ОСТАТОЧНІ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Кінцевий, прикінцевий, підсумковий, остаточний і заключний

Замініть прикметник заключний, якщо мовиться про щось, на стилістично кращий варіант: кінцевий, прикінцевий; підсумковий; остаточний.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
заключне слово прикінцеве слово
заключне положення кінцеве положення
заключне рішення остаточне рішення
заключний контроль підсумковий контроль

прийти до остаточного рішення

Правильніше: остаточно вирішити
Мова – не калька: словник української мови

кінцевий результат

Правильніше: остаточний результат (вислід)
Мова – не калька: словник української мови

кінцеве заключення

Правильніше: остаточний висновок
Мова – не калька: словник української мови

дедлайн; крайній строк

Правильніше: остаточний термін
Мова – не калька: словник української мови

в остаточному рахунку

Правильніше: у кінцевому підсумку
Мова – не калька: словник української мови

в кінцевому рахунку

Правильніше: у кінцевому (остаточному) підсумку
Мова – не калька: словник української мови

У кінцевому підсумку і в остаточному рахунку

Замініть скальковану конструкцію в остаточному рахунку  на стилістично кращий варіант: у кінцевому підсумку, зрештою.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
В остаточному рахунку завдяки запровадженню іпотечної програми внутрішній ринок має отримати новий поштовх. У кінцевому підсумку завдяки запровадженню іпотечної програми внутрішній ринок має отримати новий поштовх.

в остаточному рахунку

Правильніше: в кінцевому підсумку
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Заключний, кінцевий, прикінцевий, остаточний

Дієслово заключати й похідний від нього прикметник заключний, а також іменник заключення нерідко доводиться чути з уст і бачити на письмі: «Колгосп заключив договір на продаж городини»; «З досвіду минулого можна заключити, що до весни треба готуватися взимку»; «На заключения зльоту відбувся концерт»; «Заключна вистава театру пройшла з великим успіхом»; «У своєму заключному слові доповідач відповів на всі питання». Прикметник заключний попав навіть до наших словників, хоч дієслова заключати й віддієслівного іменника заключения там немає. Чому? Та тому, що дієслова заключати нема в українській мові, а прикметник заключний є не що інше, як калька з російського слова заключительный.
Яка потреба в такому калькуванні? Чи нема відомих українських відповідників, що доводиться на певні поняття позичати слова з інших мов? Ні, такі відповідники є, ними широко користуються ті, що дбають за культуру своєї мови. Ось прикметник кінцевий («Кінцеві форми тієї еволюції». — А. Кримський; «Розмір додаткової оплати визначається залежно від кінцевих результатів роботи тваринників». — «Радянська Україна»); є ще прикметник прикінцевий («У прикінцевій строфі висловлено основну думку твору». — «Історія української літератури»); в деяких випадках відповідником до російського прикметника заключительный є слово остаточний, наприклад: остаточний баланс, остаточна цифра («Почисливши все звільна, він прочитав остаточну цифру без голосу». — І. Франко).
З цих прикладів бачимо, що в наведених на початку фразах можна й треба було написати: «Колгосп уклав договір»; «Можна зробити висновок»; «На закінчення (наприкінці, наостанку) зльоту»; «У кінцевому (прикінцевому) слові».

в остаточному рахунку

Правильніше: у кінцевому підсумку
Словник-антисуржик.

В остаточному рахунку

Правильніше: У кінцевому підсумку