхати кудись і товпляться на великому залізничному двірці» (Мирослав Ірчан); «Міністр інкогніто прибув. «Біжіть, стрівайте на двірці», Защебетали горобці» (Олександр Олесь). У цьому значенні («вокзал, залізнична станція»), на думку деяких лінгвістів, слово двірець варто повернути до активного вжитку в літературній мові.
А палац – 1. Показна на вигляд велика будівля, призначена для мешкання монаршої чи аристократичної родини. «Палали і мінилися перламутром під першим промінням сонця кольорові вікна магнатських палаців» (Зінаїда Тулуб).
2. Представницька споруда, де містяться уряд, громадські або культурні установи. Палац «Україна», палац урочистих подій.