НАЛЕЖИТЬ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Перевірте вживання дієслова відноситися і в разі потреби замініть:

ставитися — виявляти ставлення до когось, до чогось;

належати — входити до складу чогось;

стосуватися — бути пов'язаним із кимсь, чимсь.

АЛЕ:

відноситися — перебувати в певній відповідності, співвідношенні з чим-небудь (насамперед у математиці).

A відноситься до B, як X до Y.

Правильніше: як годиться

Правильніше: честь честю

Правильніше: я вважаю, що належить (варто, необхідно, потрібно, треба)…

Правильніше: це до мене не належить; це до мене не стосується; це не моє діло

Правильніше: це до діла не належить (не стосується)

Правильніше: до його обов'язків належить

Правильніше: належить до числа обраних

Правильніше: закон велить (наказує), щоб…

Правильніше: належний до кого

Правильніше: треба (слід) зробити

Правильніше: гідно; належно; як належить

Правильніше: ходити чистим (правим) робом

Правильніше: належить до низки проблем

Правильніше: належить до компетенції

У повсякденному усному мовленні, ба навіть у художніх творах дієслово мусити витискує останнім часом інші, більш підхожі для того чи іншого випадку дієслова. Кажуть, наприклад: «Я мушу сьогодні прийти до вас поговорити про всяку всячину», — коли тут краще було б сказати: «Я маю сьогодні прийти до вас...» Чому саме так? А тому, що дієслово мусити вказує на крайній ступінь потреби («Татари мусили відступити назад, щоб не замочити капців». — М. Коцюбинський), а яка тут крайня потреба, коли хочуть говорити про всяку всячину! Інша річ, коли йдеться про щось серйозне, поважне, — тоді треба сказати: «Я мушу до вас прийти в одній невідкладній справі».
Так само не на своєму місці стоїть форма дієслова мусити в реченні: «Усі робітники мусять знати правила техніки безпеки», — бо тут теж ідеться не про крайній ступінь потреби, а лише про обов'язок чи бажаність чогось. У таких випадках більше підходять слова належить, годиться, треба та інші або сполука бути повинним, яких і треба вживати: «Усім робітникам належить (годиться, слід, варто, треба) знати правила...»
Якщо такої категоричності потреби чи обов'язку нема, тоді треба користуватись висловом із дієсловом мати: «Підвода мала приїхати до Кам'яного вночі» (І. Нечуй-Левицький); «Ось слухайте, щось маю вам сказать» (Є. Гребінка).

Правильніше: Належить за штатом

Правильніше: належати до кого

Правильніше: належати до складу команди

Правильніше: належати до одного класу

Замініть скальковані слова приналежати, приналежний, приналежність на стилістично правильні варіанти: належати, належний, належність.

Слово відноситися має кілька значень. Передусім — «переміщуватися».

Пісня-казка стара, лісова
Повернулась в поліські гаї,
В ті, де Леся почула її…
І відносилось в крони дубові
Слово Мавчине, повне любові.
(П. Воронько.)

«Відлунки вмирають десь в ущелинах, пил відноситься вітром у море і лишається там; на майбутній новій дорозі натруджений скрегіт екскаваторів, бурмотіння далеких бульдозерів». (О. Сизоненко.)
Значення «перебувати в певній відповідності, співвідношенні з чимось» також передається словом відноситися. Зокрема, в математиці воно виражає зв'язок між членами пропорції. Наприклад: «А так відноситься до В, як С до D». У лінгвістиці: «Крім головних і другорядних членів, у реченні можуть бути слова, які відносяться до речення в цілому або якоїсь його частини. Такі слова не є членами речення». (З підручника.)
Коли мають на увазі спілкування, поводження з кимось, висловлення думки про когось або щось, треба вживати слово ставитися. «На господі в себе Чайченко такий самий небалакливий, як і в людях, мати ж його дуже ласкава і привітно до всіх ставилась». (Марко Вовчок.) «Я бачив, що вони сумлінно ставляться до праці, а це на фронті так само необхідно, як і десь на заводі». (О. Гончар.) «До виступу свого він ставився якнайуважніше». (А. Головко.)
Стосунок, відношення до когось або чогось можуть передаватися словом стосуватися: «Це розпорядження стосується всіх» (не відноситься до всіх). Вживаючи слова із заперечною часткою не, слід розрізняти нюанси: якщо треба сказати, що якесь явище, факт, подія на когось не поширюються, вживають форму не стосується. Наприклад: «Наказ директора не стосується тих працівників, які вже використали профвідпустку». «Ти мій, мій, це все тебе не стосується, нікому тебе не віддам». (О. Гончар.) У такому разі, з погляду сучасної літературної мови, не варто вживати слово відноситись. Наприклад, у реченні «Це до діла не відноситься, — спокійно одвів від себе удар Дорош» правильно сказати: «Це діла не стосується». З огляду на сучасну норму в реченнях: «А вчора, проходячи по вулиці, виразно почув позад себе лайку, що напевне відносилась до нього» та «Пройшовши мимо Тимка, дівчина зупинилася і стала розмовляти зі своєю подругою і, мабуть, сказала їй щось дошкульне й смішне, і це сказане, безсумнівно, відносилося до Тимка, бо та глянула на парубка і зареготала на все горло» правильно було б вживати слово стосуватися. Коли йдеться про байдужість особи до якоїсь обставини чи дії іншої особи, інколи — про демонстративну незацікавленість, вживають форму не обходить. Наприклад: «Мене ся справа не обходить зовсім…». (І. Франко.) «Левіт: Та що мені до арфи? Мене пісні й пророцтва не обходять. Аби закон, пророків непотрібно». (Леся Українка.)
Якщо йдеться про належність до певного кола, групи, категорії людей, до якогось класифікаційного розряду, періоду, часу і т. ін., треба вживати дієслово належить (залежно від контексту — припадає). «Ця дівчина належить до людей, у яких слово не розходиться з ділом». «Тигр належить до родини котячих». У реченні «До них [символів], зокрема, відноситься так званий «тризуб» (до речі, термін вперше вжитий М. Карамзіним). Його зображення зустрічається на клеймах плінф і монетах київських князів Володимира Святославича, Святополка, Ярослава Мудрого» (З газети.) — замість слова «відноситься» краще сказати належить. «Розквіт діяльності відомого українського художника М.К. Пимоненка припадає на кінець XIX — початок XX ст.»
Та найчастіше слово відноситься мовці помилково вживають у значенні «ставитися» («Він добре відноситься до свого товариша», треба: «Він добре ставиться до свого товариша». «Сумлінно відноситься до своїх обов'язків», треба: «Сумлінно ставиться до своїх обов'язків»).

Правильніше: Належати до більшості