НАСТИРЛИВИЙ — СЛОВОВЖИВАННЯ

настирливий; настійливий

Правильніше: набридливий; надокучливий; наполегливий; завзятий; упертий
Мова – не калька: словник української мови

назойливий як муха

Правильніше: настирливий як муха восени; лізе у вічі, як (мов) [та] оса
Мова – не калька: словник української мови

Упе́ртий, наполе́гливий, насті́йливий, насті́йний, насти́рливий

В українській мові у значенні «твердий, непохитний у прагненні до чогось, у здійсненні чогось» вживаються слова наполегливий, упертий. «Вона була дівчина наполеглива, вольова». (В. Кучер.) «Сумною чередою тяглись роки злигоднів і наполегливої праці». (О. Довженко.) «У тайгу прийшли люди, а з ними й машини. Це був особливий людський рід, упертий і допитливий, це були люди, що не звикли зупинятися на півдорозі перед труднощами». (О. Донченко.)
Упертий означає ще «постійний, безперервний, такий, що довго триває»1.
1 Упертий у значенні «непоступливий; такий, що прагне домогтися свого всупереч необхідності, здоровому глуздові» тут не розглядається.
Уже кружляє листя жовто-ржаве,
Щоб на асфальті мокрому спочить,
Уже рудіють на газонах трави,
І дощ упертий по дахах шумить.
(М. Рильський.)
На означення «твердий, непохитний у прагненні до чогось, у здійсненні чогось» вживається ще й слово настійливий , пов'язане з характеристикою людини чи її дій. «Голос у бригадира був рівний і настійливий». (І. Волошин.)
Поняття абстрактне у значенні «дуже упертий, сильний» передається словом настійний1, наприклад: «Таким настійним було бажання зайти зараз туди, в ограду, і поблукати в саду, аж там, біля паркана». (А. Хижняк.)
1 Настійний може ще вживатися у значенні «насущний», «конче потрібний», наприклад: «…Є настійна потреба найближчим часом підготувати і видати новий українсько-польський словник».
Слово настирливий означає «нав'язливий», «надокучливий», «набридливий»: «Гапушеві хотілось просто з каменя стрибнути через тин і втекти од настирливої, причепливої баби». (І. Нечуй-Левицький.)
Таке настирливе безсоння
І невідступний слів прибій,
Мов стукався об підвіконня
І в шиби — птиць гарячий рій.
(М. Рильський.)
«Настирливе, одноманітне, безнадійне, як сіра мжичка, дзижчання балалайки і пісня флейти». (І. Микитенко.) «Його починала дратувати настирлива безцеремонність невгамовного гостя». (А. Хижняк.) «Дід-сторож весь день ганяє настирливе вороння». (О. Копиленко.)
Поширена стилістична помилка полягає в тому, що слово настирливий, яке звичайно має негативне забарвлення, неправомірно вживають у позитивному плані замість слів упертий, наполегливий або настійливий. Наприклад: «Йому подобалася ця настирлива, прудка дівчина з акумуляторами невичерпної енергії всередині».

Коли треба ставити наполегливий, а коли – настирливий?

В українській мові у розумінні «твердий, непохитний у досягненні мети» вживають прикметники наполегливий, упертий. – «Я знаю, ти – впертий... Наполегливий. Що задумав – не відступиш» (Олесь Донченко). У такому значенні виступає й слово настійливий, пов'язане з характеристикою особи чи її дій. «Командири й товариші вважали Уралова людиною впертою, вольовою, настійливою» (Олесь Гончар).
Лексема настирливий передає зміст «нав'язливий, надокучливий, набридливий». «Дід-сторож увесь день ганяє настирливе вороння» (Олександр Копиленко), «Антон Іванович уже крізь сон почув настирливий стук у шибку» (Михайло Стельмах). Поширена стилістична помилка полягає в тому, що це слово, яке звичайно має негативне забарвлення, неправомірно вживають у позитивному плані. «Вона була активна, наполеглива, настирлива».
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

назойлива людина

Правильніше: настирлива (настирна, уїдлива, улізлива, ув'язлива, учеписта) людина
Мова – не калька: словник української мови

Нав'язчива ідея

Правильніше: Настирлива, невідчепна ідея