НАКЛАСТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
учинити самогубство
Правильніше:
укоротити собі віку; накласти на себе руки
Мова – не калька: словник української мови
покінчити життя самогубством
Правильніше:
укоротити собі віку; накласти на себе руки
Мова – не калька: словник української мови
пожертвувати життям за що
Правильніше:
накласти (наложити) головою (життям) за що; життя своє віддати за що
Мова – не калька: словник української мови
накласти руку на щось
Правильніше:
прибрати щось до рук
Мова – не калька: словник української мови
накласти печать
Правильніше:
залишити слід
Мова – не калька: словник української мови
накласти на себе руки
Правильніше:
заподіяти собі смерть; позбавити себе життя; вкоротити (вмалити) собі віку
Мова – не калька: словник української мови
накласти іго
Правильніше:
запрягти в ярмо
Мова – не калька: словник української мови
надіти шапку набік
Правильніше:
накласти шапку набакир
Мова – не калька: словник української мови
злякатися
Правильніше:
накласти (наробити) в штани; заячий дух напав
Мова – не калька: словник української мови
загинути
Правильніше:
віддати життя; накритися китайкою; покласти голову (душу, життя); накласти головою
Мова – не калька: словник української мови
дати штраф
Правильніше:
накласти штраф
Мова – не калька: словник української мови
відповісти ударом на удар
Правильніше:
дати (накласти, відважити) здачі
Мова – не калька: словник української мови
віддати життя за кого (за що)
Правильніше:
головою накласти (наложити) за кого (за що); трупом лягти за кого (за що); скласти голову за кого (за що)
Мова – не калька: словник української мови
Узяти, накласти, наразити і піддати
Перевірте вживання дієслова піддати (чому) і в разі потреби замініть:
узяти (на що, під що) — спрямувати на когось або щось певну дію; також можливим є перебудувати речення, замінивши іменник дієсловом;
накласти (що) — призначити стягнення, штраф;
наразити на (що) — ризикнути;
віддати (до чого, на що, під що) — порушити проти когось судову справу.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| піддати сумніву | узяти під сумнів, засумніватися |
| піддати осміянню | узяти на сміх, висміявати |
| піддати критиці | розкритикувати |
| піддати стягненню | накласти стягнення |
| піддати когось небезпеці | наразити на небезпеку |
| піддати суду | віддати до суду |
АЛЕ:
піддати — допомогти кому-небудь піднімати щось важке.
Данько піддав йому мішка на плече (Олесь Гончар).
Покласти край, упоратися, відбути і покінчити
Для урізноманітнення мовлення замініть конструкцію з дієсловом покінчити (з чимось) на один з варіантів: покласти край (чомусь); упоратися (з чимось), відбути (щось); заподіяти смерть.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| покінчити з тероризмом | покласти край тероризму |
| покінчити з сівбою, косовицею | упоратися з сівбою, з косовицею; відбути сівбу, косовицю |
| покінчити зі справами | усе поробити; з усіма справами впоратися |
| покінчити з собою, покінчити життя самогубством | самому собі смерть заподіяти; віку собі вкоротити; накласти руки на себе |
башковита людина
Правильніше:
мудра голова; тямовитий (головатий, битий на голову) чоловік; розуму як накладено; розумний; мудрий; ніби всі розуми поїв
Мова – не калька: словник української мови
Це матиме печать
Правильніше:
Це накладе відбиток