ОБУМОВЛЮВАТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Зумовити і обумовити

Перевірте вживання:

зумовлювати — спричинювати, викликати щось;

і обумовлювати — обмежувати якимись умовами, обставинами, застереженнями.

ЗУМОВЛЮВАТИ ОБУМОВЛЮВАТИ
Арктичний циклон зумовив ранній сніг в Україні. В договорі обидві сторони обумовили низку питань.

ТИПОВА ПОМИЛКА:

Ситуація у світі обумовила зростання цін на продовольство.  — Ситуація у світі зумовила зростання цін на продовольство.

Обумо́влювати

«Обмежувати якоюсь умовою, застереженням». Наприклад: «У доданій до рукопису записці автор обумовив свої вимоги». «У договорі обидві сторони обумовили ряд питань».
Помилка полягає в тому, що замість зумовлювати часто вживають обумовлювати. Хоча ці слова відрізняються лише префіксами, значення в них не однакові. На жаль, мовці не завжди це усвідомлюють. У реченні «Суспільний настрій в країні і радість життєвого досвіду обумовили естетичне ставлення Левітана до навколишнього світу» (З журналу.) слід було вжити дієслово зумовили: адже йдеться про те, що певні фактори послужили основою утворення естетичного ставлення Левітана до навколишнього світу, спричинили таке ставлення.
У реченні: «Ґрунтовна теоретична підготовка обумовила успіх у роботі молодого інженера» замість обумовила слід було вжити дієслово зумовила.

зумовлювати – обумовлювати

Вельми поширена похибка: мовці плутають ці слова, вживаючи одне замість одного. «Розвиток науки і техніки обумовив піднесення вітчизняної економіки». У цьому реченні за змістом треба було поставити зумовлювати, а не обумовлювати. Яка ж між ними семантична відмінність?
Зумовлювати – ставати причиною чогось, викликати щось. «Науково-фантастична література надзвичайно багата й розмаїта. Різноманітність тематики зумовлює і різноманітність художніх засобів» (з журналу). «Гарна оплата зумовила і якісну роботу». Інше значення дієслова: «будучи умовою існування або формування чогось, визначати його якість, характер, специфіку». «Моря, океани... не тільки надихають поетів. Разом із Сонцем вони зумовлюють клімат нашої планети» (з журналу).
Обумовлювати – обмежувати якимись умовами, обставинами, застереженнями. «В угоді обидві сторони обумовили ряд питань», «Адміністрація підприємства не могла вимагати виконання роботи, яку не було обумовлено при укладанні колективного договору» (з газети).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)