НАЙКРАЩИЙ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Замініть форму вищого ступеня порівняння кращий, краще, якщо мовиться про найвищу міру вияву ознаки, а не зіставлення, на форму найвищого ступеня: найкращий, найкраще.

АЛЕ:

Він знав математику краще за мене. Він мав кращі знання історії, ніж більшість учнів класу. 

Правильніше: минає все, мине й це

Правильніше: найкращий, найліпший

Правильніше: найкращий вихід

Правильніше: золотий вік

Найвищий ступінь порівняння якісного прикметника гарний, а також добрий, хороший. Звичайно найвищий ступінь порівняння якісних прикметників утворюється від форми вищого ступеня цього прикметника за допомогою префікса най- (ця форма є найбільш поширеною в літературній мові — найсерйозніший, найхоробріший; зрідка така форма може підсилюватися вживанням часток як і що — щонайсерйозніший, якнайхоробріший) або аналітичним способом — поєднанням слова найбільш з формою звичайного ступеня (найбільш серйозний, найбільш хоробрий). «…Питає дика рожа: «Чи я хороша?» А ясень їй киває в верховітті: «Найкраща в світі!» (Леся Українка.)
Проте в усному мовленні часто сполучають форму найвищого ступеня прикметника зі словом самий (самий найкращий), що є стилістично небажаним. У розмовному стилі мовлення, та й у художній літературі, вживається словосполучення, яке виражає найвищий ступінь ознаки і складається із слова самий + звичайний ступінь порівняння прикметника (самий гарний, самий щирий), що для сучасної літературної мови теж не є нормативним.
Утворення ступенів порівняння прикметників становить певні труднощі для деяких мовців. Поширена помилка полягає в тому, що неправильно утворюють вищий ступінь порівняння. Форма вищого ступеня порівняння може бути синтетична, проста (утворюється додаванням до кореня або основи прикметника суфікса -іш- або -ш- (-ч- ): хоробрий — хоробріший, дешевий — дешевший, дорогий — дорожчий) і аналітична, складена (утворюється додаванням до звичайної прикметникової форми слів більш або менш: більш хоробрий, більш дешевий, більш дорогий).
Тим часом нерідко можна почути: «більш хоробріший», «більш дешевший», «більш дорожчий» — тобто слово більш сполучають з прикметником у формі не звичайного, а вищого ступеня (не хоробрий, а хоробріший; не дешевий, а дешевший; не дорогий, а дорожчий).
Очевидно, до плутання цих способів утворення форм вищого ступеня порівняння спричиняється те, що в українській мові є ряд слів (багато, небагато, значно, не набагато, трохи, далеко, ще), які виступають поряд із простою формою вищого ступеня порівняння. Вони не становлять окремої граматичної форми ступеня порівняння, а лише уточнюють значення, посилюючи його більшою або меншою мірою: набагато хоробріший, не набагато дешевший, трохи дорожчий і т. ін. Але слова більш і менш до цього ряду не входять. Саме вони в сполученні з формою звичайного ступеня прикметника, як уже зазначалося, й утворюють аналітичну форму вищого ступеня порівняння прикметника: більш вузький, менш тактовний.
Отже, більш вузький або вужчий, а не «більш вужчий».
Те саме зі словом найбільш. Не раз можна почути речення типу «Найбільш дотепнішим був хлопчик в окулярах», у якому неправильно утворено ступінь порівняння прикметника дотепний. Найвищий ступінь порівняння цього слова утворюється додаванням слів найбільш або найменш до форми звичайного ступеня: найбільш (найменш) + дотепний. Правильно слід було сказати: «Найдотепнішим був хлопчик в окулярах».
А от від прикметника товстий можна утворити дві форми вищого ступеня порівняння: товщий і товстіший. Яку ж з них коли вживати? Перше слово, так би мовити, універсальне, його вживають в усіх значеннях, друге — тільки в значенні «повніший». Наприклад, про якогось хлопчика можна сказати, що він товщий або товстіший за іншого.

Найкращий – найвищий ступінь порівняння якісного прикметника гарний (а також добрий, хороший). Його утворюють від форми вищого ступеня цього прикметника за допомогою префікса най-. Така форма дуже поширена в літературній мові – найсумлінніший, найбільший; зрідка вона може підсилюватися вживанням часток що і як (у ролі префікса) – щонайсумлінніший, якнайбільший. «...Питає дика рожа: «Чи я хороша?» А ясень їй киває в верховітті: «Найкраща в світі!» (Леся Українка). Але в усному мовленні часто сполучають форму найвищого ступеня прикметника зі словом самий (самий найкращий), що є стилістично небажаним. Уживається також словосполучення, яке виражає найвищий ступінь ознаки і складається з слова самий плюс звичайний прикметник (самий веселий, самий щирий). Це знову-таки порушення літературної норми.
Таким чином, фраза «Стрельченко – самий найкращий студент на курсі» неправильна. Лексема самий у ній зайва.

Правильніше: краще, ліпше
найкращий вихід
Кращого виходу із становища, що склалося, немає.

Правильніше: Він найкращий учень

Правильніше: не найкраще

Правильніше: найкращі з-посеред інших; перші серед найкращих

Перевірте, чи не має бути вжито форму найвищого ступеня порівняння прикметника або прислівника замість форми вищого ступеня.

Правильніше: ласий шматок (кусок, кусник)

Правильніше: щирісінький діамант; діамант найвищої (найліпшої, найкращої) чистоти

Правильніше: на все добре! усього найкращого! хай щастить (таланить)!

Правильніше: у найкращому (найліпшому, кращому, ліпшому) разі

Правильніше: у перших лавах

Правильніше: найкраще, найліпше; краще над усе

Правильніше: знімати вершки

Правильніше: на все добре! всього найкращого! щасливо!

Правильніше: у найліпшому разі; в найкращому разі (випадку)

Правильніше: мати добру славу; бути в числі найкращих

Правильніше: збирати вершки на молоці

Перевірте, чи не є іменник топ частиною слова, утвореного з двох іменників без допомоги сполучного звука, які за новим правописом (§35 5. 3) пишуться разом: топменеджер, топмодель. Також за новим правописом частина топ- із числівниками не поєднувана.

АЛЕ:

Цей топ мені дуже пасує.

Правильніше: найкраще

Правильніше: всього найкращого (на все добре)

Правильніше: Подарували найкращі квіти

Правильніше: Найкращі, щонайкращі