ОКИ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
як дві каплі води
як далеко можна побачити
хто-небудь усе помічав (бачив)
хто-небудь добре орієнтується на місцевості
хто-небудь вміє правильно визначати щось
хто високо літає, той низько падає
у семи няньок дитина без ока
тютелька в тютельку
тримати в полі зору
темно, хоч око виколи
схожий
сто няньок, а дитина без ока
старанно доглядати що-небудь або кого-небудь
стає страшно (моторошно) від чого-небудь
справляти приємне враження своїм виглядом
справити враження; сподобатися
спостережливий; уважний
розбиратися в чому-небудь
роговиця ока
радувати зір (око)
приглянувся хто кому
приглядатися до чого-небудь
привертати на себе увагу
попасти в саму точку
око бачить, та зуб не йме
нічого не видно
неозброєним оком
не налюбуєшся
не залишитися непоміченим
не випускати щось з поля зору
не в брову, а в око
наскільки вистачає очей
надовго запам'ятовувати побачене
міряти приблизно
куди око сягне
куди не кинь оком
кидатися в очі
капля в каплю
його помітили режисери
зробити для виду
зовсім нічого не видно
зацікавлюватися чимось
зауважив; звернув увагу на когось (щось)
дуже близько один до одного; впритул
доступний для зору
для проформи
для вигляду (виду, видимості)
для блізіру
далеко
влучно
влучно (дотепно) сказати
віч-на-віч
він звернув на неї увагу
випустити з виду
бути спостережливим
бути невидимим
бути надзвичайно спостережливим
бути досвідченим
бачить око, та зуб не йме
алчна людина
Тішити око і радувати око
Замініть скалькований вислів радувати око на стилістично правильний варіант: тішити око.
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
Їжа має радувати око, веселити серце. | Їжа має тішити око, веселити серце. |
Про око, про очі, для годиться і для вигляду
Замініть нехарактерний для української мови канцеляризм для вигляду, для виду, коли мовиться про вдавану дію, на стилістично кращий варіант: про (людське) око, для годиться.
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
Адже фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють його лише для вигляду. | Адже фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють його лише про око. |
Ми стоїмо тут для виду. | Ми стоїмо тут для годиться. |
На видноті, перед очима, на оці і на виду
Замініть скалькований вислів на виду на стилістично правильний варіант: на видноті, перед очима, на оці.
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
Глек стояв на виду. | Глек стояв на видноті. |
Впадати в око і кидатися в очі
Замініть скальковану конструкцію кидатися в очі на стилістично кращий варіант: впадати в око, спадати на очі.
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
Кидається в очі низька успішність учнів з алгебри та геометрії. | Впадає в око низька успішність учнів з алгебри та геометрії. |
Для годиться, на око, про (людське) око, про славу і для видимості
Замініть нехарактерний для української мови вислів для видимості на стилістично кращий варіант: для годиться, на око, про (людське) око, про славу.
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
Невже не зрозуміло, що депутати лише для видимості сваряться? | Невже не зрозуміло, що депутати лише для годиться сваряться? |
Він слухав мовчки, для видимості пригублюючи келих. | Він слухав мовчки, про око пригублюючи келих. |
АЛЕ:
На ділянках доріг, на яких є труднощі для видимості учасниками дорожнього руху дорожньої розмітки, встановлюють спеціальні знаки.
пилинка (в оці)
очка – очки
Чому в українській мові вживають іменник окуляри, а не очки?
Оскільки в давні часи у світовій науці (зокрема в медицині) користувалися переважно латиною, то цілком природно, що й винайдений пристрій для поліпшення зору дістав назву, пов'язану з цією мовою: ocularis – очний. Від нього утворено й окуліст – лікар очних хвороб.
Українське слово очко має кілька значень. Найпоширеніше з них – «одиниця рахунку для позначення виграшів у спорті». Очки в розумінні «окуляри» у нашій літературній мові не вживаються.
кидатися в очі, вбирати очі, убирати очі, впадати в око, упадати в око
іван волове око, петро чорне лихо, річард левове серце, прудкий кінь, ясне сонце, гостра стріла, леся українка, панас мирний, марко вовчок, джек лондон, максим горький, ван, ді, дю, дер, ед, ель, ла, ле, артиклі, га
За «Українським правописом», імена та прізвища (а також прізвиська) людей, що складаються з двох чи трьох слів або до яких входять частки, артиклі тощо, можуть писатися окремо, разом і через дефіс.
1. Окремо пишуться:
а) Прізвиська (українські й перекладені іншомовні), утворені поєднанням імені та прикметника, узгодженого з ним чи з наступним іменником, причому кожне слово – з великої літери: Іван Волове Око, Петро Чорне Лихо, Річард Левове Серце; сюди належать й особові найменування американських індіанців: Прудкий Кінь, Ясне Сонце, Гостра Стріла.
б) Псевдоніми, котрі складаються з імені та прізвища: Леся Українка, Панас Мирний, Марко Вовчок, Джек Лондон, Максим Горький.
в) Повні давньоримські особові назви, в яких перше слово означає особове ім'я, друге – родове, третє – прізвище: Гай Юлій Цезар, Марк Порцій Катон.
г) Частки, артиклі та інші службові слова (ван, да, де, ді, дю, дер, ед, ель, ла, ле, фон і т. ін.) в іншомовних особових назвах: Людвіг ван Бетховен, Леонардо да Вінчі, де ла Куева, ді Вітторіо, дю Гар, Нур ед Дін, ле Шапельє, фон дер Гольц.
До речі, скорочена частка д та ірландська частка о пишуться з власними іменами через апостроф: Д'Аламбер, Д'Артаньян, Д'Обіньє; О'Генрі, О'Коннері; частки Ван-, Мак-, Сан-, Сен-, що передують прізвищам і разом з тим становлять їхню невіддільну частину, пишуться через дефіс: Ван-Дейк, Мак-Магон, Мак-Клюр, Сан-Дієго, Сен-Сімон.
У ряді випадків частки пишуться разом із прізвищами, бо в такій формі їх засвоїла українська мова: Деліль, Дерібас, Лагарп, Ламетрі, Лафонтен, Лесаж, Фонвізін.
д) Слово дон («пан») перед особовим ім'ям як форма ввічливого звертання: дон Базіліо, дон Педро, дон Хосе. У власних назвах це слово пишеться з великої літери: Дон Жуан, Дон Кіхот. У загальному значенні слово «донжуан» пишеться разом і з малої літери.
е) Складові частини корейських, в'єтнамських, бірманських, індонезійських і таїландських особових назв: Кім Ір Сен, Лім Хон Ін; Хо Ші Мін, У Ну Мунг, У Чин Су; Вілуйо Пуспоюдо; Кулаб Сайпродіт, Луанг Вічит Ватакан.
2. Разом пишуться:
а) Українські прізвища, що складаються з дієслова в наказовій формі та іменника: Горицвіт, Затуливітер, Непийвода, Перебийніс, Тягнирядно, Убийвовк.
б) Українські прізвища, що виникли на основі словосполучень, до складу яких входять як повнозначні, так і службові слова: Великголова, Длябога, Добридень, Нетудихата, Отченаш, Панібудьласка.
в) Українські прізвища, утворені з прикметника та іменника за допомогою сполучного звука: Довгопол, Кривов'яз, Сивокінь.
г) Слов'янські особові імена, утворені від двох основ: Володимир, Всеволод, Людмила, Мирослава, Ростислав, Тихомир.
д) Складні китайські імена, які завжди виступають після прізвища: Го Можо, Ден Сяопін, Тао Юаньмінь, Сунь Ятсен. Якщо китайське ім'я становить одне слово, то обидві частини особової назви (прізвище та ім'я) пишуться окремо: Дін Лінь, Лу Сінь, Цюй Юань.
е) Тюркські, вірменські та інші особові назви з компонентами бей, заде, мелік, огли й под.; що вказують на соціальний стан, родинні стосунки: Ізмаїлбей, Турсунзаде, Керогли. Але арабське ібн пишеться окремо: Ібн Русте, Ібн Сіна, Ібн Фадлан, а тюркське паша – через дефіс: Гедік-паша, Осман-паша.
3. Через дефіс пишуться:
а) Складні особові імена: Василь-Костянтин, Жан-Жак, Зиновій-Богдан, Марія-Тереза, Мартін-Лютер, Фрідріх-Вільгельм.
б) Складні прізвища: Альтаміра-і-Кревеа, Білецький-Носенко, Жоліо-Кюрі, Квітка-Основ'яненко, Немирович-Данченко, Нечуй-Левицький, Римський-Корсаков, Чорний-Діденко.
в) Імена з кваліфікаційними прикладками, котрі часто вживаються у фольклорі для характеристики персонажів: Іван-солдат, Кирик-мужичок. Але якщо прикладка розгорнута, то ставиться тире: Іван – мужичий син, рідше – кома: Іван, селянський син.
1. Прикметники від складних особових імен, що пишуться через дефіс, зберігають це написання: Жан-Жак – жан-жаківський.
Дефіс також ставимо в прикметниках, утворених від імені та прізвища: Вальтер Скотт – вальтер-скоттівський, Жуль Верн – жуль-вернівський, Марк Твен – марк-твенівський.
2. Прикметники від китайських, корейських, в'єтнамських та індонезійських особових назв пишуться разом: Мао Цзедун – маоцзедунівський, Кім Ір Сен – кімірсенівський.
3. Прикметники від прізвищ типу ван Бетховен, фон Бісмарк утворюються тільки від іменника: бетховенський, бісмарківський. Якщо прикметник утворюється від прізвища з часткою, артиклем тощо, то він пишеться разом: де Голль – деголлівський, Нур ед Дін – нуреддінівський. Прикметники від прізвищ типу Д'Аламбер зберігають апостроф після частки: д'аламберівський.
4. Не утворюються прикметники:
а) від складних прізвищ, прізвиськ і псевдонімів типу: Гулак-Артемовський, Марко Вовчок, Дніпрова Чайка, Річард Левове Серце.
б) Від тюркських, вірменських, арабських та інших особових назв типу Керогли, Осман-паша тощо.
в) Від невідмінюваних іншомовних прізвищ типу ді Вітторіо, Ламетрі, Д'Обіньє.
Кидатися в очі, упадати в очі (в око), убирати очі
Є ще близький до попереднього вислів убирати очі: «Кожух такий, що очі вбирав» (С. Руданський); «Червоне поле в білих розводах очі вбирало» (К. Гордієнко). Цей вислів виступає тільки в позитивному плані, тимчасом як перший — упадати в очі — може мати позитивне й негативне забарвлення: «упадає в очі низька успішність».
Вид, на виду, на відноті, вигляд, краєвид
Неприродно звучить по-українському фраза: «У вигляді кари йому наказано переписати весь твір». Відповідно до російського вислову в виде наказания по-українському буде за кару: «Кілька годин просидів за кару» (С. Ковалів). Так само російському в виде голубя, в виде подарка або в виде опыта — по-українському відповідає подібний до голуба (як голуб), як подарунок або як спроба (на спробу, за спробу).
Такого ж ґатунку фраза: «Він зробив це для вигляду», — замість — про око (про людське око, про людські очі), для годиться: «Щовечора збиралися до школи про людські очі, ніби на співанку» (А. Головко); «Бачу, не сердиться, а гнівається для годиться» (М. Стельмах).
Замість вислову зробити (робити) вигляд, який часто бачимо на письмі й чуємо в розмові, краще сказати удати, удавати: «Не удавай, немов не розумієш» (Леся Українка).
Замість такого ж хибного «І вигляду не показав, що йому соромно» треба — і взнаки (навзнаки, знаку) не давав (не подавав): «Проте Орися й знаку не подала» (А. Головко).
Відповідниками російського слова вид у розумінні «пейзаж, ландшафт» в українській мові є краєвид («Вийшла в поле й стала, задивившись у далечінь на чудовий краєвид». — М. Коцюбинський) або вигляд («Ой, що за чудові вигляди тут у вас і на річку і за річку». — І. Нечуй-Левицький).
Українськими відповідниками до російського вид у розумінні «сорт, варіант» будуть різновид, ґатунок, рід, сорт, категорія: «На основі безпосереднього звернення до традиції народного мистецтва виробляється й утверджується новий жанровий різновид — декоративний естамп...» («Образотворче мистецтво»); відміна («Є ще сім відмін сієї приказки». — М. Номис); а в біології — вид, різновид: «Слід розповісти дітям про армію наших агробіологів-мічурінців, про творців нових видів рослин і тварин» («Літературна газета»).
Російському вислову вид на жительство в українській мові відповідає — посвідка на прожиття. У художній літературі, коли хочуть надати фразі бюрократично-канцелярського звучання, користуються словом вид: «Як же ми тебе приймемо, що в тебе ні виду ніякого, нічого» (Панас Мирний).