НАПОХВАТІ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: напохваті

Правильніше: мати напохваті

Під рукою (руками) означає «поблизу, поряд бути, мати і т. ін.». Класики пишуть: «Багато читаю, бо під руками велика бібліотека...» (Михайло Коцюбинський), «Тутешня річка теж має назву, проте з певністю встановити її не пощастило, під рукою не траплялося карти» (Юрій Яновський), «Домагайтесь, щоб на хутір сюди виселитись, до землі ближче. Хоч у землянках жили б, та завжди б її під руками, на очах мали» (Андрій Головко). Цей зворот трапляється і в усному мовленні. Але є в українській мові прислівник напохваті, який передає те саме поняття, що й вислів під рукою в переносному значенні: «Стали запорожці в мальовничих позах зі зброєю напохваті» (Олександр Довженко), «Прокіп Журба вже тримав йому напохваті скручену з махорки цигарку» (Василь Кучер). Не слід забувати це слово, тим більше, що воно – таке характерне для народної творчості, з якої нашій літературі треба черпати свій практичний словник, закликав письменник і мовознавець Борис Антоненко-Давидович.

«Нащо ти ото шукаєш по кімнаті, нишпориш по шухлядах? Треба, щоб усе потрібне було в тебе під рукою», — читаємо в одному сучасному оповіданні, де спиняємо увагу читача на вислові під рукою. Так сказати по-українському можна, як це бачимо хоч би з такої фрази в М. Коцюбинського: «Багато читаю, бо під руками велика бібліотека та багато газет та часописів на всяких мовах». Але є ще український прислівник напохваті, що передає те саме поняття, що й вислів під рукою в переносному значенні: «Ще завидка понаготовляли кожен собі сокиру чи лома, мішки на зерно, налигачі на худобу, — держали напохваті» (А. Головко). Не слід забувати це слово в певних випадках, тим більше, що воно — таке характерне для нашої народної мови, з якої треба черпати свій практичний словник нашій літературі.

Правильніше: Напохваті мав усе потрібне