НАКРУЧУВАТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ

лаяти кого-небудь за щось

Правильніше: накручувати комусь хвоста
Мова – не калька: словник української мови

Заводити, накручувати

«Заведи годинника, щоб не спинився», — чуємо зрідка від тих, хто забув, що по-українському дієслово заводити має інші значення, ніж те, що треба тут: «Завів його на таку кручу, що страшно й глянути вниз» (Марко Вовчок); «Завели собі деяку городину» (казка); «Без мене не знаєш, як і взяться, як і пісню завести» (О. Стороженко); «А де ж ненька старенька? Чому не заводить, не голосить по покійнику?» (І. Франко). А коли дають рух якомусь механізму, що має пружину, то тут — накручують: «До старовинного годинника підійшов він і взявсь накручувать» (переклад М. Рильського); «Шелемаха накрутив грамофон» (М. Трублаїні).
Від дієслова накручувати походить іменник накрут — відповідник до російського іменника завод: «накрут годинника — на 24 години».
Коли мовиться про складні механізми, що діють не через накрут пружини, дієслово накручувати не підходить; замість нього слід тоді послугуватись іншими словами, наприклад, пускати (пустити): «Пустити зразу аж три трактори» (з живих уст).