ОБЛИК — СЛОВОВЖИВАННЯ
Облік і обличчя
«У постаті головного героя роману перед нами постає облік нашого сучасника», — читаємо в рецензії на художній твір і не можемо зійти з дива: про який це облік пише рецензент? Адже цей іменник, що походить від дієслів облічувати, облічити, має в українській мові точне значення: «Скільки ще не взято на облік самостійних груп, які боролися з окупантами, але не знали, як зв'язатися з іншими підпільниками» (Ю. Яновський); «В артілі добре організовано облік і зберігання кормів» («Колгоспник України»).
Рецензент механічно переніс в український текст російське слово, не зваживши на те, що це слово є також в українській мові, тільки з іншим значенням. У цьому не було ніякої потреби, бо українська мова має досить відповідників до російського слова облик: обличчя («Таке обличчя нашого сьогоднішнього села»), образ («Бережучи свій національний образ...» — Б. Грінченко), застарілі подоба («Фабрика швидко стратила свою опрятну і празничну подобу». — І. Франко) й лик («Узяла на себе лик прудкого хлопчика». — Марко Вовчок).
Узявши з цих синонімів той, що найбільше підходить до змісту фрази, рецензент міг би написати: «У постаті головного героя... виникає образ нашого сучасника».
Рецензент механічно переніс в український текст російське слово, не зваживши на те, що це слово є також в українській мові, тільки з іншим значенням. У цьому не було ніякої потреби, бо українська мова має досить відповідників до російського слова облик: обличчя («Таке обличчя нашого сьогоднішнього села»), образ («Бережучи свій національний образ...» — Б. Грінченко), застарілі подоба («Фабрика швидко стратила свою опрятну і празничну подобу». — І. Франко) й лик («Узяла на себе лик прудкого хлопчика». — Марко Вовчок).
Узявши з цих синонімів той, що найбільше підходить до змісту фрази, рецензент міг би написати: «У постаті головного героя... виникає образ нашого сучасника».