НАНЕСУ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Замініть дієслово нанести, якщо мовиться про вчинення якоїсь неприємної дії, на: завдати, заподіяти, вчинити.

АЛЕ:

нанести — принести велику кількість чого-небудь.; позначити, відбити що-небудь на карті, схемі і т. ін.

Треба нанести піску і каміння будівельникам.

На карту нанесли новий острів.

Правильніше: завдати шкоди

Правильніше: завдати шкоди (збитків, втрат); учинити (заподіяти) шкоду (збитки, втрати); нашкодити (пошкодити, зашкодити) кому

Правильніше: дати ляпаса (ляща, поличника); ударити по обличчі (по лиці)

Правильніше: завдати удару

Правильніше: завдати ран кому; поранити кого

Правильніше: завдати поразки кому; побити (розбити) кого

Правильніше: побити кого

Правильніше: завдати (заподіяти, учинити) образу (кривду) кому; образити (скривдити) кого

Правильніше: відвідати кого

Правильніше: прийти з поклоном

1. Робити візит чи наносити візит?
Візит українці завжди робили й роблять і ніколи не наносили і не наносять. Скопійований з російської вислів наносити візит узагалі звучить карикатурно. Як і модний нині наносити удар. Таку моду підживлює недостатнє знання молодим поколінням літературної мови, тобто, кажучи відверто, малограмотність, яку залишила нам у спадок мовна політика СРСР. Між тим багато наших словників не рекомендують звороту наносити удар, а фіксують завдавати удару, підтримуючи давню українську традицію використовувати дієслово завдавати із значенням «заподіювати», «спричиняти». До спілки з ним охоче пристають іменники: завдавати жалю («Тепер мене покидаєш, серцю жалю завдаєш» – Словник Бориса Грінченка), завдавати жаху («Щоб більше жаху їй завдать...» – Леонід Глібов), завдавати муки («Не завдавай мені молодому смертельної муки» – нар. пісня), завдавати сорому («Він ламає завіти... та завдає їй сорому перед людьми» – Михайло Коцюбинський), завдавати туги («Не завдавай, чорнявая, моєму серцю туги» – нар. пісня).
Інколи лексему завдавати поєднують також з іменниками, що мають позитивне забарвлення. «Слава та, я признаюсь, завдавала серцю втіхи» (Леся Українка).
2. Шкоду не наносять, а завдають
Сьогодні часто кажуть і пишуть: нанести шкоду, нанести удар. Але це помилка. Шкоду, сором, образу, смуток, жаль, удар тощо не наносять, а завдають. Читаємо в класиків: «Не завдавай ти мені сорому при чужих людях» (Іван Нечуй-Левицький); «Щоб більше жаху їй завдать, і щоб усяк боявся так робити, – у річці вражу щуку утопити» (Леонід Глібов).

Правильніше: збитки
завдати збитків
Ця афера завдала величезних збитків державі.

Правильніше: завдати (заподіяти) шкоди
Цим рішенням було завдано (заподіяно) значної шкоди нашій галузі.